Ціни спустили з ланцюга

Нещодавно Кабінет міністрів скасував державне регулювання цін на продовольчі товари та послуги на ринках. Це зроблено задля зменшення державного втручання у сферу бізнесу. Водночас ціни продовжують невпинно зростати. «Галицький кореспондент» з’ясовував, як вплинула політика невтручання на ріст вартості товарів та послуг.

У вільне плавання

З 1 липня в Україні скасоване державне регулювання цін на продовольчі товари та послуги. Мова йде про торговельні надбавки, не вищі 15% до оптової ціни виробника на 15 груп товарів: борошно, хліб, макаронні вироби, крупи, цукор, яловичину, свинину і м’ясо птиці, ковбасні вироби варені, молоко, сир, сметану, масло вершкове, олію соняшникову, яйця курячі, а також про граничні рівні рентабельності виробництва борошна, хліба соціальних сортів, торговельні надбавки на дитяче харчування тощо.

Такому кроку уряду передував пілотний проект з призупинення держрегулювання, який показав, що відміна регулювання істотно не вплине на динаміку цін на споживчому ринку. Відтак ціни формуватимуться у режимі вільного ціноутворення, на них впливатимуть попит та пропозиція на ринку.

Без контролю

Відміна державного регулювання цін до суттєвого подорожчання не призведе, переконаний Роман Гурський, начальник головного управління «Держпродспоживслужби» в Івано-Франківській області. Теоретично уряд ціни регулював, але фактичного контролю за цим уже два роки немає, бо накладений мораторій на проведення перевірок, зокрема і щодо формування цін. Контроль був можливий лише у тому випадку, якщо фізична особа зверталася до «Держпродспоживслужби». Тоді у кожному конкретному випадку можна було проводити позапланові перевірки і вивчати ситуацію. Хоча за останніх два роки такого майже не відбувалося.

«Тривоги щодо зростання цін бути не повинно, адже відміні державного контролю передували кілька експериментів – спершу тримісячний, а потім шестимісячний. Державних підприємств, які займаються випіканням хліба, переробкою м’ясної продукції, наразі немає, тож навіть на основні продукти харчування – хліб, м’ясо, ковбасні вироби – ціни контролювати змоги не було», – пояснює чиновник.

Ринкове регулювання

Відміна державного регулювання вплинула на процес адміністрування ціни, у майбутньому відпаде потреба пояснювати у різноманітних інстанціях причини її зміни, коментує ситуацію директор ТДВ «Івано-Франківський хлібокомбінат» Світлана Криворучко. Раніше ціну доводилося погоджувати в Антимонопольному комітеті, облдержадміністрації та інших органах. Але для покупців ціна на хліб не зміниться, адже нині ціни регулюються тенденціями на ринку і конкуренцією.

«Фактично державне регулювання обмежувало рентабельність, але її ми і так підвищувати не будемо – конкуренція не дозволяє. Ми не можемо продавати найдорожчий хліб, його купувати не будуть. На формування ціни впливає вартість сировини, тобто собівартість. Якщо вона не змінюється, ціна не піднімається», – розповідає керівник.

На підприємстві запевняють, що ціна на хліб не зміниться, якщо не зросте вартість борошна, яке займає найбільшу частку в собівартості продукції. Якщо ж ціна нового врожаю буде значно вищою, зміниться і ціна на готову продукцію.

Все вище і вище

Тим часом на багато інших груп товарів ціни на полицях зросли і продовжують зростати. Зокрема, за останній час ціна на свинину піднялася приблизно на 50%: з 80 до 120 гривень. На центральному ринку Івано-Франківська пояснюють, що подорожчання відбулося понад місяць тому. А все через те, що свиней вирізали, бо утримувати тварин дорого. До того ж, кількість охочих вирощувати їх на продаж зменшується.

На ріст цін впливають інші фактори, відміна держконтролю тут ролі не відіграє, запевняє пан Гурський. «За останній час кілька разів піднімалися ціни на електроенергію, газ, подорожчало пальне. Крім того, з нового року зросла мінімальна зарплата до 3200 грн., посилився державний контроль за працевлаштуванням. Якщо раніше підприємці декларували одну суму, а в конвертах платили іншу, то нині так не можна. Тож у структурі собівартості продукції зросла питома вага заробітної  плати. Збільшення ціни безпосередньо пов’язане зі зростанням цієї статті витрат», – пояснює ситуацію начальник управління.

Він висловлює особисту думку (структура, яку очолює пан Роман, аналіз проводити не вповноважена), що ціни ростимуть і надалі. Зокрема, на м’ясо.

Фото Богдана Мисюка

Сільськогосподарська галузь на Прикарпатті отримує основний короткостроковий прибуток від рослинництва, а не від тваринництва. Продуктивність праці у рослинництві зростає, а в тваринництві – навпаки. Якщо людина орендує певну площу, вигідніше сіяти на ній сою, гречку, ріпак, пшеницю, а вирощувати корми для худоби невигідно. Тим паче, попит на зерно, хліб доволі великий як на внутрішньому ринку, так і на зовнішньому.

Натомість продукція тваринництва на внутрішньому ринку не настільки рентабельна. Відтак зменшується поголів’я тварин і зростає вартість продукції. Крім того, рослинну продукцію (зерно, соняшник, сою) Україна експортує на європейські ринки. А переробники тваринницької сировини ще не досягли таких стандартів, яких вимагають за кордоном.

Наразі Україна зробила певні кроки щодо експорту молочних продуктів у країни ЄС, тож тваринництво також стає привабливим. Швидкими темпами нині розвивається птахівництво, є позитивні досягнення в експортуванні м’яса птиці, сухого яєчного порошку, яєць.

«Якщо ми завойовуємо зовнішні ринки, буде логічним і рентабельним виробництво такої продукції», – зауважує посадовець.

Україна також нарощує потужності і виходить на зовнішній ринок як виробник фуагри. В Європі діє закон про жорстоке поводження з тваринами, у зв’язку з чим країни, які мали лідерство у цій галузі (Франція, Угорщина), зменшують свою частку на ринку.

Молочній галузі необхідний час для нарощування виробництва. Наразі 98% молока на території області виробляється в приватному секторі. У таких умовах нереально забезпечити стандарти виробництва, яких вимагають країни ЄС. Індивідуальні господарства можуть забезпечити себе молочною продукцією, але якщо мова йде про отримання прибутку, забезпечити необхідну якість і дотримуватися вимог законодавства – важко. Тож єдиний шлях – об’єднання в кооперативи, фермерські господарства. Це допоможе зменшити витрати на зберігання, логістичні витрати, дотримуватися стандартів, підписувати контракти та реалізувати свою продукцію.

Зміна стандартів

Невдовзі в Україні вступає в дію закон про безпечність та якість харчових продуктів, відповідно до якого виробники тваринної продукції мають впровадити на своїх виробництвах систему безпечності НАССР або процедури, на яких вона базується. На 15-ти підприємствах Івано-Франківської області така система вже впроваджена, невдовзі це чекає ще 20 виробників. На нові стандарти виробництво переводиться поступово – це затратно, але без їх впровадження товаровиробник буде змушений з часом припинити свою діяльність.

«Якщо ти не вкладаєш у систему безпечності, то будеш змушений зупинити виробництво. Не покращуючи якість, виробник буде неконкурентним на ринку», – наголошує Роман Гурський.

Чим скоріше будуть впроваджені нові стандарти, тим швидше на ринку буде якісна продукція, безпечна для споживача. При цьому і товаровиробник на ринку почуватиметься безпечно, а його продукція буде конкурентною.

«Законом обумовлені терміни впровадження систем безпечності продукції. Але навіть сам ринок регулюватиме ситуацію», – зауважує чиновник.

Імпортна голка

Економіці державне регулювання не притаманне, пояснює експерт, доцент кафедри теоретичної і прикладної економіки Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника Сергій Васильченко. Державне регулювання може виглядати таким чином: коли держава встановлює ціну, то необхідно виділяти дотацію виробникові тієї продукції. Інакше продукція зникне з полиць, виробляти її буде просто невигідно. Або продукція буде продаватися, але якість її буде дуже низькою. Такі приклади регулювання цін є в країнах з розвинутою економікою, але в Україні про це мова не йде.

«У нас обмежували ціни, казали, що не можна продавати дорожче. Але це не ринковий підхід. Ринковий підхід – коли ціни регулює ринок. А уряд дає лише один інструмент – збільшення виробництва. Це сприятиме збільшенню робочих місць, розвитку малого та середнього бізнесу. Мене часто запитують, чому у нас все дорого. А як може бути дешево, ми хіба це виробляємо?» – продовжує пан Васильченко.

Імпортна продукція, транспортування, акциз, ввізне мито створюють високу ціну. При спробі обманути економіку нічого не вийде – коли виробництво стоїть, ціни низькими бути не можуть, пояснює експерт. Частково підвищення цін пов’язане і з сезонними коливаннями. Але існує загальна тенденція зростання. Основна причина – в Україні це не виробляється або виробляється недостатньо. Зазвичай і новий урожай продається за новими цінами. Але тут слід розуміти, що новий врожай збирається на новому пальному, розмір зарплати виріс.

«Навіть попри рекордні врожаї ціни все одно збільшуються: зростає інфляція виробництва – росте ціна. У нас ціни ростуть разом з врожаями. Нині наша економіка «сіла» на імпорт, тож зі зростанням курсу валют зростають ціни», – робить висновок експерт.

До кінця року експерти прогнозують падіння курсу до 30 гривень за долар. На цей період припадають виплати за різноманітними зобов’язаннями, зокрема по валютних кредитах. Це, очевидно, вплине і на ціни на полицях магазинів – вони знову полізуть вгору.

Ірина ФЕДОЛЯК