У Бурштині ініціювали перерозподіл екологічного податку

11 березня у Бурштині відбулися збори громадян з приводу екологічної ситуації в місті. Людей зібралося небагато, трохи більше 50 осіб. Звичайних громадян було мало, натомість більшість складали представники політичних партій, які вкотре напередодні виборів продемонстрували свою зацікавленість бурштинською екологією. Основним питанням стало розподілення екологічного податку, що сплачують підприємства.

Як зазначила міський голова Роксолана Джура, стратегічним партнером громади Бурштина є ДТЕК Бурштинська ТЕС, завдяки цьому місто має можливість розвиватися. На її думку, слід разом підійти до напрацювання планів по вирішенні пріоритетних проблем, що є в місті. Вона також запропонувала повернути ДТЕК частину сплачених на екологічні цілі коштів, щоб компанія змогла у коротші терміни провести модернізацію обладнання.

До слова запросили представників депутатського корпусу, присутніх, представників компанії ДТЕК Бурштинська ТЕС. Майже усі спікери наголосили на несправедливому розподілі екологічного податку. Бурштинська ТЕС є найбільшим платником, а тому найбільша сума цього податку має залишатися на місці – у Бурштині, на ці кошти можна робити більше екологічних покращень саме в цьому регіоні. Крім того, усі зійшлися на думці, що проблему екології слід вивчати комплексно.

Депутат Бурштинської міської ради Леонора Івасюк під час виступу запропонувала провести незалежну експертизу екологічної ситуації в місті. Кошти для такого дослідження можна взяти з екологічного податку, найбільшим платником якого є Бурштинська ТЕС. У 2017 році компанія сплатила 306 млн грн, 20% з яких надійшло до державного бюджету, 55% – в обласну раду Івано-Франківська, 25% – у сільську раду Бовшева.

“Я вважаю, що дуже неправильно було розподілено екологічні кошти”, – каже депутатка.

ДТЕК Бурштинська ТЕС є одним з найбільших платників податків в області. За 2012 – 2017 рр. сплачено 1,3 млрд грн. За п’ять років ДТЕК інвестував 2 млрд грн у розвиток ДТЕК Бурштинська ТЕС, а саме в реконструкцію і технічне переоснащення енергоблоків: 2012 р. – енергоблок №7, 2014 р. – енергоблок №5, 2017-2018 рр. – енергоблок №10, повідомив Петро Савка, начальник відділу екології Бурштинської ТЕС. Такі заходи дозволили в загальному знизити викиди забруднюючих речовин в атмосферу на 7-8%. Для підтримування ефективності роботи електрофільтрів щорічно, згідно графіків, проводяться капітальні, середні і поточні ремонти електрофільтрів. Відтак загальна кількість викидів в 2017 році в порівнянні з 1990-им зменшилась майже вдвічі. Посадовець також наголосив, що фільтри на станції ввімкнені постійно – їхнє відключення неможливе, бо це суперечить виробичому процесу.

«Ми працюємо в рамках норм, але через те, що обладнання станції старе, інколи при розгонах блоків чи технологічних збоях бувають короткотривалі викиди недогорілого вугільного пилу, що дає чорний колір. Використання золи теплових електростанцій, згідно вимог чинних нормативних документів, дозволено в промисловому і цивільному будівництві. В провідних зарубіжних державах зола ТЕС широко використовується в цементній промисловості, в дорожньому будівництві, при виробництві різних типів бетонів і т. ін.», – підсумував пан Савка.

 

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!