Нещодавно у центрі Івано-Франківська почали продавати первоцвіти. А в мережі з’явилися фото підсніжників, які тільки-но розпустилися. У деяких селах навіть розцвіли плодові дерева. Та все б нічого, але надворі – у розпалі зима, яка за своєю природою має бути сніжною та холодною.

Чому змінилася погода та як вплине тепла зима на урожай, з’ясовував «Галицький кореспондент».

Людина чи природа: хто кого?

Кінець світу, глобальне потепління, екологічна катастрофа чи антропогенний фактор – такими причинами погодної аномалії оперують користувачі соцмереж. Якою ж насправді є відповідь?

Біолог Олег Басараб каже, що основною причиною науковці вважають антропогенний фактор, тобто вплив людської діяльності. Найбільшими забруднювачами навколишнього середовища є теплові електростанції, металургійні та хімічні заводи. У викидах діяльності цих підприємств присутні сполуки сірки, вуглецю та азоту, вони споживають велику кількість води.

За словами науковця, потрібно враховувати також природні чинники, до яких належать виверження вулканів, відхилення орбіти Землі, землетруси, повені та цунамі.

«Така тепла зима у нас спостерігається уже п’ятий рік поспіль. Але щоб бити на сполох, має пройти мінімум 30 років. Звісно, можна говорити про те, що колись підприємства не були такими потужними, автівок було менше, а тепер відбувся розвиток у всіх сферах. Я не виключаю фактору людського впливу, але не думаю, що він зіграв головну роль. Гадаю, до цього призвів комплекс факторів – і природних, і людських», – зазначає Олег Басараб.

Науковець зауважив, що в той час, коли у нас на Новий рік не було снігу,  в інших частинах світу, де сніг випадає вкрай рідко, були снігопади.

«Про що це свідчить? Про глобальне потепління? Я думаю, що це зміна впливу циклонів. Наприклад, Сибірський чи Арктичний циклони раніше викликали у нас дуже холодні зими. Зараз ми їхнього впливу не відчуваємо», – зауважує біолог.

«Це все паніка»

До 2020 року розмов про кінець світу було багато. Скажімо, торік прогнозували банальне зіткнення з астероїдом 2002 Nt7. Однак, як бачимо, пронесло. А от Ісаак Ньютон, виходячи з прогнозів Іоанна Богослова, розрахував, що кінець світу буде саме цього року. А що кажуть сучасні науковці?

«Всі ці розмови про кінець світу через аномальне потепління і підвищення температури – це тільки паніка. Щоб робити якісь прогнози, треба проводити триваліші спостереження», – вважає Олег Басараб, зауважуючи, що за останніх 100 років це не перше потепління і не перша тепла зима.

«Звісно, такі довгі теплі зими – явище нечасте. За п’ять років ця зима найтепліша», – зазначає біолог.

На території України за останніх 100 років середня річна температура повітря підвищилася на 0,7 градуса.

«Не потрібно бути науковцем, щоб зрозуміти, що таке підвищення температури не схоже на кінець усього живого. Варто зазначити, що температура десь опускається, а десь піднімається. Бити надмірну тривогу не треба», – впевнений Олег Басараб.

За його словами, прогнози метеорологів передбачали теплу зиму. Вона зумовлена тим, що у приполярних районах Землі, на півночі Атлантики, сформувався потужний вихор, який простягається до висоти 35 кілометрів і формує активну циклонічну діяльність, що відчувається, зокрема, в Україні.

Такий рух повітряних мас спричинений тим, що в районах Азовських островів зберігається ділянка високого тиску. «Потоки повітря направилися на територію Європи, і зараз у нас переважають південно-західні вітри. Із Атлантики надходить тепле і вологе повітря, що ми зараз відчуваємо. Від цього і тепла зима», – пояснює Басараб.

А що із врожаєм?

Вплив потепління на урожайність сільськогосподарських культур неоднозначний. У районах з помірним кліматом урожайність може збільшитися в разі незначного підвищення температури повітря, але знизиться в разі значних температурних змін, що створить загрозу продовольчій безпеці. Головним фактором, що обмежує урожайність, є нестача води у вегетаційний період.

«Така погода на урожай може впливати як позитивно, так і негативно. До прикладу, підвищується температура – і озимі культури, як-от пшениця, не «засинають», а продовжують свій вегетаційний період. А це дасть змогу зібрати більше урожаю», – каже біолог.

Якщо ж плодові дерева зараз почнуть пускати бруньки, а температура згодом різко впаде до мінуса, то врожаю зібрати уже не вдасться. Якщо ж продовжиться таке тепло, то на деяких деревах і кущах можуть навіть з’явитися листочки.

«Потепління для сільського господарства не має такого поганого впливу, як це описують, хоча, звісно, страждають плодові дерева. Рослина не дивиться на календар: відчуваючи підвищення температури, вона «думає», що уже весна, тому починається цвітіння», – зазначає Басараб.

Погода для полуниці

Підприємець, керівник фермерського господарства «Беррі Прикарпаття», яке спеціалізується на вирощуванні полуниць, Богдан Лутчин каже, що для полуниці погода відіграє не найважливішу роль.

«Зараз погода сприятлива. Гірше, коли температура буде –20 чи –30 градусів, тоді урожай може перемерзнути. Якщо ж не буде снігу, то коренева система просто не витримає. Звісно, на 5 чи 10% відсотків урожаю буде менше, але це не так суттєво. А от така погода, як зараз, не є смертельною. Гірше, коли в травні буде мороз, бо тоді урожаю не буде», – ділиться фермер.

Яка погода буде далі?

Керівник Івано-Франківського центру з гідрометеорології Володимир Фригович розповів, що загалом зима в Україні останніми роками була теплішою на 2,9 градуса, а відхилення від кліматичної норми дорівнює 5,6 градуса.

«Відповідно до цього можемо зробити висновок, що зима цього року, як і попередніх чотири роки, стала набагато теплішою. Сам зимовий період зменшився, наприклад, у 2018 році – на десять днів. За останні роки змінився не тільки температурний режим, але й кількість опадів», – розповідає Фригович.

За його словами, для нашої області зміна температури – це навіть добре. Адже через теплу зиму збільшилася врожайність.

«Якщо говорити про гірську місцевість, то людям там стало комфортніше, бо клімат став більш помірним та вологим. Але через збільшення тепла зменшується кількість опадів. А через антропогенний вплив опади не затримуються і швидко випаровуються», – зазначає Фригович.

Синоптики кажуть, що цього року очікується спекотне літо, опади будуть нижчими від норми та спостерігатиметься різка зміна температури. Весну прогнозують затяжну. А ще в Україні можливі урагани і повені.

Ріта БОДНАР