Учасницьке бюджетування як шлях до розподілу бюджетних коштів громадянами

Сергій АДАМОВИЧ, координатор Поступового гурту франківців

 

Як зауважила президент Варшави Ганна Гронкевич-Вальц, «учасницький бюджет – це вимога часу, як Фейсбук чи Твіттер». Адже сьогодні учасницький бюджет застосовується в понад 1200 містах земної кулі. Так, у Парижі таким чином розподіляють 50 мільйонів євро, тобто 5% міського бюджету розвитку. Своїм досвідом впровадження учасницького розподілу бюджету можуть похвалитися не тільки такі міста світу, як Варшава (Республіка Польща), Бостон (США), Череповець (Російська Федерація), а й райони столиці Камеруну (Яуанде-2 та Яуанде-6) та громади Фіджі та Вануату. Але найбільш цікавим є те, що в сучасному вигляді учасницьке бюджетування було розроблене і втілене в життя у місті Порто-Алегре в Бразилії. Наслідком реформ у Бразилії стало те, що муніципалітети значно збільшили витрати на охорону здоров’я та санітарію.

Завдяки діяльності аналітичного центру «Cedos» та аналітичного інтернет-журналу «Mistosite» учасницьке бюджетування популяризується і в Україні. Його перевагами є участь у прийнятті фінансових рішень мешканців міста, формування нового майданчика для діалогу людей і влади, зниження корупції в системі перерозподілу ресурсів, підвищення злагодженості роботи міської влади, вирішення багатьох міських проблем, залучення нових ідей та людей до міського управління.

Івано-Франківська міськрада в 2012 р. впровадила «Конкурс проектів та програм розвитку місцевого самоврядування і громадянського суспільства», за результатами якого фінансується вирішення актуальних проблем розвитку місцевого самоврядування, діяльність інститутів громадянського суспільства та поширення набутого позитивного досвіду. Однак недоліком міського конкурсу є недостатнє залучення мешканців міста до процесу прийняття рішень з розподілу коштів та обмеженість складу експертної комісії, яка формується лише з міських депутатів і працівників міськвиконкому.

У зв’язку з цим поступовці пропонують удосконалити «Конкурс проектів та програм розвитку місцевого самоврядування і громадянського суспільства» шляхом залучення практик учасницького бюджетування. Зокрема, на першому етапі реалізації конкурсу необхідно розгорнути масштабну просвітницьку кампанію серед громадськості з метою інформування про переваги і методики учасницького бюджетування. Після цього в районах міста мали б відбутися громадські слухання, під час яких мешканці задекларували би власне бачення розподілу коштів конкурсу. Одночасно свої пропозиції франківчани мали б можливість запропонувати через соціальні мережі та гарячі телефонні лінії.

На третьому етапі місто формує експертну раду, яка складається з 5 мешканців, 5 представників громадських організацій (відібраних шляхом жеребкування) та 5 міських службовців і депутатів. Утворена рада проводить попередню експертизу проектів на реалістичність та наглядає за процесом їх втілення в життя.

Четвертий етап реалізації конкурсу передбачатиме обговорення відібраних проектів та голосування за них на загальноміських громадських слуханнях. На п’ятому етапі втілення учасницького бюджетування експертна рада з міськвиконкомом узгоджують проектно-кошторисну документацію і міська рада на сесії схвалює проекти. Заключним кроком реалізації конкурсу стане втілення у життя відібраних на наступний рік проектів і звіт перед громадою.

Зрозуміло, що ми не досягнемо одразу високого результату у залученні громадян до розподілу бюджету, але поступово івано-франківська громада звикне брати участь у міському врядуванні, з’являться нові ініціативи і покращиться добробут суспільства.

6224772798_e718a67ac9_o