Минуло понад півтора місяця, відколи український парламент визнав роботу уряду незадовільною, але не відправив його у відставку, втягнувши країну в чергову затяжну парламентсько-урядову кризу. Кабмін тепер працює у підвішеному стані, а прем’єр-міністр Арсеній Яценюк весь час каже, що готовий піти у відставку, але не йде, бо нібито хоче впевнитися, що коаліція знайде йому достойну заміну, щоб забезпечити, так би мовити, неперервність курсу реформ.

Але коаліція – примарна: чи вона є, чи її немає – навіть зрозуміти важко. Настільки суперечливими є заяви про це представників різних політичних сил. На закритому з’їзді БПП минулого тижня навіть думали всією фракцією призупинити членство в коаліції, допоки Яценюк залишається прем’єром, але невдовзі передумали. Натомість почали поповнювати пропрезидентську фракцію депутатами з інших парламентських сил, сподіваючись здобути для коаліції хоча б 226 голосів. Зокрема, до БПП включили двох народних обранців, раніше виключених з «Самопомочі». В часи Януковича таких політичних перебіжчиків називали «тушками».

Але, незважаючи на всі потуги, помітних зрушень у розв’язанні туго затягнутого вузла політичної кризи впродовж останнього тижня не спостерігалося. Переговори керівників фракцій щодо майбутнього уряду звикло завершувалися або нічим, або обіцянками, які не виконувалися. Радикальна партія Ляшка і особливо «Батьківщина» Тимошенко, якій, судячи з усього, не страшні, а навпаки – бажані дострокові парламентські вибори, старалися виторгувати для себе якомога більше. А на тлі затятої політичної боротьби все вагоміше проступали шанси спікера парламенту Володимира Гройсмана очолити уряд.

Шанси ж іншого гіпотетичного кандидата – міністра фінансів Наталії Яресько – схоже, розвіються, як ранковий туман, хоча за нею й стоїть Захід, який нам допомагає фінансово. Від кандидатури Гройсмана на Заході, кажуть, не в захваті, але її активно проштовхують президент Петро Порошенко та його команда, вибудовуючи вертикаль своєї влади.

Молодого і успішного Гройсмана, який поки що найяскравіше проявив себе на посаді мера Вінниці (звідки, до речі, родом і Порошенко), жартома називають «аватаркою президента». Його кандидатуру критикують і політики, і представники громадськості, а він у відповідь намагається показати себе серйозним і відповідальним «державним мужем». Останнім часом Гройсман «світився» на центральних каналах на фоні аж семи державних прапорів. Можливо, це мало б продемонструвати його великий патріотизм…

Перед візитом президента України до США переформатувати уряд не вдалося. Але вдалося відправити у відставку генпрокурора Віктора Шокіна, робота якого (особливо щодо боротьби з корупцією) розчарувала наших американських партнерів. Щоправда, чекати тепер швидкого і надто серйозного покращення в роботі цієї структури було б наївно, зважаючи на те, що в останні години перебування на посаді Шокін встиг звільнити заступника генпрокурора, реформатора Давида Сакварелідзе. Знаючі люди кажуть, що це він зробив для того, щоб новий генпрокурор не заплямував свого мундира. Вибудована десятиліттями система не дасть так просто знищити себе якимись реформами.

Реакція американської преси на всі ці політичні кульбіти була очікуваною. Досить сказати, що найавторитетніша газета «The New York Times» у своєму редакційному коментарі наголосила, що українські президент, прем’єр і парламент повинні зрозуміти: МВФ і країни-спонсори, зокрема США, не можуть продовжувати кидати гроші в «трясовину корупції»…

І як тільки вони це почали усвідомлювати, вибухнув ще один скандал, в якому вже прямо замішане ім’я самого президента Порошенка. 3 квітня були оприлюднені результати в рамках проекту «Панамський архів», над яким більше року працювали 380 журналістів-розслідувачів з 70-ти країн світу. В опублікованих ними документах панамської юридичної фірми «Mossack Fonseca» є інформація про причетність ряду світових лідерів до ухилення від сплати податків, відмивання грошей та інших махінацій з використанням офшорних схем. І серед них згадується й ім’я Петра Порошенка як засновника офшорних компаній, які можуть використовуватися для ухилення від сплати податків чи приховування своїх активів. Навіть якщо жодного криміналу тут немає, це серйозний удар по репутації українського президента як у внутрішньому, так і в зовнішньому політичних вимірах.

У Порошенка, порівняно з іншими фігурантами так званого «панамського списку», немає захованих астрономічних сум. Але є три фірми, створені для продажу корпорації «Roshen» ще в серпні 2014 року, що не вказані у декларації про доходи. Найбільше, що може загрожувати за це, – адмінвідповідальність за неправильно заповнену декларацію. Хоча виконавчий директор «Transparency International» в Україні Олексій Хмара заявив, що створення Порошенком нових компаній уже є злочином, адже це комерційна діяльність, займатися якою президенту забороняє закон.

«Я перша посадова особа в Україні, яка серйозно ставиться до декларування своїх статків, сплати податків і питання конфлікту інтересів, які вирішую в рамках українського законодавства та міжнародного приватного права. Ставши президентом, я відійшов від управління активами, доручивши цю справу відповідним консалтинговим та юридичним компаніям», – запевнив Порошенко на своїй сторінці у Facebook.

Юридична компанія «Авеллум», яка готує «Roshen» до продажу і передачі у «довірчу власність», оприлюднила заяву про те, що «створення компаній в іноземній юрисдикції було єдиним можливим шляхом для передачі активів в управління авторитетній міжнародній трастовій структурі», а всі податки сплачуватимуться в Україні і прибутки, відповідно до законодавства і банківського регулювання, залишатимуться в Україні.

Опоненти ж переконані, що таким чином Порошенко намагається ухилитися від сплати податків в українську казну, мінімізувати податкові стягнення за продаж корпорації. І навіть якщо це не так, багатьох просто вразив той факт, як президент міг захищати свій бізнес, створюючи офшори приблизно в той час, коли наші хлопці гинули під Іловайськом. «Поки ви комерсант, глава держави і воєнний керівник в одній особі, ніколи ми цю гібридну війну не виграємо», – написав у Facebook, звертаючись до Порошенка, журналіст «Слідства.Інфо» Дмитро Гнап.

На думку Анатолія Гриценка, голови партії «Громадянська позиція», яку він висловив у тій же соцмережі, президент країни під час кризи і війни не має морального права на офшори. Це – аморально!

Якщо підсумувати, то головні українські політичні події за останній тиждень змушують і дивуватися, і жахатися. Як можна так безвідповідально довго, майже два місяці, товкти воду в ступі, розрулюючи урядову кризу, коли в країні війна?.. І як можна в такий буремний час, незважаючи ні на що, так скрупульозно рахувати свої гроші?..