Володимир Рожнов

Ви знали, що глина здатна змінювати людське життя? Саме так і сталося з іванофранківцем Володимиром Рожновим. Чоловік більше знаний як волонтер і керівник БФ «Франківський опір», який разом із дружиною вже не один рік організовує реабілітаційні заїзди для бійців АТО.

Однак ще багато років до війни Володимир просто закохався в роботу з глиною. Самотужки опановував ремесло аж цілий рік. Згодом відкрив в Івано-Франківську власну майстерню кераміки, де й досі створює вироби на замовлення.

А минулого тижня тут запрацювала ще й школа кераміки для дітлахів. Також разом із дітьми можуть займатися і дорослі. До речі, для дітей переселенців, вояків, загиблих атовців є 15 безкоштовних місць.

Володимир Рожнов переконує, що будь-яка людина, яка хоч раз спробує попрацювати на гончарному диску, запам’ятає цей досвід на все життя.

Контакт із живим, себто з глиною, зцілює та умиротворює. А у фізичному плані глина дає можливість відчути, а відтак покращити стан м’язів. Ефект був особливо помітний під час реабілітаційних заїздів для вояків. Оскільки чимало бійців мали травмовані кінцівки, то гончарське ремесло змогло цілковито відновити їх тактильні відчуття.

Володимир пригадує воїна, в якого були нарощені м’язи на руках, але, вочевидь, від мозку не надходив відповідний сигнал, і бідолаха майже не рухав пальцями, був ефект крабової руки. Під час перших днів заїзду масажист розробляв ці м’язи, але помітного результату на було. Аж поки не почалися заняття з гончарства. Вояка настільки запалився роботою на гончарному диску, що наче витав в іншій реальності. Глина фактично зцілила руки солдата: зв’язок мозку з пальцями дивним чином відновився, і вони нарешті нормально запрацювали.

До речі, такий самий позитивний вплив на фізичному рівні глина має і на діточок з вадами розвитку, наприклад, ДЦП.

Про взаємозв’язок між мозком і дрібною моторикою давно знали японці і китайці, розповідає волонтер. Під час споживання їжі у них працює величезна кількість м’язів – завдяки тому, що замість столових приборів вони використовують палички, які неабияк розвивають дрібну моторику.

«Готовий керамічний виріб може розповісти про зосередженість і уважність автора, а найголовніше – показати його любов до життя, – пояснює Володимир. – Сформувати гончарний виріб може лише людина, яка на момент роботи почувається внутрішньо спокійною».

Волонтер може годинами розповідати про чудодійні властивості глини, він порівнює гончарство із магією та переконує: якщо поспостерігати за особою, яка працює на гончарному диску, то можна помітити, наскільки швидко в процесі роботи змінюється її обличчя. Очевидно, що в ці моменти ремісник цілковито розслабляється і забуває про все на світі, потрапляючи у вимір мистецтва. І не важливо, яка у результаті вдається кераміка – крива чи з ідеальними контурами. Зрештою, краса і унікальність – далеко не в досконало рівних формах.

«З дітьми працювати – взагалі справжнє задоволення, – ділиться Володимир Рожнов. – Вони настільки легко сприймають усе нове». Часто з дітьми починають займатися гончарством і їхні батьки – не втримуються. Це дійсно дуже захоплює – варто лише один раз торкнутися до глини. Причому спостерігати за цим процесом неймовірно цікаво: діти підглядають і переймають у дорослих деякі розумні рішення у виготовленні виробів, а дорослі мимоволі стають дітьми, починають креативити і не бояться експериментувати, чого часто чомусь не дозволяють собі у буденному житті.

Наталя МОСТОВА