Врятувати і не врятуватися

Минулого тижня у Дністрі втопився Володимир Федик – молодий чоловік 1987 року народження. Він урятував трьох дітей, але сам виплисти не зміг. Тіло його знайшли лише за кілька днів аж на Тернопільщині…

Летальний відпочинок

13 червня до рятувальників надійшло повідомлення про те, що в річці Дністер поблизу села Михальче Городенківського району втопився житель Івано-Франківська, який намагався врятувати трьох дітей, розповідає Світлана Бабушкіна, провідний фахівець сектору зв’язків із ЗМІ та роботи з громадськістю Головного управління ДСНС в Івано-Франківській області.

Пошукові роботи тривали кілька днів. Для їх проведення у район пошуку було направлено відділення водолазно-рятувальних робіт, обстежено близько 600 кв. м дна річки в місці утоплення. Тіло чоловіка знайшли 15 червня близько 10-ї години поблизу села Устечко Тернопільської області. Його виявили місцеві жителі, доправили тіло на берег і передали працівникам поліції.

Працівники ДСНС дізналися, що того злощасного дня сім’я Володимира Федика разом з друзями відпочивала на березі Дністра. Дорослі почули, що троє дітей 7-10 років, які залишилися у воді самі, кличуть на допомогу, та кинулися їх рятувати. Чоловік умів добре плавати, пішов на глибину, а його дружина залишилася там, де мілкіше. Він витягував дітей і передавав жінці. Дружина доправила дітей до берега, а чоловік нирнув під воду і більше не виплив…

«Можливо, він потрапив у фарватер, де стрімка течія. Старожили у селі розповідають, що там колись ходили баржі, у деяких місцях глибоко. Напевне, діти потрапили на цю глибину, чоловік потонув за 20 метрів від берега», – зауважує Бабушкіна.

Пізніше з’ясувалося, що Володимир Федик працював на ВО «Карпати» машиністом підіймача (штабелера) цеху №1. «Володимир ціною власного життя врятував трьох дітей, які потрапили у водяну пастку на Дністрі поблизу села Михальче. Працівники ВО «Карпати» завжди пам’ятатимуть Володимира як фахівця, хорошого друга і сім’янина та справжню людину. Його геройський вчинок пам’ятатимуть всі», – йдеться у співчутті колективу.

(Не)безпечні місця

У ДСНС наголошують, що відпочивати слід лише у спеціально відведених для цього місцях. Не рекомендовано купатися у незнайомих місцях і категорично забороняється залишати дітей у воді без нагляду.

«Чи вперше ці люди відпочивали на Дністрі у селі Михальче, сказати не можу. Але в будь-якому випадку слід зважати на власну безпеку, дотримуватися правил безпеки на воді, не влаштовувати ігри, не стрибати з берега. Не знаючи броду, не лізьте у воду», – наголошує Світлана Бабушкіна.

Від початку року в області зафіксовано 14 випадків утоплення, серед жертв води – одна дитина. Декілька нещасних випадків було у міжсезоння, але найбільше їх все ж трапилося у теплу пору, в купальний сезон, коли люди перебувають на водних об’єктах. Як свідчить статистика, трагедія найчастіше стається з тими людьми, які вміють плавати, думають, що їм нічого не загрожує, і вільно почуваються на воді. Але ситуації бувають різними: перепад температури, швидка течія, зміна рельєфу дна тощо. На все це слід зважати.

Статистика щодо кількості нещасних випадків щороку приблизно однакова. Хоча порівнювати ці цифри не варто, адже бувають різні погодні умови, у жаркий період більша кількість людей відпочиває на воді. До прикладу, минулого року зафіксовано 10 нещасних випадків.

Підступна вода

Сільський голова Михальче Юрій Савка розповідає, що цим випадком займалися рятувальники, тож про подробиці він повідомити не може. З власного досвіду додає, що випадок утоплення у селі не перший. Невтішну статистику тут не ведуть, тож точна їх кількість невідома. Для застереження населення у сільраді щороку готують повідомлення про правила безпеки на воді, наголошують, щоб дорослі стежили за дітьми, не пускали самих до води. Інформаційні довідки роздруковують, розповсюджують по вулицях.

«Ще за радянських часів на Дністрі плавали баржі, тож у річці є такі собі вибоїни, тобто глибокі ями. Ми не можемо заборонити людям купатися. Тим паче, територія коло річки розміщена за межами сільської ради. Відпочивальні майданчики не обладнані відповідним чином, щоб хтось міг контролювати це. Люди їдуть відпочивати, відповідно, і відповідають самі за себе», – зауважує голова.

Пляж у селі облаштувати не можуть, адже територія ця перебуває у підпорядкуванні Дністровського парку. Директор КП «Дністровський регіональний ландшафтний парк імені Сергія Дідича» Михайло Ковтун акцентує на необхідності створення окремого загону рятувальників, які будуть працювати лише на Дністрі. Щороку кількість туристів тут збільшується, дуже багато людей займаються активним туризмом, а ще більше просто приїжджають відпочивати на берегах річки.

«У таких зонах мали б чергувати рятувальники або ж мали б мати якусь мобільну техніку для того, щоб можна було під’їхати і надати допомогу. А в таких зонах, як Михальче, Городниця, Незвисько, Лука, повинні у літній період чергувати люди, які б проводили профілактичні заходи з місцевим населенням та гостями щодо безпеки на воді, а також могли у разі потреби надати першу медичну допомогу», – наголошує пан Ковтун.

Приватна зона

У Михальче було заплановано облаштування пункту відпочинку та спостереження від парку, де була б можливість вести орнітологічні спостереження, здійснювати облік туристів та стежити за їхньою безпекою, продовжує пан Ковтун. Але зіткнулися з тим, що деяка територія поблизу Дністра – приватна. Відтак люди, які приїжджають сюди відпочивати, перебувають на приватній власності. Хто є власником цієї землі, невідомо.

Як же могла рекреаційна зона коло однієї з найбільших водних артерій України стати приватною? Михайло Ковтун пояснює, що це відбулося на початку 2000-х років, коли ще не було порядку із законодавством. Тоді можна було робити все, що хотілося, тож дехто цим і скористався.

«Ми не знаємо імен, перевіряли кадастрові номери, які не передбачають персоналізації даних. Наразі плануємо визначати межі парку, погоджувати їх. Перевіряти всі приватні території, відслідковувати процедуру отримання цих ділянок. На жаль, проблемних ділянок дуже багато», – зауважує керівник.

На Дністрі зон для відпочинку доволі багато. Це Нижнів, Петрилів, Кутище, Будзин, Долина, Петрів, Незвисько, Лука, Раковець, Городниця. Майже у кожному селі, де є вихід до Дністра, можна організовувати централізовані відпочинкові зони, місця для відпочинку, щоб у подальшому можна було розвивати туристичний потенціал. Наразі ведеться робота з ДСНС, окремо з населенням задля створення загонів громадських рятувальників, облаштування рятувального поста для безпеки туристів на території Дністровського каньйону.

Ірина ФЕДОЛЯК

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!