“Встигнути до опівночі”

  • Режисер: Мартін Брест. У ролях: Роберт де Ніро

    “Встигнути до опівночі” зняв Мартін Брест – режисер дуже неоднозначний і суперечливий. У чому його протиріччя? У тому, що він може знімати як фактично геніальні фільми, так і повний відстій. Таке трапляється досить рідко. Брест поставив чудовий бойовик, який вже став класичним, – “Поліцейський з Беверлі-Хіллз” із Мерфі; геніальний фільм “Аромат жінки” (наші недолугі перекладачі назвали його “Запах жінки”); нудний “Знайомтеся, Джо Блек”, який, втім, дуже подобається прекрасній половині людства, і абсолютно несусвітню маячню під назвою “Джильї”, яка не може сподобатися нікому навіть після випитих «сто грам».

    Втім, на той момент геніальні та провальні фільми були у Бреста ще в майбутньому, тому що “Встигнути до опівночі” він зняв після “Поліцейського з Беверлі-Хіллз”. У новій картині він продовжив тему поліцейських, злодіїв і простих людей, випадково втягнутих у всі ці пертурбації, зберігши при цьому комедійну нотку, яка була присутня в “Поліцейському з Беверлі-Хіллз”. Звичайно, у комедійності без Едді Мерфі ця картина помітно втратила, однак Роберту Де Ніро, який зіграв тут головну роль, гумору й іронії теж не позичати. Де Ніро, з одного боку, цілком серйозно грає мисливця за головами, який виконує дуже непросту роботу, де він ризикує головою на кожному кроці, але, з іншого боку, вносить у цю роль чимало кумедних елементів: відбирання посвідчення в агента Мослі (як Уолш потім тренувався це посвідчення вихоплювати – переглядати можна було мільйон разів), взаємини з конкурентом Дорфлером, спілкування з фебеерівцями, ну, і так далі. Актора Чарльза Гродіна, який зіграв тут Мардукаса, глядачі знають в основному завдяки його ролі в комедії з Джеймсом Белуші “Як вирішити справи”, а також ролі у “Бетховені”. Тут він зіграв непогано, але, на мій погляд, був радше “на підтанцьовці” у Роберта Де Ніро, який був головною зіркою цього фільму.

    До речі, цікаво, що Гродіна на роль бухгалтера запросили не відразу. Кінокомпанія «Paramount Pictures», яка збиралася фінансувати виробництво, запропонувала Бресту бухгалтера зробити жінкою і віддати цю роль… співачці Шер. Брест відмовився в грубій формі, і тоді «Paramount Pictures» запропонувала Робіна Вільямса. (До речі, могло б вийти цікаво.) Вільямс відповів на пропозицію студії з великим ентузіазмом і був готовий приїхати на проби, проте Брест побачив проби Гродіна в парі з Де Ніро, і йому так сподобалося, як це виглядало, що він негайно дав Гродіну роль. Керівництво «Paramount Pictures» оскаженіло від злості, і студія вибула з гри. Але після цього фінансування вдалося отримати у «Universal Studios». Також на роль Мардукаса хотіли запросити тоді ще не надто відомого актора Брюса Вілліса. Вілліс було зацікавився, але отримав запрошення зіграти головну роль в “Міцному горішку” і, зрозуміло, погодився. “Міцний горішок” потім вийшов практично одночасно з “Встигнути до опівночі”.

    Що в результаті вийшло у Мартіна Бреста? Симпатичний комедійний бойовичок з чудовою роллю Роберта Де Ніро і дуже непоганими другорядними ролями. (Особливо порадували Денніс Фаріна в ролі головного мафіозо і завжди класний Джо Пантоліано в ролі боса Уолша.) Події йдуть калейдоскопом, динамізм у розкручуванні сюжету практично ніде не провисає, і разом з тим картина вийшла не зовсім типовим бойовичком. Я б навіть сказав, що це дуже нетиповий бойовичок – чим він і гарний. І незважаючи на те, що зняли його двадцять сім років тому, зараз картина виглядає дуже навіть пристойно.

    ФЕЛІНСЬКИЙ

    Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!