Вивихи від Моха

Днями

ОЧІ

Один мужик в савані спостерігав, як лев збирався напасти на імпалу. Збирався-збирався – і тут імпала озирнулася і поглянула леву в очі. Лев зніяковів і пішов. “Ага!” – зметикував мужик. І запропонував бідним ботсванським фермерам використовувати для захисту корів ефект ай-контакту. Тобто малювати на коров’ячих дупах очі. Треба сказати, до цього моменту бідні ботсванські скотарі чого тільки не випробували, щоб відновлена ​​популяція ботсванських левів перестала жерти їх корів. Все без результату. Працювала лише рушниця. І тут такий елегантний вихід: очі на дупі. Провели експеримент. Результати: в стаді з 39 звичайних корів леви убили трьох; у стаді з 23 корів з очима на дупі леви не вбили жодної. Спробуйте ржати і вбивати одночасно. І справа пішла. Волонтери. Штампи і трафарети. Гра з кольором і формою. Очей вистачає на 3-4 тижні, потім треба малювати нові. Якщо все в житті здається тобі порожнім і безглуздим, знай, десь у Ботсвані є робота твоєї мрії.

Якось

ЦИГАНКА

Працюю в службі таксі, і ось одного разу приїжджаю на замовлення. Сідає хлопець циганської зовнішності років 25. Зав’язує розмову, мовляв, машину хоче продати, роботу шукає. А ніде не беруть, на шиї шестеро братів і сестер, сестричка хворіє, з документами проблема… Відвіз його та й благополучно забув. Через пару днів знову заявка на ту ж адресу, думаю, знову мені про свої проблеми розповідати буде, аж ні. Сідає до мене циганка років 50. Їдемо. Циганка: «Важко, напевно, на орендованій машині працювати?» – «Та ні, це моя машина». – «На основній роботі хороші гроші отримуєш, мабуть, цінує тебе керівництво». – «Таксі – моя основна робота, більше ніде не працюю вже більше 10 років». – «Діти в школі чи садочку?» – не вгамовується циганка. «Немає в мене дітей. А ось у вас семеро дітей, дочка хворіє. Старший син бовдур ще той. Документи втратив, не працює ніде, машину продає та продати не може…» Решту дороги ми їхали в тиші. Циганка дивилася вдалину, думаючи про щось про своє…

Колись

ПОЛІТ

Працював мужик ще в 80-х водієм у якогось великого начальника, ну і, природно, їздив на чорній «Волзі» з рацією. І коли начальник приїжджав на якусь нараду, то зазвичай відпускав водія «побомбити». Якось раз під час такого «бомбардування» зупиняє його бабця і захеканим голосом просить: «Дорогенький, мені в аеропорт, тільки швидше, на літак в Ташкент спізнююся». Йому що – машина з форсованим двигуном, мигалкою і сиреною, як за місто виїхав – на газ і 150 км на годину. Бабка йому: «Ой, що ж ти так гониш, зараз же злетимо!» – «А що, – каже той, – і злетимо!» Бере мікрофон рації і каже: «Диспетчерська, говорить борт 55-82 КІА, дозвольте виліт на Ташкент!» А дівчина-диспетчер на іншому кінці теж виявилася з гумором: «Борт 55-82 КІА, зліт дозволяю!» Водій дивиться в люстерко – бабка непритомна! Він зупиняє машину, дістає аптечку, тицяє нашатир їй під ніс. Бабка до тями приходить: «Синку, ну не можна ж так жартувати!» Ну, і тут він не міг не закінчити: «Спокійно, бабко, спокійно! Тобі в Ташкенті на яку вулицю?»

І взагалі…

Повертається дружина з відрядження до Грузії:
– Коханий, ти тільки сядь і не нервуй.
– Ну?!
– Коротше, я тебе зрадила.
– Марійко, як же так?! Ми стільки років одружені, у нас двоє дітей! Як ти могла?!
– Сергію, у мене просто не було варіантів! Ти ж знаєш, колектив у нас дівчачий, приїхало 15 чоловік. А ці… орли як налетіли! Як закружляли! Танці, коньяк, шашлик, компліменти, хор, драйв, харизма, натиск … Словом, я й отямитися не встигла, як…
– Капець. Ну, гаразд, добре, що зізналася, зрештою… не розвалювати ж сім’ю і господарство через одну помилку.
– Сядь. Це ще не все. По-перше, спокусили всіх дівчат, не тільки мене. По-друге, це було не один раз. А в усіх містах відрядження. А таких міст було сім.
– Марійко! Ти ж доросла жінка! Ти – мати! Невже не можна було…
– Сергію, не кричи на мене! Що ти розумієш?! Цьому натиску неможливо протистояти! Це буря, це ураган, це харизма, це самці. Якби я одна!.. Всі дівчатка, всі відразу здалися!
– Всі?
– Всі до одної. Крім Оленки.
– А Оленка що?
– А вона не схотіла.