Вивихи від Моха

Днями

СТОМАТОЛОГ

Заснув… Дійсно заснув, незважаючи на зловісний антураж стоматологічного кабінету з його страшними сталевими інструментами, запахом ліків і бормашиною. Так склалось, що не спав близько півтори доби, ну, і вирубався прямо в кріслі з відкритим ротом, в той час як стоматолог працював над хворим зубом. Прокинувся від того, що мій дантист, Семен Мойсейович, у якого я лікую зуби ось уже майже двадцять років, трясе мене за плече. Дуже задоволений, каже мені (а говорить він голосом, дуже схожим на голос Василя Ліванова з фільму, де той грає англійського сищика-соціопата Шерлока Холмса): «Я практикую ось уже близько сорока з гаком років, багато чого бачив за цей час, але щоб пацієнт без жодної анестезії заснув під час того, як я йому зуб свердлю, бачу вперше. Хотілося б знати, що це було: абсолютна довіра до мене і визнання мене як генія стоматології, який лікує без найменшого болю, чи ваші сталеві нерви поряд з повною відсутністю уяви?»

Якось

ВЕДМІДЬ

Мій кум Михайлович працює єгером. Весь у шрамах. На руці у нього два паралельних шрами, це вовк його іклами подер. На грудях чотири паралельних шрами, це ведмідь кігтями. На всю спину вісім паралельних шрамів, це теща граблями. Днями до нього в лісництво прибула група німців, мисливці-любителі, всього восьмеро. Зранку провели інструктаж, взяли рушниці, пішли. Полювання почалося вдало. Для Грінпіс. Після того, як Ганс 30 разів стріляв у зайця, ми зрозуміли, що косий в косого не поцілить ніколи. Тут з-під ніг німця злетіла самотня худа перепілка. Німці, піднявши вісім стволів, почали стрілянину. Те, що перепілка була вражена такою стрільбою, стало зрозуміло відразу, тому що, відлітаючи, вона обгидила німців з голови до ніг. Словом, коли ми повернулися в табір, з трофеїв у нас була тільки ця перепілка, яка вмерла від проносу. Щоб підбадьорити німців, я розповів їм байку про те, як можна полювати на зайця з цеглою. Кладеш на заячу стежку цеглину, посипаєш її перцем. Заєць біжить по стежці і бачить – цегла, думає, що це морквина, підбігає, нюхає цеглу, перець потрапляє йому в ніс, заєць чхає, б’ється головою об цеглу і гине. Німці вислухали історію з кам’яними обличчями. Наступного дня ми вирушили в ліс пішки. Через кожні 5 хвилин німці вимагали привалу. На сьомому привалі я зажадав пояснень. Виявилося, що рюкзаки у німців повні перцю і цегли. Звільнившись від будматеріалів, до обіду ми вийшли полювати на качок. З гумором у німців виявилося зовсім погано. Після тригодинної марної стрільби по качках я їм сказав, що або качки високо літають, або вони низько підкидають собаку. І коли наступного разу над ними злетіли качки, я побачив, як собака Михайловича летить їм назустріч. Очі у собаки були, як блюдця. Качки побачили собаку, який летить назустріч, і стали нестися прямо на льоту. Причому летіли качки обох статей. І собака теж. Так нічого й не підстреливши, ми повернулися в ліс і влаштували невеликий пікнік. Тут неподалік на пагорб вийшов величезний ведмідь і став чухати спину об березу. Ганс здуру вистрілив у ведмедя качиним дробом, і сталося страшне – він поцілив! Ведмідь не витерпів такої фамільярності і кинувся в воду у наш бік. Я зрозумів, що попали ми всі. Зазвичай ведмеді плавають по-собачому, але виявилося, що скривджені ведмеді надають перевагу батерфляю. А перелякані німці мають схильність до галопу. Вони перейшли річку, не замочивши штанів, і розчинилися на деревах у прилеглому лісі. Ведмідь кинувся було на пару дерев, але німці спритно перескакували з гілки на гілку. В очах клишоногого було помітне здивування – таких білок він ще не бачив. Після цього непроханий гість розпотрошив наші рюкзаки, сів на німецьку губну гармошку і став пожирати наші припаси. Після того, як згущене молоко, тушонка, хліб і мило були з’їдені, губна гармошка під ведмедем раптом заграла. Ведмідь видував музику хвилин сорок. Потім він рясно позначив наші речі і пішов у гущавину. Речі, які були на нас, ми позначили самі.

 

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!