Вивихи від Моха

Днями

ПУШОК

Знайомий розповів:

– Сиджу в кімнаті, займаюся своїми справами, чую на кухні розмову дочки з дружиною. «Мамо, давай собачку заведемо. Я в кіно бачила, така красива». – «Ще тільки собачок нам тут не вистачало! Хто за нею дивитися буде?» – «Я буду дивитися». – «Не будеш. І собакам догляд потрібен, це велика відповідальність. Собачка не може, як кішка, вдома цілий день сидіти. Її вигулювати треба. З нею треба займатися». – «Ну, а ми маленьку заведемо». – «Ні, поки що ніяких собачок у нас не буде. І у нас он кіт є, сірий ледар. Двох тварин ми в одній квартирі точно не вмістимо». Судячи з мовчання, дочка зрозуміла, що поки що собаки їй не бачити. Дивлюсь, через хвилину заходить у кімнату з задумливим виглядом. Постояла хвилину, подумала, потім запитує: «Тату, як ти думаєш, коли Пушок здохне?»

Колись

ШІКСА

Нью-Йорк, 50-ті роки, майже повністю асимільована сім’я в Бронксі. Син закінчив школу і прагне оволодіти новими знаннями у вищому навчальному закладі. Надає перевагу каліфорнійському Берклі: по-перше, далеко від батьків, а по-друге, цей навчальний заклад вже і тоді славився лівизною і свободою звичаїв. Батько, розуміючи, що не може не виконати батьківський обов’язок, проводжає сина проникливою промовою: «Якове! Я не буду тебе вмовляти не курити – все одно закуриш. Я не буду тебе вмовляти не пити – там не та обстановка. Я навіть не буду тебе попереджати про неприпустимість безконтрольного сексу – ти молодий і гарячий. Я прошу тебе тільки про одне – не одружуйся з шіксою». – «Батьку! Як можна! Хай там що, але ж ми зберегли щось від традиції, щоб не одружуватися з неєврейкою!» Але тато був у великих сумнівах. Яша вирушив на інший кінець Сполучених Штатів Америки і відразу ж поринув у вихор студентського життя. Ні, не подумайте – він також вчився, але при цьому і пив, і курив. А десь на третьому курсі юнака зачарувала дівчина з іншого факультету – білява красуня зі шведським корінням. Симпатія була взаємною, і на певному етапі стосунків Яша запропонував Хелені руку і серце. Але у відповідь почув розлоге пояснення ситуації: мовляв, дівчина виросла у глибоко релігійній сім’ї, в середовищі з щоденним читанням книг Старого Завіту, де головним героєм є єврейський народ. І Хелена готова стати дружиною представника обраного народу. Але глибоко усвідомлює те, що повинна бути гідною свого обранця і, подібно до біблійної Рут, вона має долучитися до народу Завіту, прийнявши на себе всі його закони. Тобто пройти процедуру гіюру. І скільки Яків не вмовляв її, пояснюючи про опіум для народу і середньовічний обскурантизм, дівчина була непохитна. Протягом року вона відвідувала спеціальні курси, зубрила закони, звичаї і основні молитви. Нарешті рабини склали документ, Хелена поринула в мікву, вийшовши звідти з іменем Рут-Хая. А потім – весільний обряд “хупа” за суворими ортодоксальними правилами. Батьки не були присутні, але чекали молодих на своєму Атлантичному узбережжі. А в цей час Хая будувала в орендованій квартирі біля університету єврейський традиційний спосіб життя: з кашрутом, шабатом і іншими атрибутами багатовікової традиції. Нарешті нью-йоркські батьки не витримують і зі сльозами на очах по телефону вимагають прибуття молодих. «Добре, тату. У неділю ми до вас прилетимо». – «Яшеньку, чому в неділю? Прилітай у п’ятницю на вікенд, і ще побудете!»  – «Ой, тату. Я ж тобі розповідав, що у нас в сім’ї коїться. Навіщо тобі ці проблеми у тебе вдома: шабат, свічки, м’ясне-молочне, каструлі – ви ж від усього цього давно відвикли. Та й я ніяк не звикну». Трохи помовчавши, батько важко зітхає і каже: «А я тобі казав – не женися з шіксою…»

 

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!