Вивихи від Моха

Днями

ПАРКОВКА

У зоопарку в англійському місті Брістоль є парковка на 150 автомобілів і 8 автобусів. Протягом 25 років плату за парковку автомобілів стягував дуже приємний службовець. Плата за стоянку становила 1,40 фунта за легкове авто і 7 фунтів за автобус. Потім, одного разу, за цілих 25 років не пропустивши жодного дня роботи, цей паркувальник просто не з’явився. Тоді керівництво зоопарку зателефонувало до міської ради і попросило надіслати іншого паркувальника. У раді вивчили питання і з’ясували, що парковка перебуває у віданні зоопарку, про що їм і повідомили. Із зоопарку відповіли, що паркувальник був працівником міської служби. Міська рада відповіла, що паркувальник ніколи не був працівником міських служб взагалі. Тим часом сидить у своїй віллі десь на морському узбережжі Іспанії (або Франції чи Італії) чоловік, який, напевно, сам встановив турнікет із касовим апаратом і почав приходити щодня на роботу, збираючи плату за паркування, приблизно 560 фунтів стерлінгів на день – протягом 25 років. Якщо врахувати, що працював він сім днів на тиждень, то сума, що набігла, напевно, перевищує 7 мільйонів фунтів… І ніхто навіть не знає його імені! Але щодо національності таки можна здогадатися…

Якось

ГЛЮК

Теж була історія. Відправили товариша в інший підрозділ забрати реєстратор системи відеоспостереження на профілактику. Раніше він там ніколи не був і з колегами був незнайомий, як і вони з ним, але після приїзду його тепло прийняли, пригостили кавою і тортиком. Товариш забрав реєстратор, провів чистку, поміняв кулер на додачу, зауважив, що на платі БП роздувся конденсатор, і, маючи паяльник під рукою і запасні частини, зробив перепайку, все зібрав і повіз назад. Приїхав, встановив, йому так само подякували, напоїли кавою, пригостили солодощами і провели в дорогу. Найцікавіше почалося потім, коли йому зателефонували і запитали, коли ж він уже приїде і забере реєстратор на профілактику. Тут у товариша на обличчі відразу проступило здивування, мовляв, я ж уже приїжджав і вам все зробив, ви ж самі мене кавою частували і солодощами пригощали. А ті йому у відповідь: “Ти наркоман чи що?” Зрештою з’ясувалося, що товариш приїхав до конкретної офісної будівлі, викликав ліфт, але біля ліфта стався глюк, і він зупинився не на тому поверсі. Вийшовши з ліфта, він виявився на поверсі абсолютно іншої компанії, що так само чекала майстра, який про них, судячи з усього, забув. Загалом, тепер цей товариш працює в цій компанії, переманили вони його, зарплата більша і їздити нікуди не треба.

І взагалі…

Єврейський бізнесмен з Чикаго відправив свого сина в Ізраїль на рік, щоб той ввібрав культуру. Коли син повернувся, він сказав батькові: «Тату, я чудово провів час в Ізраїлі, дякую, що відправив мене туди. До речі, я прийняв християнство». «Ой-вей! – вигукнув батько. – Це не те, чого я хотів від тебе. Що я зробив не так?» Він звернувся зі своєю проблемою до найкращого друга. «Айк, – сказав він, – я відправив свого сина в Ізраїль, і він прийшов додому християнином. Що я можу зробити?» – «Дивно, що ти прийшов з цією проблемою до мене, – сказав Айк. – Я теж послав свого сина в Ізраїль, і він також повернувся додому християнином. Можливо, нам варто піти до рабина». Так вони і зробили – пішли до рабина і пояснили йому свою проблему. «Дивно, що ви звернулися з цією проблемою до мене, – сказав рабин. – Я теж відправив свого сина в Ізраїль, і він теж прийшов додому християнином. Що відбувається з молоддю в наші дні?» І вони всі почали молитися, розповідаючи Господу про своїх синів і запитуючи, що їм робити. Коли вони закінчили свою молитву, з небес почувся голос: «Дивно, що ви звернулися з цією проблемою до мене, – сказав голос. – Я теж послав свого сина в Ізраїль…»

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!