Вивихи від Моха

Днями

ЖАРТ

Іду з роботи додому, вже темінь на вулиці (зима ж). Бачу, мені назустріч йде симпатична дівчина, слухає музику в навушниках, а за собою тягне дитячі санки, на яких ніхто не сидить. Вирішив я показати гумор і кажу їй: «Дівчино, ви дитину загубили». Вона зупиняється, виймає навушник із вуха і перепитує, що я сказав. Я повторюю свій жарт. Дівчина переводить погляд на санки і як закричить: «Аааа! Моя дитина! Боже, Боже, я загубила свого малюка!» Тут моє обличчя витягнулося приблизно так само, як у неї в той момент. А вона потім різко заспокоюється і каже: «Та я жартую. Бачили би ви свою фізіономію зараз». Сказавши це, вона вставила навушник у вухо і пішла далі.

Якось

ЦУКОР

Не моє, але, думаю, правда. Розповідаю від імені очевидця.

Іду якось вулицею, дивлюся, чоловік мішок із цукром тягне. Нормальний такий мішок, на 50 кг. По обличчю мужика видно, що йому важко, але кріпиться, йде вперто, не зупиняючись. Приблизно одночасно доходимо до автобусної зупинки, підходить мій автобус, я заходжу, а мужик з мішком за мною. Поставив мішок, обличчя у нього просвітліло, стоїть, відпочиває, ну, і я з ним поруч. Тут автобус обганяє міліцейський уазик. Мужик подивився на нього так недобре… Через пару хвилин автобус під’їхав до наступної зупинки, і в передні двері заходять два міліціонери. Ну, мужик тут зовсім занервував, залишив мішок, до задніх дверей протиснувся і вискочив. Я стою, мішок біля мене, думаю, крадений же мішок, і міліціонери до мене йдуть. Спробуй пояснити їм зараз, що я просто поруч стою. А міліціонери всередину салону пройшли і на місце, що звільнилося, сіли, а потім вийшли через кілька зупинок. Ну, блін, думаю, навіщо добру пропадати?! До своєї зупинки доїхав, мішок на спину закинув і попрямував до будинку. Ох і важкий мішок був, зате тепер вже більше року цукор не купую.

Колись

ВОДІЙ

Знайомий розповідав, як у нього на очах КАМАЗ мало не в’їхав у «Москвич», який перебудувався і припаркувався біля того перед носом, навіть не включивши поворотників. КАМАЗ пригальмував, з нього вийшов водій, як шафа, два на два, підійшов до відкритого вікна «Москвича», вирвав важіль поворотника і простягнув водієві: «На, ти все одно ним не користуєшся…»

І взагалі…

Стукають три блондинки у ворота раю. Святий Петро їм відповідає, що, мовляв, перш ніж увійти, потрібно відповісти на яке-небудь простеньке питання. «Ось, наприклад, що таке Паска?» – запитує святий Петро. Перша блондинка: «Я знаю! Це восени, коли індичку смажать і обжираються потім цілий день!» – «Погано, погано, проходь мимо», – відповідає святий Петро. Друга блондинка, подумавши, каже: «А я знаю, а я знаю! Це взимку, коли ялинки ставлять і подарунки один одному дарують!» – «Геть звідси, – лютує святий Петро ​​і, звертається до третьої: – Давай тепер ти…» – «Великдень, – каже третя блондинка, – це коли Ісус і його учні святкували єврейський Пейсах…» – «Продовжуй, дочко моя…» – «І Ісус перетворив вино у кров, а Юда його зрадив…» Петро дістає ключі… «І коли вони спали в саду, прийшли римляни і його заарештували, а потім його били і розіп’яли на хресті». – «Ну, заходь», – говорить святий Петро. «Але я ж ще не все розповіла! Потім його з хреста зняли і поклали в печеру, а вхід до печери завалили каменем, а потім він воскрес…» – «Гаразд-гаразд, заходь», – посміхаючись, каже Петро. Але блондинка не зупиняється: «Я закінчу… І тепер щороку євреї відсувають цей камінь, і якщо Ісус вийде і побачить свою тінь, зима триває ще шість тижнів».

 

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!