Вивихи від Моха

Днями

ЛОТЕРЕЯ

Був собі дядя Коля. Давненько це було. Я тоді взагалі був пацаном. Дядя Коля працював експедитором. Постійно їздив у відрядження. І було у нього дві пристрасті: дуже він любив поприколюватися і мріяв виграти в лотерею. І ось одного разу ці дві пристрасті перетнулися. Одного разу, перебуваючи у відрядженні в Одесі, він побачив оголошення, що сьогодні буде проводиться розіграш лотереї ДОСААФ. Лотерейки у нього були з собою, тому дядя Коля висидів всю процедуру від початку і до кінця. Виграти він нічого не виграв, але ідея приколу з’явилася. Наступного дня, вже вдома, він прийшов в ощадкасу з пачкою лотерейних квитків. «Дівчата, мені треба перевірити лотерею. Тираж був вчора». – «Рано ще, тираж буде опублікований в газетах тільки через тиждень. Ось тоді і приходьте». – «А давайте я вам залишу номери моїх квитків, а ви перевірите, і якщо виграю, ви мені повідомите». І простягнув їм листок з номерами квитків, на які припали всі великі виграші. Ці номери він переписав ще в Одесі. Минуло два тижні, і в ощадкасі згадали про листочок дяді Колі. Протирали очі, окуляри, пили валеріанку, нюхали нашатир, але нічого не змінювалося: дядя Коля виграв всі “Волги”, “Жигулі”, мотоцикли та холодильники. Через годину гуло все село, через день – район, і чутка покотилася далі. Дядя Коля ходив задоволений і таємничий… Тиждень, може, і менше. Першими набігли родичі – “давай ділися!” Потім всякі “темні особи”, потім підтягнулися і різні “органи”. Він забембався вже всім розповідати, що це прикол. Але йому ніхто не вірив. Я був свідком, як приїхала чорна «Волга» Газ-24 з грузинськими номерами і пропонували за квиток цю машину і ще грошима її вартість. Треба сказати, що такі виграші дуже цінувалися тодішніми «діловими». Говорили, що при конфіскації ці речі не конфіскували. «Органи» тягали теж за це: виграш був? Був! Але ти його не отримував, значить продав! А за це термін світить такий, що краще би ти когось убив, і то би менше дали. Ще пощастило, що це були не 90-ті, а то б порізали на шматочки. Хоча і без цього прожив дядя Коля після цієї історії мало. Після його смерті було багато чуток: і що він всі квитки продав і гроші закопав на ділянці, тому що боявся показати, і що він перетворив все у золото і теж заховав. Двір продавали і перепродували за скаженими цінами. Його перекопували і перебирали всі будівлі по цеглинці, а чутки вже якийсь десяток років множаться і не спадають. Ось і зараз видно, що копали буквально пару днів тому.

Колись

ГРАБЛІ

Знайомий розповів. Прочитав в Ютубі, як мужик на дачі пастки з грабель робив. І пригадалося – років 20 тому, навесні, ми влаштували прибирання у своєму дворі. Я, дружина, двоє дітей. Зробили все, залишилося прибрати у під’їзді будинку. Тут телефонує друг і просить допомогти з ремонтом авто. Пішов я, допоміг, горілочка, пивко… А дружина кілька разів по пейджеру натякає – пора, мовляв, додому, а то… Через пару годинок підходжу я до будинку, погодка супер, тьма непроглядна, місяця немає, настрій чудовий. Тут хтось мені по лобі палицею я-а-а-а-к вріже! Точно по центру, скотина, поцілив. Пошукав навколо – нікого… Прийшов додому – дружина спокійна, як заморожений мамонт, телевізор дивиться. Дуже сильно тоді я її заповажав, хоча і до того сильно поважав – треба ж так, виконати погрозу так спритно, та ще й звинуватити мене в тому, що я, будучи п’яним, з кимось побився… Вранці виявилося, діти забули граблі…

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!