Вивихи від Моха

  • Днями

    РЕВНИВЕЦЬ

    В однієї подруги ревнивий бойфренд. Це буває. Подруга співає, в сенсі – вокалом займається. З учителем. Молодим. Симпатичним. Сором’язливим. А бойфренд ревнує. Така ось диспозиція… Приходить якось подруга на заняття з вокалу. І щось вона не в голосі, не йде заняття як треба. Сором’язливий викладач червоніє, блідне і нарешті видавлює з себе питання: чи не критичні дні у подруги? Та здивовано каже, що ні, і цікавиться, а в чому, власне, справа. Учитель пояснює, що в такі дні голос змінюється, в побуті це не особливо помітно, а от у вокалі це важливо. Запам’ятавши цей цікавий феномен, подруга відбула геть. Місяць потому вона порадувала свого бойфренда бажанням пропустити сьогодні заняття з вокалу. На радісне питання прозвучала цілком передбачувана відповідь: “Сенсу немає, сьогодні у мене місячні”. Реакція бойфренда теж була передбачуваною.

    І взагалі…

  • Якщо ви були дитиною 60-х, 70-х, озираючись назад, важко повірити, як ми вижили. У дитинстві ми їздили в машинах без ременів і подушок безпеки. Наші ліжечка були розфарбовані яскравими фарбами з високим вмістом свинцю. Ми пили воду з колонки за рогом, а не з пластикових пляшок. Нікому не приходило в голову кататися на велосипеді в шоломах. Ми йшли з дому вранці і поверталися пізно ввечері, коли запалювалися ліхтарі (там, де вони були). Ми їли тістечка, морозиво, пили лимонад – і ніхто від цього не товстішав. З однієї пляшки пили кілька людей, і ніхто від цього не помер. У нас не було ігрових приставок, комп’ютерів, безлічі телеканалів супутникового телебачення, компакт-дисків, стільникових телефонів, інтернету… Ми мчали натовпом дивитися мультфільми в найближчий будинок, оскільки мультики показували по годинах і програма передач на тиждень була вивчена напам’ять (а чи важко запам’ятати два мультики на тиждень!) Деякі учні були не дуже кмітливими, тому їх залишали на другий рік. Насправді є не сім чудес світу, а набагато більше. Хіба не диво перший радянський засіб після гоління! Пам’ятаєте? Шматочки газети на поріз!!! А таке диво, як тюнінг автомобіля Москвич-412! Пам’ятаєте? 5-копійчані монети по периметру лобового скла, хутряні кермо, епоксидна ручка коробки передач з трояндочкою. Пиріжок з повидлом – ну хіба не диво?!! Ніколи не вгадаєш, з якого боку вилізе повидло! А цей чудовий мамин вислів: «Я тобі зараз купую, але це тобі на день народження!» А чарівна бабусина фраза на прощання: «Не забудьте банки повернути!» А холодильник ЗІЛ із замком, на випадок комунальної квартири, пам’ятаєте? Це ж однорукий бандит: смикаєш за ручку – висипаються банки. Безкоштовна медицина. Це теж диво. Лікар один, а черги три: одна – за талонами, інша – за записом, третя – “Я тільки запитаю”. Скільки ще було чудес! Маленьке віконце з кухні у ванну. Що там було дивитися? Взуттєва ложка-конячка. Зубний порошок, який чистив не тільки зуби, а й срібло і скло на вікнах. Молоко в пляшках з кришечкою з фольги. А автомати з газованою водою!!! Там був гранований стакан – один на всіх. (Сьогодні нікому на думку не спаде пити із загального стакана). Але ж раніше всі пили з однієї склянки і ніхто не боявся підхопити якусь заразу. До речі, ці склянки використовували місцеві п’яниці. І, уявіть собі, вони їх повертали. А біле простирадло на стіні і вимкнене світло. Ні, це не секта. Це – діафільм. Дим валить, їдкий запах по всій квартирі. Це – випалювання. Мільйони радянських хлопчиків випалювали на дощечках різні картинки. А дівчата грали «в резиночку». Так ніхто і не знав правил цієї гри. А ще сиділи у ванній на стільчику, в темряві, при червоному ліхтарі. Здогадалися? Звичайний друк фотографій. Все наше життя на чорно-білих фотографіях, віддрукованих власними руками.

    Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!