Вивихи від Моха

  • Днями

    ЖИВІТ

    Бачив сьогодні невелику ДТП на перехресті і згадав, як років десять тому їхав вечірнім Франківськом, коли більшість світлофорів просто блимають жовтим. І на одному з таких перехресть «Опель» не пропустив «перешкоду справа» у вигляді «Тойоти». Удар був досить сильний, і «Опель», перескочивши поребрик, опинився далеко на газоні. Природно, зупиняюся, підбігаю до «Опеля», за кермом дівчина… Кричить і верещить, як жертва у фільмі жахів, прикута до стільця, яку збираються розпиляти… Відкриваю водійські двері, побіжно оглядаю дівчину, чи нема травм, і намагаюся відстебнути пасок безпеки, але праве сидіння затиснуло відповідну частину, і пасок відстебнути неможливо! Біжу до своєї машини по ніж, повертаюся, дівчина продовжує битися в істериці, перегинаюсь через неї, щоб обрізати пасок, і помічаю пухкий животик: «Блін! Та ти ще й вагітна!» Істерика припинилася тієї ж миті, на обличчі засяяла усмішка, і мені кокетливо відповіли: «Ні, це я просто така вгодована…»

    Якось

    РІНГТОН

    Знайома розповіла. Історія ця трапилася роки три тому. Прийшла я на прийом до ЛОРа. ЛОР – імпозантний дядечко років під 50. Ну, я йому розповідаю про свою проблему, він мене уважно слухає, ставить уточнювальні питання, потім записує все в картку… І тут, коли він вкотре фіксує щось у картці, я в повній тиші кабінету чую характерні охи та ахи жіночим голосом. Витріщивши очі і скоса поглядаючи по боках, думаю: “Ну, це вже взагалі! Якби в коридорі було порожньо, а то там купа народу, і все чути…” У цей час лікар витягує з кишені халата мобільний і підносить до вуха зі словами: “Так, люба. Так… Так… Так… Добре, так”, а тоді кладе телефон знову в кишеню. І я розумію, що, як тільки він вийняв телефон, охи та ахи стали голоснішими і припинилися, як тільки він відповів. Це виявився такий рінгтон на дзвінок коханої дружини, відомої, дуже шанованої і однієї з найкращих у місті лікарів, тільки іншої спеціалізації (ні, не гінекології, якщо хтось раптом проведе паралелі).

    Колись

  • САНТЕХНІК

    Коли я був студентом, здавав залік з фізики. Викладач серйозний, ходить між столами, дивиться, щоб студенти не розмовляли і не списували. Раптом йому захотілося вийти (вочевидь, справити малу нужду). Пригрозивши нам всіма мислимими і немислимими карами, викладач пішов з почуттям виконаного обов’язку. Зробивши свою мокру справу, він натиснув на важіль зливу, але… зливу не відбулося. Бачок гордо мовчав. Якби це був викладач з економіки або з іншого предмету, можливо, історія цим би й закінчилася. Але, нагадую, це був викладач з фізики, і механізм зливного бачка він знав (хоча б з розділу «Механіка»). І вирішив усунути неполадку. Або хоча б з’ясувати її причину. Зняв він кришку бачка і озвірів: в бачку замість води лежали підручники з фізики та кілька конспектів. Кулею влетівши в аудиторію, викладач кинув книжки й конспекти на стіл і почав кричати, що заліку ми не побачимо, поки той, хто поклав туди це все, не зізнається. Перетворивши іспит у допит, він так і не домігся своєї мети. Зате прізвисько Сантехнік до нього пристало надовго.

    І взагалі…

    Одного разу чоловікові пощастило побачити Бога. Намагаючись дізнатися найважливіше, чоловік попросив: «Господи, я б хотів побачити Рай і Пекло». Господь узяв його за руку і підвів його до двох дверей. Відкривши, вони побачили великий круглий стіл з величезною чашею посередині. Чаша була наповнена їжею, яка пахла настільки смачно, що в роті миттєво накочувалася слина. Навколо стола сиділи люди – здавалося, що вони були знесилені, хворі або вмирали від голоду. У кожного до руки була прикріплена ложка з довжелезною ручкою. Вони легко могли дістати їжу, але не могли піднести ложку до рота. Їх нещасний вигляд просто вражав. «Щойно ти бачив Пекло», – сказав Господь. Тоді вони підійшли до інших дверей. Відкривши їх, вони побачили такий же круглий величезний стіл, таку ж велику чашу, наповнену смачною їжею. І навіть у людей навколо стола були такі ж самі ложки. Але всі виглядали задоволеними, ситими і щасливими. «Я не розумію», – сказав чоловік. «Це просто, – відповів Господь. – Ці навчилися годувати один одного. Ті ж думають тільки про себе».

    Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!