Днями

ДРОН

ХХІ століття. Франківськ. Ранок. Мряка. Стоїть народ на зупинці, люди підтягуються в очікуванні бусика. Підходить дівчина, сіра й непримітна. Навколо ранкова похмура тиша, тут ця дівчина скрикує: «Бляха муха!» І починає телефонувати комусь: «Я забула ключі і вже на зупинці, можеш прихопити з собою?… Нікуди не поїдеш? Блііін!… Оооууу… Ахаха, круто. Давай». Задоволена кладе трубку, чекає. Бусик підійшов хвилин за п’ять, всі сіли, проїхали зупинку, на наступній дівчина наполовину висувається з дверей, і тут підлітає дрон! На квадрокоптері ізоляційною стрічкою пришмандячена зв’язка ключів. Дівчина швиденько відв’язує їх і відправляє голубину пошту назад у політ. Бабусі в шоці. Я в захваті.

Якось

ЗВИНУВАЧЕННЯ

Подружня пара вирушила на відпочинок у пансіонат на березі озера. Чоловік любив рибалити, а дружина читати. Одного ранку чоловік повернувся після тригодинної риболовлі і вирішив подрімати. Ніколи раніше не плаваючи на озері, дружина все ж вирішила покататися на човні. Вона відпливла на невелику відстань, стала на якір і продовжила читати. До неї підплив офіцер річкової поліції. Він підвівся у своєму човні і запитав: “Доброго ранку, мем. Чим ви займаєтеся?” – “Читаю книгу», – відповіла та (думаючи: “Хіба це не очевидно?”). Ви перебуваєте в зоні, де заборонена риболовля”, – сказав офіцер. “Вибачте, але я читаю, а не рибу ловлю”. – “Так, але у вас з собою весь інструментарій. Змушений вас заарештувати і доставити до відділку”. – “Якщо ви це зробите, я звинувачу вас в ceкcуальних домаганнях”, – відповіла жінка. “Але я навіть не доторкнувся до вас!» – відповів офіцер. “Так, але у вас з собою весь інструментарій!” МОРАЛЬ: Ніколи не сперечайся з жінкою, яка читає. Швидше за все, вона також вміє думати.

Колись

СНІЖОК

Було це в першій половині вісімдесятих років. Я тоді навчався в інституті. Новий рік ми зустрічали в гуртожитку. Як завжди, добряче випили і годині о другій ночі вирішили піти погуляти. Йдемо по бульвару і бачимо, що в сусідньому будинку на першому поверсі відчинене вікно. У квартирі теж зустрічають Новий рік. Найбільш дотепний із нас зліпив сніжку і закинув всередину у квартиру. З вікна визирнуло меланхолійне єврейське обличчя і з сильним акцентом сумно сказало: «Треба їхати геть з цієї проклятої країни. П’ять хвилин тому відкрив вікно, щоб провітрити кімнату, а вже третя сніжка залітає».

І взагалі…

Якось раз міський злодій, щоб залізти в чужий будинок, підкопував стіну. Стіна обвалилася, і злодій зламав собі руку. Тоді він прийшов до негуса (титул імператорів Ефіопії) і став скаржитися: «О негусе! Я, міський злодій, підкопував стіну одного будинку, а вона обвалилася, і я зламав собі руку. Ясно, що господар будинку робив стіну сяк-так». Негус був великим зайдиголовою, тому він наказав покликати господаря будинку, сказавши: «Дійсно, це через нього мій міський злодій зламав собі руку». Коли господар будинку прийшов, негус запитав його: «Чому ти так погано побудував будинок, що через тебе мій злодій зламав собі руку?» – «Я не винен. Це муляр погано склав стіни», – відповів господар будинку. Негус наказав покликати муляра. «Ти чому так погано звів стіни? Через тебе мій злодій зламав собі руку», – сказав негус мулярові. «Я тут ні до чого. Стіна обвалилася тому, що погано перекрили дах. Винен той, хто перекривав дах», – сказав муляр. Тоді покликали покрівельника, і негус сказав: «Ти погано перекрив дах будинку, тому через тебе мій злодій зламав собі руку». – «О негус! Я не винен, – відповів покрівельник. – Коли я крив дах, повз проходила красива дівчина, і я задивився на неї. Ось чому вийшов поганий дах. Це дівчина винна в усьому». Тут негус втомився і зібрався йти. Але перш ніж піти, він розпорядився: «Якщо побачите чоловіка маленького зросту, повісьте його! А так як серед присутніх найменшим на зріст був цей злодій, його схопили і повісили».