Вижити на дорозі

У 2017 році на дорогах Прикарпаття трапилось 343 дорожньо-транспортних пригоди з потерпілими. У них загинуло 124 людини. Основними причинами аварій традиційно є перевищення швидкості, порушення правил обгону та водіння в нетверезому стані. «Галицький кореспондент» з’ясовував, як вижити на дорозі і що робиться в Івано-Франківську для зменшення цих страшних цифр.

Безпека з дитинства

11 квітня в Івано-Франківську оголосили про старт другого етапу акції «Будь помітним! Безпека понад усе». Проект реалізується МВС спільно з Національною поліцією та Консультативною місією ЄС (EUAM). Його мета – підвищення безпеки дорожнього руху для дітей шкільного віку. Школярам розповіли, як правильно вести себе на дорогах та поблизу них, щоб уникнути потрапляння в ДТП. Дітям також роздали тематичні посібники та світловідбивні наліпки на одяг.

«Діти іноді забувають про правила дорожнього руху, одягають чорний одяг і стають непомітними на дорозі. Тому ми розповідаємо їм, як уникнути травматизму, презентуємо деякі речі, розказуємо про ПДР та роздаємо світловідбивні наліпки у формі ведмедиків. Це допоможе їм бути помітними на дорозі в темну пору доби, адже з такою наліпкою дитину видно вже на відстані 100-150 метрів», – розповіла Христина Максимчак, начальник відділу зв’язків з громадськістю управління патрульної поліції в Івано-Франківській області.

Шкільні офіцери поліції в ігровій формі ознайомили школярів з діяльністю поліції, правилами дорожнього руху, основними знаками та безпекою на дорозі. Втім, вони погоджуються, що це питання слід розглядати більш комплексно. Очевидно, що досягти нульової смертності на дорогах неможливо за допомогою лише світловідбивних ведмедиків.

«Навчати дітей правилам дорожнього руху – це дуже важливо. Втім, потрібно робити якісні пішохідні переходи, освітлювати вулиці та дороги, щоб рухатись ними було безпечно. Це все слід втілювати системно, але багато що залежить особисто від кожної людини», – додає Христина Максимчак.

 

Ключ – у правильній інфраструктурі

У департаменті житлового, комунального господарства та благоустрою Івано-Франківської міської ради питання безпеки руху розглядають з іншого боку. Комунальники переконані: ключ до досягнення нульової смертності на дорогах Івано-Франківська – у правильній інфраструктурі, яка зменшить кількість аварій загалом, а також не дозволить наслідкам помилки водія стати фатальними.

«У нас зараз рівень смертності в ДТП в п’ять разів вищий, ніж у тій же Швеції, – розповідає Михайло Смушак, директор комунального департаменту. – Більше 50% учасників дорожнього руху, які потрапляють у аварії, – незахищені учасники дорожнього руху, тобто пішоходи та велосипедисти. І це величезна проблема, з якою потрібно боротися загалом. Це місто, населений пункт, і щоб люди в місті гинули в аваріях – це просто нонсенс. Завдяки сучасним урбаністичним тенденціям, що впроваджуються зараз у країнах Європи, є вже сотні міст з населенням від 50 до 300 тисяч людей, які досягли нульової смертності на дорогах. У Франківську в аваріях щороку гине 15-20 людей, а в ЄС наразі є вже 41 місто, де протягом п’яти років на дорозі не загинула жодна людина. Це є той показник, до якого ми прагнемо, адже людське життя є найважливішим».

Головною причиною смертності та аварійності на дорогах Михайло Смушак називає застарілу та нелогічну дорожню інфраструктуру, яка не відповідає сучасним вимогам. Чимало автомобілеорієнтованих вулиць Івано-Франківська не мають елементів пасивної безпеки руху і схожі, радше, на міжміські автомагістралі, а не на міські вулиці – широка проїжджа частина, вузькі тротуари, відсутні велодоріжки.

«Щоб дорога стала безпечною, вона повинна бути правильно спланована. Комфортно повинні почуватися всі учасники дорожнього руху, а не лише водії: пішоходи повинні мати широкі та зручні тротуари, велосипедисти – свої відокремлені смуги. Де потрібно, слід робити пішохідні переходи з острівцями безпеки або підняті переходи, в таких місцях можна звужувати дорогу. Також повинна бути розумна розмітка, щоб водій абсолютно точно розумів, куди їхати, де повертати і де паркуватися. Всього цього у нас, на жаль, немає. Приблизно три роки тому ми почали займатись цим питанням і втілювати сучасні підходи в Івано-Франківську. Були встановлені перші острівці безпеки, малі кільця, підняті переходи, перепланована розмітка на деяких вулицях. Раніше при ремонті вулиць на них лише перекладали асфальт – і на цьому все, про безпеку ніхто не думав. Зараз ми підходимо до цього по-іншому», – пояснює головний комунальник.

Працівники департаменту періодично їздять за кордон для вивчення іноземного досвіду в плануванні вулиць, благоустрої, організації руху громадського транспорту, велоінфраструктури та іншого. На прикладі таких міст, як Краків, Люблін, Жешув, Будапешт, Прага, Мішкольц, Дебрецен, Відень, Стокгольм вони вчаться будувати і проектувати вулиці правильно. Втім, на етапі втілення всіх цих інновацій у життя якраз і починаються основні перешкоди.

 

 

Рух вперед із перешкодами

За словами Михайла Смушака, франківські комунальники не намагаються реалізувати якісь свої, щойно придумані інфраструктурні проекти. Вони не вигадують велосипед, а беруть вже десятиліттями перевірені  у країнах Європи та світу «колеса» і ставлять їх на транспорт реформування Івано-Франківська. Втім, у ці колеса вставляє палиці патрульна поліція.

«На жаль, наразі маємо вже десять проектів, втілення яких у життя не погоджує патрульна поліція, – описує ситуацію Смушак. – Я не буду говорити, що поліція погана, але вона дуже чітко слідує певним консервативним уявленням про безпеку дорожнього руху. І будь-які нововведення, які ми пропонуємо, не сприймаються у поліції – тому рух вперед йде дуже тяжко. До прикладу, малі кільця на Миру-Хоткевича-Деповській ми погоджували близько двох років. І вирішили це питання, до речі, не у Франківську, а в Києві. Всі бояться брати на себе відповідальність. При цьому кожен проект, який все-таки було втілено, дав свій позитивний ефект. Найбільш показовою стала вулиця Івасюка – після встановлення нехай навіть недосконалих острівців безпеки в тому місці за три роки не трапилось жодної смертельної ДТП. А погоджували ми їх перед тим ще три роки».

У поліції ж посилаються на стандарти, колись прописані в державних будівельних нормах (ДБН). Але буквально кілька днів тому ці норми в Україні оновили з врахуванням сучасних світових тенденцій. Тож у департаменті покладають багато надій на нові ДБН, в яких вже прописано, що ширину проїжджої частини можна робити меншою, ніж 3,5 метра, а підняті пішохідні переходи – нормальне явище.

Серед проектів організації дорожньої інфраструктури, які наразі заблоковані поліцією, є острівці безпеки на вулицях Лепкого та Надрічній, напрямні острівці в місці концентрації ДТП перед мостом на Галицькій, нові схеми руху на Миколайчука, Симоненка та Стуса, мале кільце на Вовчинецькій, турбокільце на перехресті Надрічна-Набережна-Галицька.

Втім, у департаменті пишаються тими змінами, які вдалося зробити на вулиці Івана Павла ІІ лише за допомогою розмітки, а також сподіваються, що найближчим часом все-таки вдасться втілити в життя такі проекти, як перехрестя Галицької, Горбачевського та Калуського шосе та перехрестя Галицької, Тролейбусної і Пасічної.

В останньому випадку, до прикладу, повинен з’явитися ще один перехід через Галицьку, якого зараз бракує. А відтак з’явиться і можливість перейти цю вулицю за 15 секунд навпростець, а не так, як зараз, коли люди витрачають дві хвилини і йдуть через три переходи. Також передбачено розширення тротуарів для зручності пішоходів та велодоріжки для безпечного руху велосипедистів.

Тарас ВОЛОШИН

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!