Підземна тривога

Чи вдасться в Івано-Франківську уникнути великих руйнувань під час землетрусу?
На початку квітня потужний землетрус, інтенсивність поштовхів якого сягала 6 балів, зруйнував сотні будинків в італійському містечку Аквіла. Минулого тижня трибальні підземні поштовхи потрусили сусідні з нами Чернівці. Очевидно, так званий Середземноморсько-Альпійсько-Трансазійський сейсмогенний пояс знову активізувався. Відлуння цієї активності, як стверджують науковці, цілком можуть відчуватися і на Івано-Франківщині.

Як це не дивно, більшу небезпеку ймовірний землетрус становитиме не для гірських районів (хоч там трясе, зазвичай, сильніше), а для напханого багатоповерхівками в час будівельного буму обласного центру Прикарпаття. Через особливості ґрунтів у колишніх заплавах Бистриць, які займають левову частку теперішнього Івано-Франківська, будувати тут треба вкрай обережно навіть без врахування сейсмічних ризиків. Будівлі в історичній частині міста уже тепер тріщать та валяться без жодного землетрусу. А панельні багатоповерхівки в спальних мікрорайонах, які на шкоду якості будувалися швидко та економно, без належного догляду з кожним роком втрачають свою сейсмостійкість. Де в Івано-Франківську жити безпечно?
Багато хто з іванофранківців пам’ятає землетрус, який стався у середині сімдесятих років і  добряче налякав мешканців міста. В області інтенсивність поштовхів тоді коливалася в межах 3-5 балів. В самому Івано-Франківську сейсмографи констатували 4-бальний землетрус.
«Землетрус ніби й не був надто великим, але великого страху на людей нагнав, дехто аж утікав з помешкань, – розповідав репортерові «ГК» співробітник Івано-Франківської філії інституту «Укрзахідпроектреставрація» Михайло Олексин. – Найбільше відчували стихію будинки на палях, їх тоді сильно колисало».
Треба сказати, що у той час Івано-Франківськ ще був буквально маленьким. Ще не  повиростали панельні багатоповерхівки у спальних мікрорайонах довкола старого міста, яке обривалося кварталами вілл та садків у приміські села. Найвищим торговим центром був двоповерховий універмаг. Старі австрійські та польські доми в середмісті були на сорок років молодшими і менше потребували ремонту. Техногенне навантаження на поганенькі ґрунти довкола центральної частини міста, якщо порівнювати з теперішнім рухом автотранспорту, будівництвом та прокладанням комунікацій, було мізерним. Спрогнозувати, що б сталося в Івано-Франківську, якби схожий землетрус повторився тепер, не наважується ніхто, щоб бува не накликати біду.
З того часу місто значно розрослося вшир і вверх. Під час розбудови міста не завжди враховувалися можливі загрози будівлям від землетрусу. Особливо це стосується нових міських кварталів на Каскаді, Позитроні, Пасічній. Хоча термін служби панельних будинків, які там зводилися, якщо вірити нормативним документам, становить 125 років, їхній реальний стан не дає підстав для такого оптимізму.
“Ви знаєте нашу біду, панельні будинки будувалися мало не конвеєром, і на якість не звертали особливої уваги, – розповідав Михайло Олексин. – Важливо було у визначені терміни здати житло, і їх штампували, допускаючи, м’яко кажучи, недоробки в процесі монтажу конструкцій. Металеві закладні деталі потрібно було зварювати при монтажі, а після зварювання захищати від корозії оцинковкою. Не завжди цього дотримувалися. Зовнішні шви мали бути надійно заповнені матеріалом на основі каучуку, але він був дорогий, імпортний, тому використовували дешевший цемент, який з часом тріскає і розсипається, внаслідок чого вузли оголюються та іржавіють. Від проектантів вимагали економії матеріалів, кожен проект мав супроводжуватися таблицею порівняння економії матеріалів: цементу, дерева, металу. Тепер за цю економію дорого розплачуємося”.
Надмірна економія для здешевлення проектів будівництва призводила й до того, що в новозбудованих кварталах не було передбачено належної дренажної системи, хоча зона затоплення, як засвідчила минулорічна повінь, в Івано-Франківську дуже велика і непередбачувана. Під час підняття рівня води в річках піднімаються і ґрунтові води в межах міста, затоплюються підвали, підмиваються фундаменти. А вічна проблема з коштами у комунальній сфері, які можна було потратити на ремонт та укріплення будинків, не дозволяє вчасно реагувати на такі виклики.
“Зони затоплення небажані для будівництва, а в нас таких зон дуже багато, – розповідав Михайло Олексин. – Річки, які омивають місто, не завжди були там, де вони є зараз. Середмістя Івано-Франківська стоїть на “материку”, але вже вулиця Новгородська — це заплава Бистриці. Звідси і аж до теперішнього її розташування ріка колись гуляла, як собі хотіла. Будинки часто-густо будуються так, що частина споруди стоїть на материковому ґрунті, а частина – на заплаві, на наносних ґрунтах, і будинок тріщить”.
Біда в тому, що в зоні заплави ґрунти неоднорідні: там може бути пісок, може бути гравій, а може бути багно. Навіть геологічні дослідження не завжди дозволяють отримати достовірну інформацію про дійсний стан ґрунтів. Скажімо, на вулиці Короля Данила обидві пробурені свердловини не виявили жодних відхилень від норми, але коли почали будувати і дійшли до половини, то виявилося, що посеред запроектованого будинку — багно глибиною до 5 метрів. Мусили повністю розбирати фундаменти і переходити на будівництво на палях. 
Як з’ясувалося, детальної карти ґрунтів для кожного конкретного міста, зокрема, й для Івано-Франківська, у проектантів немає. Архітекторам доводиться орієнтуватися на власний досвід. За словами Михайла Олексина, надійна основа для будівництва є на вулицях Мазепи, Шевченка, Коновальця, Бандери, Грушевського, Лепкого. А за залізничною колією аж до Микитинців будівельникам знову ж таки треба бути обачними, зважаючи на заплаву Бистриці Надвірнянської. 
Певну небезпеку для стійкості будинків становлять і старі потоки, які колись текли через теперішню територію Івано-Франківська, а зараз заховані під землею. Пробиваючись на поверхню вони розмивають ґрунти і можуть спричинити руйнування фундаментів. Один з таких потоків проходив від м’ясокомбінату попри дитячу лікарню, старий цвинтар на Київській і йшов до теперішнього госпісу на вулиці Незалежності. Ще одна річечка текла поблизу нинішнього кінотеатру “Люм’єр”: реставратори, які підсилювали фундаменти старої будівлі цементним розчином, чули, як в глибині дзюркотить вода. 
“Ще Мічурін казав, що немає поганих ґрунтів, а є погані господарі, – говорив Михайло Олексин. – Ми будуємо Франківськ на тих ґрунтах, які ми маємо, не можемо вибирати. Але в цій справі важливо, щоб роботу виконували спеціалісти, а не шабашники, яким раз-два, аби гроші взяти, а якось стояти буде. Вони працюють за принципом: зробили, здали і забули. А воно стояти не хоче, падає”.
Будівельний бум, який особливо відчувався в останні роки в Івано-Франківську, створював передумови для того, що в погоні за дешевими квадратними метрами ставали можливими певні відхилення від існуючих вимог сейсмостійкого будівництва. Учасники науково-технічної конференції “Будівництво в сейсмічних районах України”, яка відбулася в Ялті, звернули увагу на те, що “в останні роки побудовано багато об’єктів житлово-цивільного призначення без додержання вимог загальноприйнятих будівельних норм і правил. Не ведуться роботи щодо забезпечення сейсмічної безпеки на будівлях і спорудах існуючої забудови. Загальний рівень якості та культури виконання будівельних робіт у сейсмонебезпечних районах помітно знизився”.  
З лютого 2007 року в Україні впровадженні нові державні будівельні норми, які передбачають суворіші вимоги до будівництва у сейсмічно небезпечних районах, до яких належить і Івано-Франківщина. Однак, як виконуються ці вимоги, сказати важко: система контролю не розвивається відповідно до зростаючих темпів будівництва.
…Науковці-сейсмологи тепер уже розуміють, які саме процеси у літосфері змушують Землю час від часу здригатися. Але досі вони не здатні спрогнозувати, коли станеться наступне трясіння землі і якої сили будуть поштовхи. Лише одне науковці говорять з певністю: в сейсмонебезпечних районах землетрус рано чи пізно буде.  

Богдан СКАВРОН

Довідка

 

Сейсмонебезпечні райони України з інтенсивністю 6-9 балів займають понад 20% її території (близько 120 тис.кв.км), на якій мешкає більше 10 млн. осіб. Регіони із сейсмічною інтенсивністю 7-9 балів складають близько 12% території, що включає майже 800 населених пунктів, у яких мешкає більше 7 млн. осіб. До сейсмічно небезпечних регіонів відносяться території АР Крим, частина Одеської й Чернівецької областей, Карпатський регіон, Кіровоградська, Вінницька, Тернопільська області й частина Донбасу. Найбільш загрозливими за своїми наслідками для України є осередки зон Вранча (Румунія), Закарпатська й Кримська сейсмічні зони. За останній час сильні землетруси в зазначених регіонах відбулися в 1940, 1977, 1986 і 1990 роках. У цілому 40% території України можуть знаходитися під безпосереднім впливом небезпечних сейсмічних подій і до 70% – спільним впливом землетрусів із підтопленням, зсувами та іншими інженерно-геологічними процесами, що негативно впливають на стійкість споруд.
Останній землетрус, який відчували мешканці Івано-Франківська, трапився 27 жовтня 2004 року. Його епіцентр був на території Румунії, де сила поштовхів становила 6 балів за шкалою Ріхтера. Підземні поштовхи силою 2-3 бали відчувались на території Івано-Франківщини. Зокрема, в обласному центрі землетрусом були налякані мешканці вулиць Вовчинецької, Івасюка і Незалежності.
До речі
У випадку землетрусу рятувальники МНС радять мешканцям 1-2 поверху швидко покинути будинок та відійти від нього на відкрите місце. Мешканцям горішніх поверхів – залишити кутові кімнати, стати подалі від вікон і важких предметів. Не треба бігти до сходів або до ліфта мешканцям висотних споруд вище п’ятого поверху, оскільки вихід з будинку буде найбільше заповнений людьми, а ліфти вийдуть з ладу. Потрібно остерігатися уламків, електричних дротів та інших джерел небезпеки. Перебуваючи на вулиці, відійти подалі від високих споруд, шляхопроводів, мостів та ліній електропередач.

Пряма мова

Олег Адаменко, доктор геолого-мінералогічних наук: “Італійські землетруси були викликані рухом на північ Африканської літосферної плити, границя якої проходить по Апенінському півострові, де вона підповзає під плиту, на якій розташоване Адріатичне море. Ймовірно, таке зрушення викликало ланцюгову реакцію і призвело до активності плити, на якій розташовані румунські гори Вранча, та спричинило поштовхи у Чернівцях, які, на щастя, були незначними і на території Івано-Франківщини вже не відчувалися.
Дослідження сейсмічної активності, навіть попри те, що протягом останніх півтораста років вони ведуться за допомогою інструментальних вимірювань, на жаль, не дозволяють визначити якоїсь закономiрностi у процесах, що відбуваються в надрах землі. Наука може вказати район виникнення та максимальну руйнівну силу землетрусу, але спрогнозувати, коли саме він станеться, поза нашими можливостями».

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!

One thought on “Підземна тривога

  1. Після землетрусу 1977 р в с.Старуня утворився вулкан, а які прогнози для мешканців цього села у разі виникнення нового землетрусу?

Comments are closed.