Шило на мило, чи все-таки?..

Багато хто називає заміну Михайла Васильовича на Василя Михайловича помилковим кроком Віктора Федоровича. Я так не вважаю. І коротко спробую пояснити чому.
На перший погляд, заміна Вишиванюка на Чуднова є послабленням представницької влади Президента в регіоні. Але якщо глянути з певного боку, то є кілька варіантів, які це послаблення можуть перетворити на надзвичайну силу.
Одразу після призначення генерала Сала головою Львівської ОДА для мене стало зрозуміло, що ПР дала старт Президентській кампанії 2015 року. Чесно кажучи, про зміни на Прикарпатті тоді і не думав. Надто сильні позиції були в Михайла Васильовича. Хоча пам’ятаю як у березні 2010 року вже погоджували кандидатуру Чуднова, і в останню хвилину все перегралося. Тоді Федорович „дякував” олігархам за виборчу кампанію 2010. Тому губернатором став впливовий Вишиванюк. Сьогодні Федорович вважає, що борги сплачено, і потрібно готувати грунт самому на 2015 рік і зі своїми людьми.
Після звільнення Вишиванюка питання про наступника не було загадкою. Загадка криється в іншому: з якою метою? І чи буде краще області від цього? На останнє відповім одразу: на мою думку, для області та для людей краще не буде, бо Чуднов не господар штибу Вишиванюка. Він хороший бізнесмен і партійний функціонер. Це людина, яка збільшила обласну організації ПР на 4 тис осіб, яка у Космачі показувала силу ПР, і яка, мабуть, представила „план розвитку партії на Прикарпатті”, замість плану розвитку Прикарпаття…
Логічно зробити висновок: якщо почалася президентська виборча кампанія 2015 року, то на часі не господарка, а партійна робота. Всі сили і гроші будуть спрямовані саме туди. Відповідно і менеджера потрібно саме такої роботи.
Ну, окей. Але от як планують використати Вишиванюка у цій багатоходовій складній комбінації під кодовою назвою „забезпечення перемоги 2015″, поки що складно прогнозувати. Простий варіант – відправити послом у одну з слов’янських країн, або за хорошу службу дати більш спокійне і тепліше місце в Києві, чи піти важчим шляхом і спробувати взяти всю повноту влади в регіоні?
Ні для кого не секрет, що в Михайла Васильовича чільні позиції в обласній раді. У нього є своїх, підконтрольних 30-35 депутатів, а ще з десяток-півтора тих, хто давно з ним знайомий, дружить, просто вдячний йому за щось чи винен… Бракує всього з десяток голосів місцевих депутатів, щоб втілити такий план в життя. Та з огляду на те, наскільки для президента це важливо, цілком імовірно, що в область може „зайти” кілька мільйонів „регіональних” доларів для цієї справи. Тоді цілком сміливо можна братися до заміни голови обласної Ради і повного контролю над областю. Хіба такий варіант розвитку подій перед Президентськими виборами 2015 буде послабленням позиції в регіоні?

Роман ЛЯБИГА, виконавчий директор регіонального відділення Українського союзу промисловців і підприємців