Був сьогодні в батьків, бачив екзотичну для мене річ, майже магічну. Настільки екзотичну, що вхопив себе на думці – сприймається воно як старовинний музичний інструмент, наприклад банудура з краєзнавчого музею, або ж грамофон з майбутнього музею УНР. Воно має назву – тілівізор. І воно робе! Показує новини, гучно шумить та стрімко пиздить. Ну оце ж наварив собі смачної кави і сів подивитися новини по цій олдскульній скрині, бо цікаво, що у світі коїться.

Виявилося, що цей тілівізор за п’ять хвилин виснажує в мільйон разів лютіше ніж година страшного срача в мережах. Очевидно, тому що не дає швидко обирати контент і маневрувати. Суцільний і невпинний потік прілого калу, як Ніагара, тупо по всіх каналах. Кажуть, що воно формує суспільну думку. Звичайно, повірити в це можу лише через силу, але кажуть. Це наче як і досі по країні ходять сліпі кобзарі в запилених свитках і формують суспільну думку. Неймовірно.

Ще воно сказало, що хтось казав, що 16-го числа намічається ґвалт на Майдані, а в кущах повно тітушко-тітушок, і що міністерство культури прокляло греко-католицьку церкву (яке необачливе міністерство, до речі). Після того намагалося показати мені якусь ідіотську штуку з двома ручками і пружиною.

Оце ж я під враженням. Хтось дивиться туди очима щодня.

 

 

Іван СЕМЕСЮК, художник,

голова Союзу вольних художників “Воля або смерть”,

блогер