«Вибори-вибори, кандидати…»

«Вибори-вибори, кандидати…» Цією чудовою фразою класика починаю цикл особистих спогадів про деяких претендентів на пост президента України.

1. Юрій Бойко.

Кілька років тому після концерту Жванецького в Жовтневому в гримерку до метра зайшов з дружиною і букетом Бойко. Висловити захоплення талантом майстра. Мій компаньйон з гастрольного бізнесу, людина широка і «далекоглядна», запросив міністра з його половинкою на вечерю після концерту.

Там за столом підшофе розбалакалися, і Бойко поцікавився, який наступний захід планує наша агенція. Відповіли, що взялися за концерт «Машини часу» в палаці «Україна», але сумарні витрати на нього можуть, у зв’язку з падінням купівельної спроможності, перевищити можливий дохід, і тому, очевидно, гастролі доведеться скасувати. Тут міністр каже, що, мовляв, це ж його улюблена група, що за проблеми, про яку суму мова? Ну, мій компаньйон зметикував і відповів, що з добротною широкою рекламною кампанією не завадило б тисяч тридцять євро, але нам слід укласти спонсорську угоду з організацією, яка такою офіційно виступить. А Бойко заявляє прилюдно, що не потрібно ніяких угод, я, мовляв, особисто від себе, як меценат, дам завтра усю суму.

Наступного дня він видав через секретаршу третину грошей і пообіцяв за кілька днів передати решту. А потім мій друг пройшов через довгі приниження: багато разів надзвонював, ходив до офісу, передавав диски з автографами, але обіцяного так і не отримав до сьогодні.

Десь у мережі проскочило, що майно і сім’ю Ю. Бойка охороняє Правий сектор. Друзі, будьте уважні – цей може кинути.

Ігор ГОЛЬФМАН (Езра Книжник),підприємець, письменник