Атака на пластик

Економити ресурси та берегти природу навчали містян на Ярмарку ідей. Розповідали, як раціонально використовувати енергію, воду, відходи, транспорт, аби зберегти здоров’я та життя на землі. «Проект стале домогосподарство» провели у серці Івано-Франківська – на площі Ринок.

 

 

Важливо про дрібниці

Спершу визначали екослід – це розрахунок того, скільки кожна людина займає земної поверхні у процесі власної життєдіяльності. Вираховують його у гектарах. Українці ощадливі: їх середній показник – 2,5 гектара. Утім, і це число немале – у перерахунку воно означає п’ять футбольних полів. В американців показник зростає в рази – понад 10 гектарів. Вже нині їм землі не вистачає.

«Екологічний слід – це прорахована площа Землі, яку використовує людина для задоволення усіх своїх потреб, усе, що вона споживає та витрачає упродовж життя», – еколог Ірина Попич заповнює спеціальну табличку. Вже згодом прораховує, наскільки людина ощадна. У десятку країн з найбільшим екологічним слідом входять Катар, Кувейт, Об’єднані Арабські Емірати, Данія, США, Бельгія, Австралія, Канада, Нідерланди та Ірландія.

Іванофранківці, які принесли пакунки з макулатурою, отримували яблуко; ті, хто здавав  використані батарейки, як винагороду, одержували морквину.

«Ми приймаємо макулатуру, натомість роздаємо яблука та зберігаємо ліс. Приймаємо небезпечні та отруйні батарейки – віддаємо морквину», – пропагувати ощадливий спосіб життя в Івано-Франківськ приїхала киянка Клавдія Грицак. Запевняє, яблука місцеві, з Прикарпаття. Таку акцію в рамках «Проекту стале домогосподарство» провели вперше, і почали її саме з нашої області. Щойно свято розпочалося, Клавдія зібрала щедрий урожай спрацьованих батарейок.

 

Код “за життя”

Ідентифікації різноманітних надписів та позначок на пляшечках навчає волонтерка Христина Магас. Каже, розуміти маркування дуже важливо, це добре для здоров’я, кишені і, найважливіше, – для екології. Найбільш поширеними та маловідомими знаками на наших продуктах є позначки Європейського союзу. Христина одразу показує приклад: «Ми бачимо на упаковці німецький прапор. Цей товар пройшов стандартизацію Європейського союзу. Вивчивши упаковку, дізнаємося, що дистриб’ютор Україна, а далі пише, що продукт виготовлений в Росії. Хто за що відповідає, зрозуміти неможливо. Тож не завжди можна сказати, що німецьке – то корисне», – каже Христина.

Українців обманюють, коли пишуть «без ГМО». «Є генетично модифіковані продукти чи немає, виробників змушують писати. Український виробник, друкуючи на етикетках символи, не дотримується їх, часом навіть не розуміє їхнього значення», – продовжує навчання волонтерка.

Якщо людина знає цифри-відповідники матеріалів, то вона розуміє, з чого виготовлена упаковка, чи можливо її переробити та чи варто купувати такий продукт. Пластик, маркований числом сім і вище, не підлягає переробці. Число 0,3 та знак «чорний хрестик» на жовтому чи оранжевому тлі означає «небезпечно для здоров’я». Шкідливі речовини, які містить такий пластик, переходять в їжу, і з організму вони не виводяться. До прикладу, маркування «зелена крапка» гарантує, що виробник переробить упаковку. Проблема в тому, що в Україні ані виробника, ані місць збору немає.

«Що ми отримаємо, коли почнемо важити сміття, вимірювати використання води, давати друге життя відходам, запитують мене. Я кажу: в Україні вже завтра не буде ресурсів. Ощадливість справді зберігає гроші в кишені та в майбутньому врятує життя», – додає на завершення Христина.

 

Добре забуте старе

Майстер-класів із переробки вторинної сировини, яку можна знайти у смітнику, на площі перед Ратушею провели одразу кілька. На одній із локацій в руках вправних організаторів розцвітає лотос. Умова такого дива – рекламні флаєри, якими завалені поштові скриньки.

Як прикрасити екосумку, навчає Катерина Гаран: «Утилізація пакетів – це справді глобальна проблема, а така сумка, ще й оздоблена власноруч, не лише піднімає настрій, вона багаторазового використання». До такої торбини можна покласти все, що завгодно. До того ж, це черговий доказ, що і старим речам можна дати нове життя, не менш барвисте. Зобразивши на них кішку, баранця, пів’яблука чи навіть кольорові дитячі долоньки. Таке вміння дозволяє експериментувати, а ходити з такою сумкою – одне задоволення. Катерина розповідає, що до праці залучила друзів: хтось із старої лляної штори шив торбину, інші допомагають організовувати процес, тобто навчають малювати охочих.

Біля іншого столика зібралася королівська знать. Для справжніх принців та принцес “кують” корони. В основі символу влади – рулон з-під туалетного паперу. «Взяв циліндр і зробив надписи, потім заклав гумку, щоб можна було надягати це на голову, та розмалював різними кольорами, щоб було красивіше. Це корона, яку я зробив», – школяр Роман Іванишин на Ярмарок ідей потрапив випадково. Хлопчина з друзями приїхав з Городенки на класну екскурсію до Івано-Франківська. І одразу ж потрапив у вир побутових чудес.

Сусідні забави – шашкові баталії, замість фішок – корки від пляшок. Опоненти у спортивній грі – в житті родина Пиндус-Пастух, суперники – тато та син. «Це раціонально використаний ресурс. Не важливо, чим, важливо вміти бавитись усім, що є під руками», – запевняє 8-річний Матвій. Каже, грати такими фішками також комфортно.

Майстрині аквагриму розмальовували дитячі щічки. У вправних руках оживають веселі посміхайко, здоров’ятко, світлинка, зберігайко чи листочок. «Це екологічно чисті гіпоалергенні фарби, для дитячої шкіри вони абсолютно безпечні, змиваються без сліду. Не знаю, чому, але більше дітки люблять краплинки», – розповідає художниця Оксана Матешевська та поглядає в бік черги. Там зібралося більше десятка дітей.

 

Аква-віта

Органічна їжа – важливий елемент харчування людини. На Ярмарку ідей частували хлібом, запашною олією та солоденьким. Поруч пригощали водою з фонтану. Для перехожих зівак тут також провели майстер-клас. Лаборанти воду з водогону вправно перетворювали у питну. Більшість пристроїв – експрес-тести, вимірювачі вмісту заліза, хлору, хімічного та бактеріологічного складу води – не використовували. Запевняють, у місцевих водогонах вода і так чиста. Єдине, що псує картину, – старі труби. «Можете подивитися, які у нас труби. Це вже вторинне забруднення, а взагалі вода у нас добра», – запевняє практикантка місцевого «Водоекотехпрому» Віта Крищук. Заіржавілий металобрухт лежить поруч: аби не зіпсувати свято, труби скромно залишили під столом.

«Давайте я попробую вашу воду, бо ви так її вихваляєте, – просить у лаборантів склянку води тернополянин Віктор Томків і згодом додає: – Смачна водичка, але тепла».

Тим часом на подіум вийшли вихованці одного із місцевих ПТУ. На площі Ринок провели імпровізований конкурс краси. Вечірні наряди модниці виготовили з клаптів газети, сторінок глянцевого журналу, вживаного целофану, поліетиленових мішків, старих СD та вже раритетної кінострічки. «Традиційним одягом нікого не здивуєш, а такою експериментальною одежею – так. Зорганізувалися самі: хто що може, той те і приносив. Завжди цікаво зробити щось незвичне, до того ж, в навчальну програму такий вид робіт не входить. Цією колекцією ми навіть своїх колег здивували», – каже методист Людмила Бірчинська.

***

Івано-Франківськ  ідею сталого розвитку підхопив одразу. І люди залюбки приєднуються до такого дійства. «Ми хотіли розмістити кілька столиків під кущем, натомість провели справжнє свято, – каже координатор освітньої програми Галина Гупан. – Тут люди легкі на підйом, натхненні та активні. У нас була можливість вибрати будь-який регіон країни, і ми вибрали Івано-Франківськ».

Під час Ярмарку ідей городяни здали 130 кілограмів макулатури та понад 18 кілограмів батарейок. Івано-Франківськ став першим містом, де екологічним проектом зацікавилися не лише вихованці місцевих шкіл, але й дорослі. Усі кошти за зібрану вторсировину організатори передали до Міського центру соціальних служб.

 

Ірина ТИМЧИШИН