Чинити добро

Цей храм десятки років переходив з рук в руки. З 1946 до 1954 року Івано-Франківський римо-католицький костел на вулиці Вовчинецькій залишався недіючим. У 1954 році влада передала будівлю під книгозбірний колектор. В 1965 році рішенням облради його було надано в користування Інституту нафти і газу: планувалося зробити тут зали, басейн, навчальні корпуси, тобто споруда мала повністю втратити сакральне значення.

 

Проте цей задум не реалізували, і до 1989 року на місці римо-католицького костелу були харчові склади «общепиту» та спортивних товарів – не лишилось жодного церковного обладнання, дахи протікали, зовнішньої штукатурки не було. Декан Івано-Франківського деканату настоятель римо-католицької парафії Христа Царя в Івано-Франківську Казимир Галімурка розповідає, що реконструкція храму триває відтоді – вже протягом двадцяти років. Два роки тому, коли наближалось святкування двадцятиріччя з дня посвячення костелу, парох разом з парафіянами почали шукати доброчинців, які б допомогли коштами здійснити зовнішній ремонт. Ішлося про немалі гроші, адже відро фарби нині коштує 800 грн., а пофарбувати треба було майже 4000 кв. м (на 1 кв. м треба 400 г фарби). «Ми зверталися до багатьох людей, частково доклали кошти американці, частину дали парафіяни, але найбільше посприяв нам бізнесмен Олег Бахматюк, і ми йому дуже вдячні за те, що на зламі 2008-2009 років таки здійснили зовнішній ремонт», – говорить декан.

Тим часом реконструкція ще не завершена. Отець Казимир каже, що наразі проблемою є нові вікна: одне пластикове вікно коштує мінімум 1000 грн., а для храму треба понад 30. Окрім того, для вставляння вікон потрібне риштування висотою 30 м, яке теж недешеве. «Ми знову шукаємо добродіїв, які б нам допомогли, і з часом ми це зробимо», – впевнений Казимир Галімурка. Окрім відбудови храмової споруди, на сьогодні зроблено немало: в 1998 році було завершено будівництво і посвячено парафіяльний дім. На його місці раніше було болото, паркан і стадіон, який за сприяння міської влади вдалося перемістити. Нині прихожани можуть відвідувати бібліотеку парафіяльного дому, користуватися Інтернетом, вчити релігійні дисципліни та польську мову.

Цікава історія передувала появі металічного хреста, розміщеного біля входу в храм. Отець Казимир розповідає, що за радянських часів, коли тут були склади, на основній балці, яка нині тримає хрест, трималася кран-балка. По ній завозили продукти. Коли отвір замурували і лишився тільки металічний каркас балки, один з єпископів порадив отцю Казимиру не зносити його, а доробити рамена, аби вийшов добрий хрест. Так франківські католики символічно подолали радянську атеїстичну спадщину.

Тетяна ЄРУШЕВИЧ

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!

One thought on “Чинити добро

Comments are closed.