Намагаючись зрозуміти

Зустрічаючись з місцевими жителями і обговорюючи з ними ситуацію, що склалася в нашій країні, помітила за собою, що постійно намагаюся пояснити, чому більшість мешканців Сходу підтримали проросійську позицію. Аргументів на те вистачає: обробка російським ЗМІ, провокації та інше. Але одного разу мене перервали і сказали, що не треба виправдовуватись, бо я не можу відповідати за інших. Так, я не можу відповідати за когось і не маю права когось засуджувати. Колись давно прочитала слова одного відомого психолога, суть яких полягала в тому, що кожен із нас діє під впливом спадковості, виховання і навколишнього середовища. Тому, перш ніж судити, спробуй уявити, як би діяв ти, маючи набір того, чим володіє особа, яку ти засуджуєш.

Але промовлене вкотре моє бачення в жодному разі не є виправданням. Кажуть, що саме через проговорення ситуації людина починає її розуміти. Так, скоріше за все, я просто сама собі намагаюсь пояснити те, на що моя свідомість вперто не дає відповіді.

Чому, проживаючи на одній території, маючи спільні корені і доступ до однієї і тієї ж інформації, ми, жителі Сходу, так по-різному її сприйняли? В наявності якого гена (чи його відсутності) наша різниця? А ще кажуть, яблучко від яблуньки далеко не падає. Та, видно, свого часу дуже добре попрацював селекціонер, додаючи до основного стовбура привої та щепи. Результати очевидні. Ну, відсутнє у певної категорії громадян почуття гордості, любові та вболівання за рідну країну. Але ж це так, як із власним домом. Невже можна настільки не поважати себе, щоб відкрити двері і дозволити комусь, а тим більше особисто запросити когось, ввійти і керувати собою?

У нашій Конституції чітко прописані рівні права та можливості для всіх громадян держави, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак. Та головним і незмінним для кожного має бути повага і любов до рідної країни. Наразі ще ми всі нехай і різні, але гілки одного дерева, і треба розуміти, що навіть давно сформована і зміцніла крона навряд чи зможе самостійно укоренитись після відокремлення. Та ще більш марно сподіватись, що інше дерево радо запропонує такій кроні місце на своєму стовбурі і дозволить живитися своїм соком.

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!