Мої перші вибори

Будучи малим, я завжди з цікавістю спостерігав за цим явищем. Ну, самі подумайте: кожних чотири роки (а іноді й частіше) вулиці міст вкривались портретами різних дядьків. І кожен чомусь просить обрати саме його. Потім ті дядечки сваряться між собою, ділять посади. Народ тим часом потихеньку розчаровується в них. Виходить замкнене коло. Мова йде про вибори. В Україні вони завжди відбувалися по-особливому.

Традиційно були підкупи виборців, фальсифікації при підрахунках і т.д. Але найгірше те, що чи не завжди все відбувалося за принципом «на манежі все ті ж».  Причому сказати так можна про більшість депутатів Верховної Ради усіх каденцій. 

Але цього року вибори незвичайні. І дай Боже, щоб таких більше ніколи не було. В умовах війни ніби якось і не до цього. Проте одночасно зрозуміло: нинішній склад парламенту необхідно якісно змінити. Стара ж система в особах деяких кандидатів чітко демонструє: вони цих змін не хочуть.

Одну річ не розуміють ті політики: країна пережила Революцію гідності. Люди більше не терпітимуть корупцію та інші гріхи чиновників. Це доводить хоча б той факт, що, згуртувавшись, народ домігся прийняття закону про люстрацію. І от попереду в нас парламентські вибори.

На мій погляд, зараз передвиборна кампанія проходить дещо цинічно. Окремі партії та кандидати спекулюють на темі війни. Я вважаю це неправильним, хоча б у відношенні до загиблих. Незвичним для всіх є і те, що разом з усіма балотуються комбати та журналісти. А далі – в списках нових і старих партій вже усім знайомі обличчя.

Методи агітації виборців теж не змінилися. Продуктові набори, численні листівки та банери. Все це ми вже проходили. До речі, про агітацію. Хоча її ніби й не так багато, як зазвичай, але закрадаються певні думки про її вартість. І про те, куди ці кошти слід було б спрямувати.

Насамкінець, зараз як ніколи українці бажають не розчаруватися у своєму виборі. Зрештою, наші бійці віддають свої життя в тому числі й за те, щоб ми змогли обрати нову владу. І цього разу це треба зробити так, аби не було потім чергового Майдану. Занадто високу ціну ми платимо за зміни в нашій державі. Тому обираймо з розумом, і все буде добре!

 

Студент, активіст