Чого вартий патріотизм

Знайомий з Вінницької області опинився в госпіталі після виходу з зони АТО. Два роки тому він переніс операцію з видалення міжхребцевої грижі, і великі фізичні навантаження були вкрай небажані. Проте навіть не замислився про можливі наслідки для свого здоров’я, коли вперше оголосили про мобілізацію у зв’язку з ситуацією на Сході. «Розумію, що я лише краплина в морі, але саме з таких краплин і створюється потужна течія, здатна знищити ворога. Нині основне – зберегти країну єдиною, втримати її», – такими були його слова навесні. В серпні він вже говорив про повне розчарування і бачення іншої сторони медалі. «Я йшов захищати країну, а замість цього таке враження, що заробляю комусь гроші», – були його слова.

Я знаю його шлях і все, через що йому довелося пройти. Саме тому те, що він розповідає нині, просто жахає. Такі, як він, були потрібні державі, щоб звітувати про кількість патріотів-добровольців. Пізніше такі, як він, були потрібні як гарматне м’ясо. З урахуванням багатьох факторів інакше назвати це не можна. А коли бійці посміли вижити і повернутись додому, для них почалась інша війна. Війна на інших рівнях і, можливо, більш ганебна. Коли ти знаєш ворога в обличчя і тебе може не стати фізично – це одне, тим більше, якщо знаєш, за що віддаєш життя. А коли намагаються зробити так, наче тебе, як відпрацьований матеріал, вже не існує з усіма твоїми набутими небажаними наслідками – це зовсім інше. Так простіше! Чоловіки воювали на Сході три місяці, проте і понині вони не учасники АТО. Багато з них перебувають в госпіталях, і якщо комусь вдається пройти курс лікування, то виключно за рахунок матеріальної допомоги волонтерів, небайдужих організацій і рідні. Проте з телевізійних екранів від влади доводиться чути про повне забезпечення нашої армії і те, що учасники бойових дій не залишаться без допомоги.

Так, про бійців згадують. Особливо, коли необхідно підняти свій рейтинг в передвиборчій гонці. І допомога від влади досить відчутна. На камеру бійцям тиснуть руки і вручають пакунки з апельсинами. А після від’їзду сильних світу цього молоді хлопці змушені відмовлятися від необхідних операцій через відсутність… власних (!) коштів на імплантати. Де осідають ті мільярди, які перераховує населення, а також знімає та збирає з нього влада? Якщо призвали чоловіка, то наявність чи відсутність у нього бронежилета та каски стає питанням місця роботи самого чоловіка, його дружини, села, де він проживає, волонтерських і громадських організацій та будь-кого, окрім самої влади. Щоправда, деякі її представники, проявляючи, м’яко кажучи, вершину цинізму, не соромляться підписуватися під обличчями справжніх героїв на білбордах. А що сталося з вашими обличчями? Чи усвідомлюєте ви, що таке маніпулювання патріотизмом як спроба впливу на свідомість викликає лише відразу?

І доки влада намагається зробити так, щоб якомога менше було пільговиків з зони АТО, наші хлопці борються за життя. Вони не знають, на що розраховувати в житті надалі зі своїм підірваним фізичним і психічним здоров’ям. Тим часом Міністерство оборони продовжує звітувати про забезпечення тих, хто ще перебуває по той бік барикади. Мова йде про наявність всього необхідного для українських військових, щоб пережити майбутні морози. Паралельно проходять виставки розробок сучасної зброї, до якої (як виявляється!) боєприпасів достатньо. А найбільш зацікавленою стороною таких заходів виступають, знову ж таки, волонтери. Придбання необхідної зброї буде для них наступним фронтом роботи. Їхні обличчя не фігурують у передвиборчих листівках і газетах, проте саме вони свідомо взяли на себе велику відповідальність і докладають максимум зусиль для перемоги українського народу в боротьбі за честь і гідність. І завдяки їхнім діям та всебічній допомозі не лише тим, хто сьогодні перебуває в зоні бойових дій, а й тим, хто повернувся звідти, не полишає віра в торжество справедливості.

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!