Цей день в історії Прикарпаття. 5 лютого

ПОДІЇ:

 

5 лютого 1920 р.  – у Богородчанах відбулося урочисте польське віче та парад, приурочені здобуттю Польщею виходу до Балтійського моря. Повітова польська влада примушувала українців брати участь у святкуванні. Однак жоден українець не святкував і жоден український священик не відслужив подячного молебня.

 

– 5 лютого 1920 р. – товариство «Просвіта» заклало Мільйонний фонд на видавництво потрібних і необхідних книжок.

 

– 5-6 лютого 1945 р.  – поблизу Бережан Тернопільської області відбулася нарада Головного проводу ОУН(б) за участю Р.Шухевича, Д. Маївського, Я. Бусела, Д. Грицая, Р. Кравчука, М. Арсенича (уродженець Нижнього Березова Косівського району), В.Кука, П.Дужого. На нараді обговорили напрями розбудови та зміцнення мережі бандерівського підпілля. Присутні висловилися проти приїзду С. Бандери в Україну, тому практичне керівництво самостійницьким підпіллям залишалося прерогативою Р.Шухевича.

 

– 5 лютого 1992 р. – Україна встановила дипломатичні відносини з Норвегією.

 

– 5 лютого 1994 р. – газета «Голос України» опублікувала матеріали з архіву під заголовком «Сталін у Станіславі, звісно, ніколи не був», де є повідомлення, що в жовтні 1949 р. М. Хрущов просив у Сталіна дозволу «переименовать город Станислав в город Сталинокарпатск».

 

– 5 лютого 2014, Київ  – Янукович надав Арбузову нові повноваження, Пшонка погрожує скасувати закон про амністію, регіонали лякають опозиціонерів розпуском парламенту. Попри морози, життя на Майдані вирує, мітинги тривають, навіть відбулося весілля. Очільники Майдану сьогодні розповіли, що за останні 10 морозних днів там випили 100 тонн чаю, до різних робіт долучились 4-5 тисяч волонтерів.

 

ІМЕНИНИ: Геннадій, Климент, Феоктист

 

НАРОДИЛИСЯ:

– народився Григорій Тимощук (1882-1948), визначний політичний та громадський діяч, член уряду ЗУНР – представник від коломийського повіту, професор Коломийської та Станиславівської гімназій, уродженець с. Грушків Городенківського району.

 

5 лютого 1948 рокуу Сівці Калуській народився український поет, член Спілки письменників України Василь Олійник. Автор кількох поетичних книжок. У 1981 році ужгородське видавництво «Карпати» видало його першу поетичну книжку «Стремено». Відтак у 1992 році трьохтисячним накладом вийшла його друга поетична книжка «Гармонія площин». Закінчив факультет жур­налістики Львівського університету, сьогодні працює заступником редактора долинської газети «Свіча».

ЮВІЛЕЇ:

– 165 років від дня народження Остапа Терлецького (1850-1902), публіциста, літературознавця, громадського діяча, уродженця с. Назірної Коломийського району.

Закінчив в 1872 р. філософський факультет Львівського університету та в 1883 р. юридичний факультет Віденського університету. Друкувався у журналах «Світ», «Життя і Слово» як історик, критик, економіст. Разом із С. Подолинським організував у Відні видавництво соціалістичної літератури українською мовою. За революційну діяльність, пропаганду соціалістичних ідей притягувався до судової відповідальності.

У 1873-1876 рр. О.Терлецький читав у Відні для студентів доповіді та реферати з філософії, в яких пропагував діалектичну методологію К. Маркса для пояснення живої природи, біологічних процесів. Одним із перших у Галичині закликав створити політичну організацію робітничого класу, разом з М. Павликом та І. Франком був фундатором Русько-Української Радикальної партії, першої в Україні політичної партії європейського типу. Автор праць «Галицько-руський народ і галицько-руські народовці» (1874), «Лихва на Буковині» (1873), «Робітницька плата і робітницький рух в Австрії в послідніх часах» (1881), «Літературні стремління галицьких русинів від 1772 до 1872» (1894-1895), «Галицько-руське письменство (1848-1865)» (1903). Помер 22 липня 1902 р.

85-річчя від дня народження Андрія Босацького (1930 -2013) – краєзнавця, педагога. Жив у Печеніжині Коломийського району, сприяв створенню та розбудові музею О. Довбуша. Помер 17 грудня 2013 р.

 

– 65 років від дня народження Василя Григоріва (1950), івано-франківського художника.

 

ЦІКАВО:

– сьогодні у Берліні розпочинається міжнародний кінофестиваль «Берлінале»

 

Фестиваль із 1951 року проводиться в столиці Німеччини щорічно  в лютому і триває 10 днів (до 1978 року проводився влітку). Поряд з Каннським і Венеційським кінофестивалями «Берлінале» – центральна подія у світі кінематографа. Але на відміну від інших він орієнтований насамперед на «авторське» й «інтелектуальне кіно». У конкурсній програмі фестивалю беруть участь художні повнометражні та короткометражні фільми, які створені впродовж року до початку фестивалю і не демонструвалися.

Основною нагородою є «Золотий ведмідь» (ведмідь – геральдичний символ Берліна), що присуджується за найкращий фільм. «Срібний ведмідь» присуджується в декількох номінаціях – «Найкращий режисер», «Найкращий актор», «Найкраща актриса», «Найкраща музика»; окремі призи вручаються за видатні досягнення в галузі мистецтва, за кращий фільм-дебют, а також вручається Премія Альфреда Бауера за стрічки, які «відкривають нові шляхи в кіномистецтві».

Цього року на фестивалі першими будуть преставлені кінокартини Олексія Германа молодшого «Під електричними хмарами» (Росія-Україна-Польща), «45 років» (реж. Ендрю Хей. Великобританія), «Ейзенштейн у Гуанахуато» (реж. Пітер Грінуей, Нідерланди, Мексика, Бельгія, Фінляндія), «Ікскануль» (реж. Джайра Бастаманте, Гватемала, Франція), «Лицар кубків» (реж. Терренс Малік, США).

 

 

 

Читайте також: Цей день в історії Прикарпаття. 1 лютого2 лютого3 лютого, 4 лютого

 

Цей день в історії Прикарпаття. Січень

5.02.2015

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!