Цей день в історії Прикарпаття. 10 лютого

  • ПОДІЇ:

    – Згідно з урядовим патентом від 10 лютого 1789 р., громада м. Станіслава відробляла дві ґрунтові повинності, із яких одна призначалася на користь міста, а друга належала власниці Станіслава Коссаковській. З того ж документу дізнаємося про категорії підданих. Серед них 6 сімей (певно, безземельних) відробляли 104 дні панщини річно, півґрунтові – 65 днів річно (причому тяглові працювали зі своїм тяглом (воли), а безкінні – пішо). Щодо інших груп підданих, то деякі (цілоґрунтові) працювали лише 12 днів річної панщини і сплачували чинш (данину), а решта привілейованих підданих платили тільки грошовий чинш.

    Катажина Коссаковська

    Більше про К. Коссаковську читайте: Цей день в історії Прикарпаття 9 січня

     

    – 10 лютого 1940 р., західні області України – розпочався перший етап депортацій, який охопив 220 тисяч осіб. Тільки з Калуша було депортовано 40 родин. Виселялися зокрема т. зв. осадники та лісники, причому серед цих категорій репресованих радянським режимом була значна частка етнічних українців. Акція почалася на світанку і тривала до вечора наступного дня. Це була пора тріскучих морозів, під час яких виселенці й особливо їхні діти замерзали ще на санях під час посадки у вагони, а також у товарних вагонах, які не опалювалися.

     

    – 10 лютого 1940 р., генеральне губернаторство, західна Галичина – відбулася надзвичайна конференція прихильників Степана Бандери; розкол в ОУН й утворення революційної фракції ОУН (ОУНБ або ОУН Бандери) та паралельного проводу організації на чолі зі Степаном Бандерою. Мельниківська частина ОУН стала позначатися ОУН (М).

     

    – 10 лютого 1945 р., Станіслав – відновив роботу обласний музично-драматичний театр ім. І. Франка.

    Театр був створений  за постановою Ради народних комісарів Української СРС від 19 грудня 1939 року. Із мандрівних труп директорів С. Крижанівського, Р. Войтовича, І. Когутяка, Ю. Кононіва був заснований Український драматичний театр імені Івана Франка. Очолив колектив І. І. Когутяк. Новостворений театр відкрився 30 грудня 1939 року виставою О. Корнійчука «Платон Кречет» (режисер О. Каїрець, муз. – Я. Барнич).

    З перших днів робота станіславського театру була активною і плодотворною. До війни 1941 року він підготував близько 18 вистав. Ще під час воєнних дій Великої Вітчизняної на визволених землях почало відроджуватися театральне життя. 

    Із самого заснування тут працювали визначні особистості українського театрального світу, такі як: учень Леся Курбаса Лесь Божедан, геніальні акторки знаменитих на всю Україну театрів імені Тобілевича та «Заграви» Володимира Блавацького Марія Слюзарівна-Сохановська та Клавдія Кемпе-Гош, хормейстер, диригент, композитор та актор Євген-Орест Садовський, що також артистичним походженням із театру Тобілевича. У 40-х рр. над колективом бере шефство кращий театр УРСР – Київський ордена Леніна академічний театр ім. Івана Франка і на його сцені грають Н. Ужвій, М. Литвиненко-Вольгемут, А. Бучма, Г. Юра, І. Паторжинський (http://dramteatr.if.ua/category&category_id=12).

     

    – 10 лютого 1963 р.  –  Римський Папа Іван ХХІІІ прийняв Йосипа Сліпого.

     

    – 10 лютого 2000 р.  –  Україна оголосила мораторiй на проведення суцiльних рубок на гiрських схилах в ялицево-букових лiсах карпатського регiону.

     

    – 10 лютого 1992 р. – Україна встановила дипломатичні відносини з Республікою Корея.

     

    – 10 лютого 2014 р., Київ, Євромайдан – Руслана намагалася розчулити беркутівців світовими хітами: на крайній барикаді на даху спаленого автобуса вона грала на фортепіано. Почала з дев’ятої симфонії Бетховена, завершила виконанням хітів «Бітлз» та «Абби». МВС погрожує: якщо до 17 лютого євромайданівці не виконають умов закону про амністію, а саме – не покинуть вул. Грушевського та не звільнять ряд адмінприміщень – то  їх судитимуть за всією суворістю українського законодавства. 

     

    НАРОДИЛИСЯ:

    – 10 лютого 1941 р. у с. Космач Косівського району Івано-Франківської області народилась Вінтоняк Ганна – член НСХУ з 1980 р. Заслужений художник України (2001), майстер декоративно-прикладного мистецтва. Голова Коломийської спілки народних майстрів «Журавка». Працювала майстром вишивки в чернівецьких художніх майстернях, завідувала Коломийським філіалом Івано-Франківського художньо-виробничого комбінату. Працює в галузі художнього ткацтва, моделювання одягу.
    Асортимент творів: костюми, сукні, пальто, ансамблі одягу, пояси, ліжники. Проживає в Коломиї.

     

     

    – народився Василь Марчук (10 лютого 1961 року в селі Торговиця, Городенківщина) – доктор історичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, академік УАПН, проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародного співробітництва Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Засновник і головний редактор “Вісника Прикарпатського університету. Політологія”, наукового збірника “Studia Academia Europaeum / Студії Академії Європи”, член редколегій “Вісника Прикарпатського університету. Історія”, наукового і культурно-просвітнього краєзнавчого часопису “Галичина”, часопису “Гірська школа українських Карпат”, часопису «Краєзнавець», ряду наукових і культурно-освітніх видань, є  членом івано-франківських осередків Наукового товариства імені Т.Шевченка та Національної спілки краєзнавців України. Лауреат літературної премії імені Леся Мартовича та премії ім. Володимира Полєка в галузі краєзнавства. 

     

    ІМЕНИНИ: Єфрем, Ісаак, Паладій, Феодосій

     

     

    ПАМ’ЯТАЄМО:

     

    – 10.02.1607 р. – помер церковний і громадсько-культурний діяч, православний єпископ Львівський та Кам’янець-Подільський, засновник греко-слов’янської школи та друкарні в своєму маєтку в с. Стратині (тепер – Рогатинського району) Гедеон Балабан (Григорій Арсенійович Маркович;  1530 – 10 лютого 1607). Видавав церковні книги («Служебник», 1604, «Требник», 1606, власне «Учительне євангеліє»), дбав про шкільництво й боровся з забобонністю. Спочатку підтримував Берестейську унію, а з 1595 року і до кінця життя був її противником.

     

     

    ЦІКАВО:

    – 10 лютого 2006 року – знайдені саркофаги в Долині царів у Єгипті

    Після сенсації 1922 року, коли була знайдена гробниця Тутанхамона, заява про виявлення археологами університету з американського м. Мемфіс (!) в єгипетській Долині царів поховання з п’ятьма саркофагами посилила інтерес до  історії єгипетських пірамід.

    Це сталося 10 лютого 2006 року. Всього за весь час досліджень у знаменитій Долині царів у Луксорі було виявлено 64 гробниці, майже всі – царські. На відміну від фараонів Стародавнього царства, чия столиця знаходилася в Мемфісі, фіванські фараони часів Нового царства не будували пірамід. Гробниці вирубані в скелях, їх намагалися якомога ретельніше приховати від стороннього ока. Входи в гробниці засипали великими каменями, замуровували. Але й це не вберегло гробниці від розорення (за матеріалами calend. ru).

     

     

    Читайте також: Цей день в історії Прикарпаття. 1 лютого2 лютого3 лютого4 лютого5 лютого6 лютого7 лютого8 лютого, 9 лютого

                      Цей день в історії Прикарпаття. Січень

    10.02.2015

    Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!