Арт-артефактні дні Франківська

Ще не охололи враження від «Конґресу рисувальників», під мистецьким знаком якого промайнув франківський травень, як насувається інша грандіозна подія – міжнародна виставка артефактів «Трансформовані моменти походження». І це добре, бо місто стає яскравішим і естетським, а отже, вільнішим від рамок і стереотипів. А ще це гарне продовження традиції міжнародних проектів, які колись проводилися в Франківську на базі бієнале «Імпреза» в 90-х рр., паралельно з якими формувався і “станиславівський феномен”.

 

 

Хто? Де? Коли?

19 днів, 19 учасників, 6 країн, 2 паралельні дислокації – досить масштабно як на порівняно компактний Франківськ. Гості з Ізраїлю, Іспанії, Королівства Нідерландів, Німеччини, Румунії та України дивуватимуть, вражатимуть та епатуватимуть своїми творами в Центрі сучасного мистецтва (вул.Шевченка, 1) та арт-галереї «Маргінеси» (вул. П.Орлика, 4) з 29 червня по 17 липня. Серед івано-франківських митців, які презентуватимуть свої артефакти, – Юрій Бакай, Юрій Боринець, Сергій Григорян, Микола Джичка, Ростислав Котерлін, Ярослав Яновський.

Хоч виставка й присвячена здебільшого візуальному мистецтву – фото, живопис, відео, не забракне, однак, і смачної музики, особливо у день відкриття. Там же, у скромному за площею, але нескромному за мистецьким розмахом Центрі сучасного мистецтва, концертуватимуть «Ґоґодзи», в яких грає чимало колишніх «перкалабівців», а музичний супровід до арт-відео забезпечить dj EDA (Едуард Скрипник).

«Трансформовані моменти походження» – тільки привід створити відкриту платформу для вільного вираження своїх мистецьких поглядів та діалогу (а якщо вдасться, то й полілогу) з митцями через посередництво артефактів.

 

 

Франківськ-Тюрінгія-Франківськ

Минулого року під час перформансу Хольге Вендланда і Матіаса Якіша в печері кам’яного віку «Пустельний сарай» у німецькій Тюрінгії виникла ідея міжнародної виставки артефактів у Франківську. Той перформанс відбувся під впливом вражень від виставки «Тіні забутих предків» у франківському краєзнавчому музеї (травень 2014), присвяченої 90-річчю з дня народження Сергія Параджанова (за участю знаних митців Хольге Вендланда, Матіаса Шумана, Міхаеля Меркеля і Дірка Фрьойліха). На той час у місті ховали перших жертв війни, що сумним тлом не могло не вплинути на співавтора перфомансу Хольге Вендланда. Тож під впливом вражень від Франківська у Тюрингії народилася ідея створити нові враження в Франківську – через мистецькі артефакти, й ініціював її відомий франківський фотохудожник Микола Джичка. Але загалом, те, які артефакти запрезентують іноземні гості, залишається таємницею.

 

 

Гномик як унаочнення міщанства

Організатор виставки й директор Центру сучасного мистецтва Анатолій Звіжинський, розповідаючи про «артефактні» сюрпризи, які незабаром чекають іванофранківців та й його самого, сміючись киває на картонну коробку на підвіконні. З неї стирчить червоний ковпак гіпсового гномика – таких зараз часто можна побачити на приватних обійстях, галявинах як декор. «І вони (митці – ред.) хочуть просто одного з них (гномиків – ред.) вбетонувати при вході в «Маргінеси», щоб він там лишився на довший час. Це буде своєрідне вторгнення в містечковий простір з якимись їхніми естетичними пропозиціями», – розповідає Анатолій Звіжинський. І хоч навряд чи такі гіпсові гномики у середмісті Франківська довго простоять «на стражі» «Маргінесів», вони створять бодай тимчасовий рекламний візуальний ряд, який запрошуватиме глядачів на виставку.

 

 

Візуальні артефакти

Найбільший акцент акції буде на фотографії. Микола Джичка як організатор й ініціатор «Трансформованих моментів походження» з фотоклубом «Колумб» неодноразово в Дрездені мав свої виставки, але в більш герметичному естетському форматі. Натомість тепер він вирішив змістити акценти в бік концептуальності, підбираючи на виставку твори, які змушують замислитися і якщо й не знайти відповіді, то принаймні поставити собі питання. До певної міри концепція фото-арт-артефактів апелює до теперішньої війни в Україні. Але й зачіпає теми, які поза нацією чи географією: прагматичність, цинічність, комерціалізованість сучасного життя. У роботах іноземних авторів, які будуть презентовані, ракурс війни теж простежується, проте не настільки прямолінійно й безпосередньо: це більш сторонній, універсальний погляд.

У рамках виставки одним із артефактів буде арт-відео: від Ярослава Яновського, а також групи «Im «Lokal» і віджей-формації «Cube».

Ярослав Яновський свій авторський відеоряд уже презентував на фестивалях у Німеччині, Сербії, Польщі. Шлях і час – ключові теми відео, яке супроводжуватиметься музикою та текстом. «Це буде фігуративний відеоарт, але це як кіно – на пальцях не розкажеш, треба просто прийти і подивитися. Він зроблений в контексті спільного німецько-українського проекту», – зазначає митець.

Група «Im «Lokal» дебютує на виставці відеоінсталяцією в арт-галереї «Маргінеси». А віджей-формацію «Cube» франківці знають принаймні зі співпраці з творчими проектами Юрія Андруховича та гурту «Карбідо». З їхньої легкої відеоруки на колонах будинку Шевченка, 1 у рамках виставки артефактів незабаром оживуть різноманітні рухливі химери – видовище захопливе і незвичне.

 

 

Умовна умовність

Дивна назва «Трансформовані моменти походження» радше пасує до конференції чи то з фізики, чи то з еволюційної біології. Але на Заході, як зазначає Анатолій Звіжинський, куратори арт-виставок часто навмисне додають неоднозначності назвам, щоб вони не звучали плакатно або пафосно. Тому й назва франківської виставки сформульована так розмито – щоб, як висловився директор Центру сучасного мистецтва, «дуже різносторонні речі об’єднати». А придумав назву німецький художник Хольге Вендланда, який разом із Миколою Джичкою підбирав художників на франківську виставку.

 

Анатолій Звіжинський ділиться цікавими спостереженнями: коли в Франківську в 90-х проходили «Імпрези», певний час після них не було такого засилля рекламних вивісок, яке ми спостерігаємо останніми роками на наших вулицях. Можливо, після «Конгресу рисувальників» і таких виставок, які плануються, місто почне змінюватися зсередини, звісно, не відразу. «Самі власники збагнуть, що цей несмак їм не пасує. Це один із тих результатів, на які я очікую», – зазначає Анатолій Звіжинський. Тому так важливо подібні акції проводити якнайчастіше.

 

Наталія ТКАЧИК

Читайте також:

Павел АЛЬТГАМЕР: „Дозвольте собі бути, як діти“

Петро Павленський: «Роблю мистецтво політичними руками влади»
Наталя Сумська: «Безмежно вдячна за любов іванофранківців»

Володимир ГАРМАТЮК: «Десь у мені живе їжакуватість»

Володимир ХОРУНЖИЙ: «Усі українські кіномитці – учні голлівудської школи»

Олексій ГНАТКОВСЬКИЙ: «Завдання чоловіків – щоб у них закохувалися жінки»

Повітряна куля Галини Петросаняк

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!