ТОРЕНТ: «Хмарний атлас»

Режисер: Лана Вачовскі, Том Тиквер, Енді Вачовскі

 

Відразу зазначимо про роман Девіда Мітчелла, за яким знято цей фільм. Книга дуже ґрунтовна. Однак і стосовно фільму очікування були дуже великі, адже найчастіше те, що не працює у форматі книги, прекрасно подається мовою кіно. Так воно і сталось. Роздрібнивши сюжет ще більше і мало не збивши його в блендері, режисерське тріо перетворює історію «Хмарного атласу» в наймогутніший візуальний калейдоскоп, який спершу сприймається як щось дивне і божевільне, зате під кінець – як щось природне і надзвичайно красиве. Власне, багато глядачів при цьому згадують фільм «Фонтан», кивну в його бік і я. Так, тут сюжет побудований за таким самим принципом, як у «Фонтані» Даррена Аронофскі. Різні історії переплітаються і змішуються, при цьому безпосередньо не контактуючи. Їхній вплив одна на одну виключно непрямий, на рівні атмосфери, символізму й абстрактних алюзій. Зрозуміло, така подача сюжету аж ніяк не для середнього глядача – з колою та попкорном «Хмарний атлас» буде поєднуватися погано, я це гарантую. Та й жодних стратегічних запасів їжі не вистачить – кіно йде майже три години. Але не варто лякатися, розмір дійсно не має значення: «Атлас» заходить на одному диханні. І, звичайно, кожен може вибрати свою улюблену сюжетну гілку. Любителі фантастики напевно оцінять похмуру кіберпанківську антиутопію, яка розгортається в далекому майбутньому. У головній ролі – тендітна клонована азіаточка, яка немов втекла з профільного аніме, а чудові декорації, спецефекти і екшен змушують згадати, що кіно дійсно від творців «Матриці». Романтично налаштовані дівчатка, безумовно, висунуть у фаворити зворушливу історію геніального композитора нетрадиційної орієнтації або розповідь про толерантного джентльмена з дев’ятнадцятого століття, який повертається до коханої дружини з далекого плавання. І в цьому особлива принадність «Хмарного атласу» – він здатний догодити практично всім. Це шлюб по любові між калейдоскопом і кінематографом, і «Атлас» надзвичайно легко сприймається. І хоча кіно справді незалежне і тотально голлівудське, арт-хаусом його не назвеш. Арт-хаус не так любить свого глядача, як любить його «Хмарний атлас». Але, до речі, фільм дуже дорослий і відпрацьовує свій рейтинг R на всі сто. Причому ця «дорослість» виражається не в безглуздому нагромадженні «м’яса» і сексу, а просто в осмисленому застосуванні цих прийомів і складному сюжеті. Справжня доросла фантастика трапляється не так часто – тож спішіть побачити. Ще один величезний плюс «Хмарного атласу» – кастинг. У кожній сюжетній гілці фільму грають одні й ті ж актори, що додатково зміцнює зв’язок між подрібненими новелами. При цьому приголомшливий грим буквально міняє героїв до невпізнання. Сильний Том Хенкс, якого я завжди недолюблював, тут настільки різноманітний, що іноді його навіть важко впізнати. Показують клас Хьюго Вівінг (незабутній агент Сміт з «Матриці») і Бен Уішоу (засвітився в «Парфумері» Тома Тиквера). Джим Стерджесс, Холлі Беррі, Джим Бродбент, Сьюзан Сарандон – всі молодці. Задоволення від гри акторів колосальне. До речі, забув сказати, фільм має величезний потенціал для повторного перегляду. З першого разу важко схопити все розмаїття деталей і нюансів, що зв’язують всі історії воєдино. Що й казати – філігранна робота. «Хмарний атлас» вийшов просто чудовим. Чесне, видовищне, цікаве, технічно зняте і душевне кіно. Воно дає саме те, чого від нього очікуєш, і навіть більше. І нехай всі шість історій не можуть сподобатися  однаково, від них цього ніхто й не вимагає. Головне, що разом вони складають по-справжньому хороше кіно.

ФЕЛІНСЬКИЙ

 

 

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!