The Wall Street Journal

«Переважна більшість доказів свідчить, що «Boeing 777» був збитий російським ЗРК «Бук», що стріляв з території, підконтрольної проросійським сепаратистам, – пише американська газета. – Міжнародна слідча група, якою керують голландці, стверджує, що це її основна версія».

«Тим часом Москва блокує міжнародну реакцію. Як видається, стратегія Кремля – «зупинити годинник», затягуючи перевірки та розслідування в надії на те, що врешті-решт інші країни втратять до цього інтерес або розвиток геополітичної ситуації в інших регіонах відверне їх. І поки що ця стратегія працює», – вважає автор статті, директор «Russia Studies Centre»  аналітичного центру «The Henry Jackson Society» (Лондон) Ендрю Фоксолл.

«Захід зобов’язаний розставити все на свої місця. Довгі й непереконливі судові розгляди зіграють на руку Путіну. Замість цього інший світ повинен зосередитися на інформуванні росіян про правду, яку їхній керівник від них приховує. Давайте почнемо з того, хто несе відповідальність за крах MH17», – закликав експерт.

 

La Stampa

Під заголовком «Збитий над Україною «Боїнг»: розслідування неможливе» італійська газета вміщує коментар до річниці катастрофи малайзійського «Боїнга» у небі над Донбасом, в якій загинуло 298 людей.

Закінчується підготовка остаточної доповіді про катастрофу, яку складає Рада безпеки Нідерландів разом з різними міжнародними агентствами. Згідно з неофіційними даними, в документі йдеться про те, що малайзійський літак був збитий зенітною ракетою «Бук» російського виробництва з території, контрольованої сепаратистами.

Зібрані сотні сторінок доказів, зокрема і пости в соцмережах, включаючи той, що опублікував лідер сепаратистів, російський офіцер Стрєлков: «Ми збили пташку». У Москви немає альтернативної версії, швидше, йдеться про масу гіпотез: десятки «викриттів», детективних історій, «остаточних доказів» аж до ідей прихильників теорії змови.

Малайзія, Австралія, Україна, Нідерланди і Бельгія звернулися до РБ ООН з вимогою створити міжнародний трибунал для розслідування трагедії, але вже зараз можна передбачити, що Росія застосує вето.

 

Focus

«Ультраправі загрожують Києву третім Майданом, хаосом і насильством», – йдеться у публікації німецького журналу.

Мовляв, націоналісти боролися за свободу на Майдані, захищали кордони від проросійських сепаратистів, але зараз перетворюються на головне джерело небезпеки для внутрішньої стабільності в країні.  

«Вони виступають проти Порошенка, якого вважають частиною старої системи, – вважає співробітник Німецького товариства зовнішньої політики Штефан Майстер. – Вони хочуть прогнати корумповані еліти, націлені на переворот, і навіть застосування насильства їх не зупинить».

«Праві ставлять під питання монополію уряду на насильство. Вони створюють свого роду державу в державі, вони озброєні і небезпечні», – пише автор, нагадуючи, що недавно в Мукачеві відбулася перестрілка між бойовиками «Правого сектора» та силовиками.

За словами Майстера, українське суспільство зараз не зацікавлене у новому витку насильства, проте «якщо ситуація в Україні погіршиться, а економічний тиск зросте, то і небезпека нових кровопролитних демонстрацій підвищиться».

 

Financial Times

Український парламент попереднім голосуванням схвалив зміни до Конституції, спрямовані на передачу частини влади Києва на місця, в тому числі східним регіонам, що відкололися, – в рамках мирної угоди, повідомляє британське видання.

«За новими правилами, підтриманими США та ЄС, місцева влада буде проводити вибори відповідно до національного законодавства, надаючи тимчасове самоврядування Донецьку і Луганську…», – розповідається в статті.

«Лідери сепаратистів поспішно відкинули цю ініціативу на підставі того, що вона не надає їм достатнього «особливого статусу» або автономії», – йдеться у матеріалі. Видання також зазначає, що останні збройні сутички на сході України демонструють крихкість Мінської угоди. Зростають побоювання про повернення до повномасштабних боїв.

Законопроект отримав підтримку 288 з 450 українських депутатів і направлений на розгляд у Конституційний Суд. Щоб зміни вступили в силу, парламент повинен затвердити їх знову – 300 голосами. Остаточне голосування відбудеться ближче до кінця поточного року.