Сотню років тому громада Станіславова святкувала Різдвяні свята з карнавалами, балами, колядою для «Рідної школи», концертами й салютами.

Різдво Христове – одне з наймістичніших, а при цьому найчарівніших і найкрасивіших релігійних свят. У міжвоєнному Станиславові уміли гідно й цікаво вшанувати День народження Спасителя світу.

Одразу зазначимо, що українська і польська громади святкували Різдво окремо. При цьому католицька і греко-католицька різдвяні традиції досить подібні, адже, зрештою, це єдине свято для всіх християн. Головна відмінність – у календарі: католики користуються григоріанським, православні й греко-католики тримаються юліанського.

Як і сьогодні, напередодні Різдва до дітлахів приходив Святий Миколай. Спершу – до католиків, 6 грудня, а 19 грудня – до греко-католиків. По всій Галичині він клав під подушки дітям подарунки, а непослухам – різки.

24 грудня католики відзначали Святвечір, тобто Віґілії. З появою першої зорі збиралися до столу. Вечері передувало читання фрагмента Нового Заповіту про народження Ісуса. Після цього ділилися оплаткою – освяченим хлібцем – на знак єднання, любові і миру, бажали один одному здоров’я, щастя і благополуччя. Після вечері, опівночі, в костелах починалася Різдвяна меса – служба. Колядують католики на саме різдво – 25 грудня. Коляда в поляків називалася «ґвязда» (Gwiazda), тобто зірка.

Українці Святвечір зустрічають 6 січня. Крім, або ж замість ялинки, українці в помешканні ставили дідуха – прибраний сніп жита чи вівса. Колядувати, як і сьогодні, починали одразу після вечері.

Українська коляда в Галичині завжди відбувалася на користь «Рідної школи». Навіть тогочасні українські газети закликали обдаровувати грошима тільки тих колядників, які колядують для «Рідної школи».

31 грудня католики відзначали Новий рік. Поляки називали це свято Сильвестром, за іменем римського єпископа, який помер в 335 році. Згідно з легендою, святий Сильвестр упіймав страшну потвору – Левіафана. Коли Левіафан вирветься на волю, тоді, за переказами, і настане кінець світу.

За католицьким календарем, днем святого Сильвестра відкривається сезон балів і маскарадів.

Українці Галичини Новий рік святкували 14 січня.

Січневі католицькі карнавали щороку були присвячені певній тематиці. Так, у 1928 році був «авіаційно-морський» карнавал. Забаву організувала Польська спілка залізничників. Список запрошених пань заздалегідь друкувався у газеті «Kurjer Stanislawоwski». Велике зацікавлення у місті викликав і щорічний «Вечір старих кавалєрів», який проводився вже в лютому.

Для дітей влаштовували «Боже Древко» – свято, на якому діти з бідних родин отримували подарунки та солодощі, а також «балики костюмовані» для наймолодших. Для польської громади Різдвяні свята тривали до Хрещення Господнього – 6 січня.

Українські Різдвяні свята завершуються Йорданським торжеством 19 січня, яке в Галичині відзначалося як справжнє національне свято.

З газети «Станиславівські вісті» за 25 січня 1912 року дізнаємося, як відбувалося Водохреща в Станиславові на початку ХХ століття. Божу Службу, а потім Водохреща проводив станиславівський єпископ Григорій Хомишин на площі Франца Йосипа (тепер частина Вічевого майдану на стику вулиць Мазепи, Бельведерської, Галицької). На богослужінні були присутні представники світських і військових властей, окрім польських організацій, які ніколи не брали участі в українських святкуваннях. Полк піхотинців забезпечив салют та почесну варту.

На Різдвяні свята в Станиславові українці неодмінно влаштовували концерти, аматорські вистави, забави з танцями, дитячі свята.

Підготувала Наталія ХРАБАТИН