Галицьке хуторянство або дискредитація національних цінностей

  • Новий рік місто та область вже традиційно увійшли без бюджету, хоча досить швидко його ухвалили. Ця урочиста мить припала (випадково чи ні) саме на час сонячного затемнення. А ми ж люди забобонні, віддавна вірили, що це погана прикмета і, напевно, такими ж забобонними залишаємось з нашою вірою в усілякі гороскопи, фен-шуї, прикмети, передбачення. Хай там, що, а кошторис ми таки отримали з усіма недоліками та нюансами. Час покаже наскільки план доходів і витрат буде виконано і яким буде в фінансовому відношенні рік кролика.

    Швидко вирішивши головне питання сесії, депутати, особливо обласної ради знову повернулись до політики , за якою, таке враження, встигли добряче засумувати за кілька святкових днів. Мова йшла про “політичні репресії” стосовно Юлії Тимошенко та колишніх міністрів її уряду та вимогу від президента та генпрокурора припинити їх. Відповідне звернення рада спромоглася ухвалити, але носить воно явно політичний характер. Без сумніву, коли людину безпідставно звинувачують у злочині, якого вона не чинила, заводять карні справи з мотивів політичної доцільності, то такі дії влади заслуговують щонайменше на критику,а в підсумку на спротив. Зараз це проблеми виключно лідерки “Батьківщини” та її колишніх підлеглих в уряді і аж ніяк не проблема простих людей, яких хочуть переконати в протилежному і втягнути в політичну боротьбу з тим, щоб дати шанс Тимошенко повернутись з політичного небуття, в яке вона зараз прямує. Нині донедавна “очільниця опозиції” розплачується за власний популізм, в якому її важко перевершити іншим. Адепти “тимошенківської” ідеології в обласній раді, не зважаючи на втрату довіри, змогли знайти підтримку серед колег, хоча є сумніви стосовно того, що відповідне звернення буде взяте до уваги главою держави чи генеральним прокурором.

    Скільки таких “петицій” надіслано міською та обласною радами вищому керівництву держави, але користі з них жодної, а швидше навпаки. Схоже у цьому і проявляється весь наш галицький хуторянський патріотизм, на більше старих маразматиків(авторів подібних звернень), які протринькали величезну всенародну довіру, а тепер підносять лівих популістів мало не до рівня героїв країни, не вистачає. Нині вони збирають плоди свого ж володарювання, зазнаючи того, що чинили супроти своїх вчорашніх опонентів.

    Януковича і Азарова можна не любити, можна не сприймати, можна не визнавати керівниками держави, але оскільки від їхніх рішень багато в чому залежить доля громади краю та міста, добробут якої, має бути головним мотивом діяльності місцевих обранців, то варто було б забути про якісь там політичні рахунки, які вже давно зведені і не на користь місцевих хуторянських патріотів, які своєю неконструктивною позицією лише шкодять і дискредитують привабливі для тутешнього електорату національно-демократичні цінності. Як можна просити того ж таки Азарова грошей для розвитку обласного центру чи цілого регіону і в той же час відверто виявляти свою зневагу главі уряду, вимагаючи його відставки? Після цього сподіватись на будь-яку фінансову допомогу просто не варто, а в підсумку постраждають місто та його мешканці. І це ми гордо називаємо націоналізмом, патріотизмом, – як завгодно, залишаючись наївними, приземленими, обмеженими жебраками, які так і не навчились співпрацювати з центральною владою, отримуючи від цього реальну користь. Де прагматизм, де стратегічне, господарське мислення?

    На жаль, виборці Прикарпаття в переважній своїй більшості без жодних роздумів ведуться на таке хуторянство в привабливій національній обгортці, яке межує з тою хатою, що завжди скраю. Але ні привабливу обгортку, ні хуторянство на хліб не намастиш і рано чи пізно має прийти розуміння цього. Якби там не апелювати до патріотизму та відданості всьому українському, без міцної економічної основи усе це приречене на поразку. У нас жахливі дороги, захаращені вулиці, купа безробітних і бездомних,майже нема власного виробництва і багато інших бід,а ми горді націонал-патріоти, бо відмовились від грошей обіцяних президентом, що могли б допомогти вирішити частину проблем, бо нам глава держави не сподобався. Краще будемо мучитись, але обіцяну допомогу все ж бойкотуємо, зате власними силами нічого не зробимо,а ліпше покричимо, які ми бандерівці, бо не співпрацюємо з президентом, якого самі ж привели до влади.

    Янукович і Азаров не найкращий варіант для нас з вами, але реалії вимагають не боротьби, а співпраці,необхідності домовитись з ними при всьому несприйнятті. На кону – добробут громади і розвиток краю.

    Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!