Було колись в Станіславі

Було колись в Станіславі –

ревіли трибуни,

жоден слави тих часів

в житті не забуде.

Дарував всім насолоду

кожен в рідних стінах матч,

тепер – одні розчарування,

біль, розпач, тихий плач.

Завжди гідна боротьба

й результат були на полі,

вистачало усім сил,

вишколу, до бою волі!

Справжні традиції футбольні

творилися нелегко так,

одначе, все розсипалось раптово,

немовби і не було, ніколи і ніяк.

Учора ніби ще були

в еліті й серед найсильніших,

сьогодні на життя межі,

на дні таблиці й серед найбідніших.

Одні лиш спогади лишились

про славне минуле,

про старі добрі часи,

фанатське щастя те, загуле.

Край футбольний в небутті

потроху зникає,

вимушено кожен у жалю

любитель гри щодень звикає.

2010p.