Хто такий мандрівник, що це за тип такий і як йому живеться?

З погляду звичайного обивателя мандрівник – це екзот, нероба, хіппі якийсь, замаскований або й не дуже, словом, вельми асоціальний елемент. Вештається світами без причини і наслідків, замість працювати, як усі, і дбати про майбутнє, як у всіх. Так, це іноді наче й симпатичні і прикольні, але загалом втрачені люди. Неприємний загалом діагноз, правда?

І так думає, за моїми спостереженнями, відсотків дев’яносто громадян нашої пострадянської країни. Тому що вони пізнають світ і життя здебільшого з екранів телевізорів, тобто навіть не пізнають – а споживають. Тележуйка з часом повністю замінює реальний досвід, відбиває до нього охоту. Захоплюючись якимось відчайдухом з чергового серіалу чи передачі і в глибині душі навіть заздрячи  йому, обиватель знайде тисячі відмазок, аби не підняти власну дупу з дивану. Тому що насправді – боїться. І лінується. Цей домашній планктон воліє ковтнути ввечері звичного пійла й тішити себе під легким кайфом думкою, що насправді він – людина вільна. Але від чого вільна? Від щоденної рутинної роботи? Від грошей? Від інтернету? Та ні. Він, перепрошую за різкість, все-таки раб. Раб, який не терпить біля себе чогось і когось, що чи хто порушують його комфортну й нудну картину світу.

Як ми стаємо такими? Чи можна це змінити? Мені здається, що можна. І серед різних способів є один, мені більш близький і зрозумілий, – це мандри.

Одразу домовимося, що відпустка в Болгарії чи Туреччині з проживанням у сякому-такому готелі – це ніякі не мандри. Це тимчасова зміна декорацій, наче шпалери в квартирі переклеїти. Мандри завжди передбачають певну непередбачуваність, відкритість до світу, готовність мандрівника брати відповідальність на себе (а не делегувати її за певну плату турфірмам).

Гляньте в очі людям на автобусній зупинці о восьмій ранку. Та це просто відчай! А порівняйте очі дітей на тій самій зупинці о тій самій годині. Помітили? Переважно вони веселі і жваві, вони прагнуть спілкування, вони дивляться навколо і хочуть вивчати. Такими станете й ви, якщо ризикнете. Якщо відважитеся мріяти й діяти.

Так, доведеться переосмилити й переоцінити значення багатьох речей у вашому житті – роботи, звичок, комфортного кола друзів. Ви ризикуєте нарватися на осуд і кепкування знайомих, мовляв, геть здуріли, фігнею якоюсь страждаєте, ні, щоб зайнятися «серйозними» справами і не випендрюватися. Вам спершу може бути навіть страшно. Мені було. Але якщо ви не відмовитеся від наміру і переступите страх, вам стане добре і спокійно, я знаю. Це означає, що ви вже змінилися. Саме в цю мить ви же почали свою першу справжню мандрівку. Нічого не бійтеся – вперед!

Петро БУЯК

 

Клікніть на зображення, щоб дізнатися більше про експедицію: