Івано-Франківський Музей мистецтв запрошує відвідати виставку відомого галицького художника Михайла Зорія, присвячену 105-річчю з дня його народження. На виставці представлено роботи художника із фондів музею: графічні портрети, пейзажі та натюрморти.

 

 

Михайло Зорій – випускник Краківської Академії мистецтв, жертва радянського тоталітарного режиму. Художник народився і мешкав в Івано-Франківську. В історію міста увійшов, перш за все, як автор пам’ятника композитору Денису Січинському, який понині стоїть у Меморіальному сквері. Ще одна відома монументальна робота Зорія – меморіальний комплекс пам’яті загиблих у Дем’яновому Лазі. 1992 року консультативна рада Міжнародного біографічного центру у Кембриджі висунула Михайла Зорія кандидатом на здобуття премії «Людина року».

Михайло Зорій займався графікою, монументальним живописом, портретами. Після повернення з Кракова створював рекламу, працював над оформленням театральних декорацій та викладав рисунок і ручну працю у школі. «Його уроки праці були відкритими, щоб інші вчителі цього фаху могли бачити його конструкторську працю. Михайло Йосипович мав чим похвалитися, бо своїми руками склав фотоапарат і кінокамеру, які працювали», – згадує друг художника Володимир Баран. Мало хто знає, що талановитий художник був ще й чемпіоном Івано-Франківська з плавання. Був красенем і мав чудову атлетичну статуру, яку увіковічнив у камені товариш митця, скульптор Григорій Крук.

Перша і єдина за життя майстра експозиція відбулась у 1995 році у Художньому музеї. За кілька днів художник помер від серцевого нападу. Усі його роботи були конфісковані радянською владою. Чимало картин Михайла Зорія збереглися у приватних колекціях. Після першої експозиції музей придбав 14 його картин, пізніше закупив ще 30. Вони увійшли в сучасну експозицію.

Михайло Зорій часто малював портрети людей, які його оточували. На виставці можна побачити, зокрема, портрети його дружини та доньок, а також портрети людей, яких він малював на засланні. «Ці малюнки надзвичайно точні, художник дуже майстерно зобразив риси людських облич, але найбільше дивує, з якою великою любов’ю він малював цих людей», – відзначає Ганна Шеремет, науковий співробітник музею.

 

Н.Г.