Вчені стануть найпрестижнішою професією?

Розповіді науковця, який побачив майбутнє

Продовжуємо оприлюднювати розповіді Олександра Харченка – ядерного фізика, який стверджує, що в останню Різдвяну ніч зміг порушити закон збереження імпульсу і на кілька годин потрапив в Україну-2028 року. Оскільки там теж була Різдвяна ніч, єдиною людиною, з якою вчений мав спілкування, був місцевий дільничний. Він запитав чи все добре у пана Олександра і побажав йому щасливого Різдва. Усю інформацію про тогочасну Україну вчений прочитав на інтерактивному екрані вуличного лайт-боксу, який працює як відкрита громадська бібліотека. Сьогоднішня частина розповідей присвячена тому, яку економіку там створили:

Перше – там підприємців носять на руках. Я вже розповідав, як важко там бути хабарником, особливо на високій посаді. Якщо ти міністр – усе майно і рахунки твоєї родини відкриті в Інтернеті.

З чиновниками поменше – та сама технологія. Але увага не стільки до їхньої родини, скільки до того, як вони обслуговують людей. Усе діловодство – електронне і відкрито в Інтернеті. І кожен може подивитися, які заяви зараз розглядає який посадовець. Самі заяви теж електронні, звісно. І довідок ніяких ніхто не отримує. Це не справа людини, тим більше – підприємця – отримувати довідку. Кожен чиновник сам дивиться усі потрібні документи, які теж існують виключно в електронному вигляді в електронних базах. (Здається, за одним виключенням – дипломи далі видаються як красиві грамоти).

І через цю систему електронного діловодства кожне рішення кожного посадовця можна прослідкувати від початку до кінця. Ключовий принцип – на кожному етапі видно, який чиновник схвалив або заблокував це рішення. І яким пунктом закону він керувався.

Відкриті усі витрати грошей платників податків. Кожен платіж кожного органу влади, державної установи чи комунального підприємства – теж в Інтернеті. Кожен може подивитися, наприклад, скільки і кому платять за обслуговування ліхтарів перед його будинком. Які ще компанії брали участь в тендері. І коли буде наступний тендер. І на яких умовах.

Відкриті реєстри власності, у тому числі, землі. Хто якою ділянкою володіє, за скільки купив, в кого, які є обмеження на її використання – будь ласка, дивіться в Інтернеті. При цьому перевести землю, яка, наприклад, є лісом, під забудову неможливо – комп’ютерна програма не дозволяє.

Ще держава гарантує усі угоди, які вона реєструє. Усі права власності захищені суспільним страховим фондом. Якщо Ви купили землю, а продавець заволодів нею шахрайські – держава компенсує Вам втрати. Вона ж засвідчила угода – значить, має нести відповідальність. Така логіка.

Підприємці це стосується насамперед. Міністр економіки проголошує: «Підприємець – курка, яка несе золоті яйця». Санепідемстанція, пожежна інспекція, держспоживстандарт – там забули такі слова! Все регулює ринок. Книга скарг кожного кафе – теж в електронному вигляді. Кожен інцидент там фіксується. Дорожні компанії роблять дороги виключно на гарантії. Утворилася яма – ремонт робиться за рахунок компанії. Платники податків не платять двічі. І вся інформація про компанію зберігається в Інтернеті. По суті, його поставили на службу споживачам. По кожному підприємства можна подивитися те, що зараз банки називають «кредитною історією».

Утворено суспільний центр «Тестування», який за власні гроші тестує більшість товарів і послуг, а потім оприлюднює результати. Бізнес дуже боїться негативних оцінок цього «Тестування». Бо до нього дослухаються споживачі, які далі голосують своїми гривнями.

Єдине виключення – шкода довкіллю та історичним цінностями. За останнє – драконівські штрафи. А квоти на шкідливі викиди продаються і вкрай дорогі. При цьому шкода довкіллю в цілому по країні щороку не може бути більшою, ніж природа здатна відновити.

 

А податківці там є?

 

Є. Але їхні податківці – це фінансові аналітики. Їх мало. Їхнє основне завдання – слідкувати, щоб великі компанії не ухилялися від податків. А сплату податків звичайними людьми, малим та середнім бізнесом контролюють комп’ютерні програми.

 

Та податків залишилося лише три види.

 

Три?!

 

Так. З продажу кінцевого продукту сплачується 5%. Ще є акцизи на алкоголь та тютюн. Теж драконівські, до речі. І високі ставки податку на розкіш: великі будинки, дорогі машини, яхти, літаки, тощо. Навіть годинники вартістю від тисячі євро обкладаються 25% податком. Годинники від 10 тисяч євро – 50-відсотковим. Принцип – хочеш багато витрачати на себе – сплачуй більше податків.

 

А прибутковий податок з громадян?

 

Його скасували.

 

А соціальний внесок?

 

Теж.

 

Як? А з чого виплачуються пенсії?

 

Люди перейшли на самостійні заощадження пенсій. Держава лише підтримує стабільність цін – щоб ці заощадження не знецінювалися. А так людина сама відкладає гроші зі своїх доходів.

Ще треба купувати медичний поліс. Його вартість встановлюється Міністерством охорони здоров’я. Але лікуватися з ним можна в будь-якій клініці – як в державній, так і приватній.  Лікарі суспільної страхової компанії контролюють, що лікування є адекватним. Якщо Ви, не дай Боже, стаєте чи народжуєтесь інвалідом – ця сама компанія оплачує Вам догляд до кінця Вашого життя.

Але якщо Ви, наприклад, палите, лікування раку легенів – за Ваш рахунок. Це виписано в умовах загальнообов’язкового медичного страхування. Навпаки, якщо Ви відвідуєте спортзал – медичний поліс Вам продадуть зі знижкою. Бути здоровим там вигідно.

 

І всі багаті?

 

Ні. Скоріше всі – середній клас. Власний будинок – так, є в майже кожного. Газон з садком – так, поширено майно. А от машин мало. В їхніх містах-садах зазвичай ходять пішки або їздять на велосипеді. А між містами – наземне метро або супершвидкісні потяги.

Великі дорогі машини – взагалі раритети. Наскільки я зрозумів, багатство в тій Україні припинило бути мірилом успіхe. Принаймні, головним мірилом. На багатство дивляться як зараз…ммм… на зайву вагу! Точно, на зайву вагу. Ти можеш бути гладким, але податкова система, соціальна реклама та й суспільство в цьому тебе не підтримує.

 

А ким престижно бути?

 

Військовим. Наприклад, вояком Сил спеціальних операцій. Там супербійці, які як правило, весь час за контрактом в миротворчих операціях за кордоном. Здоровезні хлопці з діамантовим перстнем на лівій руці. В середині нього напис – «Воля або смерть».

Пілотом Космічних військ бути вкрай престижно. Мабуть, це найбільш поширена мрія хлопчиків. Космічні сили – це пріоритет в розвитку Збройних Сил. Їхня срібляста форма – ознака входу до еліти. Про них знімають кіно, пишуть романи. Дівчата мріють про космічних пілотів.

Взагалі космічні технології разом з технологіями того, що зараз називають альтернативними джерелами енергії – пріоритет України-2028. При університетах створені потужні наукові центри. Держава фінансує заняття наукою через систему грантів. Так що вчений – так само дуже престижна та високооплачувана робота.

Та багато професій, які зараз у занепаді, там розквітли! Наприклад, аграрій. Це третій пріоритет економічної державної політики – органічне сільське господарство. «Зроблено в Україні» стало найкращим в світі брендом на будь-якому продукті харчування.

 

Вас хочеться слухати та слухати. А сало там хоч збереглося?

 

А то! Теж світовий бренд на дипломатичних прийомах, до речі.

 

Наступна частина розповіді гостя з майбутнього буде про те, як в Україна створила потужні Збройні Сили

 

Єгор Соболєв,

бюро журналістських розслідувань «Свідомо»,

для «Галицького кореспондента»