Останнім часом слово «активіст» почало домінувати в мас-медіа. Активісти перешкоджають, зносять, блокують і застерігають. Активістів знімають з підвіконь і переслідують на тротуарах. Активісти з битами б’ють активістів з реєструючими засобами. Активістки-нудистки вимагають від держави цілодобової охорони, а активісти-моралісти вимагають арештів активісток-нудисток.

Таке враження, що у навколишньому середовищі активність нестримно фонтанує. Виглядаю у вікно: ні, світ не змінився, двірники й далі прикидаються шлангами, ігноруючи купу сміття під моїм парканом. Щось тут не так.

Один поважний іноземний вчений (Лінней, здається?) радив у таких випадках вдаватися до класифікації. Себто, старий стверджував, що усе незрозуміле після класифікації починає виглядати більш зрозумілим.

Якби ж то…

Проте спробуємо все ж таки класифікувати активістів. На тлі загальної сіро-активної маси (50 відтінків сірого?) відразу виділяються такі їх підвиди:

1)      переконані активісти;

2)      куплені активісти;

3)      заслані козачки;

4)      активні ідіоти та гіперактивні божевільні;

5)      випадкові перехожі, подібні здалеку на активістів;

6)      депутати.

Зрозуміло, що класифікація приблизна. Один і той самий активіст може бути представником кількох підвидів. Часто-густо активіст є одночасно представником підвидів №1 і №4 або ж №3 і №6.

Найнебезпечніші з активістів ті, які переконані. Вони небезпечніші навіть за класичних представників четвертого підвиду. Тому що справжніх буйних мало і вони швидко «спалюються», а переконаних цілі армії і зовні вони виглядають майже адекватно.

Переконані – дуже цікавий матеріал для дослідження. Вони так прикольно відстоюють свої затверділі ілюзії. Деякі з них впадають в істерику, коли чують щось, що не відповідає їхнім уявленням «про добро і зло». Інші мовчать з дубовим виразом обличчя й тихо ненавидять все іншодумне. Дехто з переконаних щиро страждає, не розуміючи, як, мовляв, цей тупий опонент може не бачити таких очевидних речей.

Буває, що переконаність активістів підкуповує своїми зовнішніми атрибутами: життєвою напруженістю, ужитковим героїзмом і послідовністю. А також сексуальністю.

Талановиті переконані активісти з привабливим «таблом» можуть вести за собою мільйони людей, стомлених навколишньою сірістю. Черговий «данко» з палаючим внутрішнім органом у немитих руках і зачарованим натовпом за спиною – обов’язковий атрибут непевних часів. Саме такі хлопці рознесли Близьким Сходом вогонь «арабської весни». Тепер підпалювачі тушитимуть той вогонь зо півстоліття.

Куплені активісти набагато безпечніші. Адже вони, як зомбаки зі старих фільмів, ніколи не виходять за межі примітивної програми. У них в голові постійно працює калькулятор: от за це мені заплатили, я це роблю; а це вже коштуватиме дорожче – почекаю, поки заплатять. Вже не кажу про підвид «заслані козачки». Ті взагалі лапочки. Проявляють активність лише за командою центру. Ніколи не дозволяють собі зайвого, щоби не засмутити пана майора. На період свят першими впадають у сплячку (тобто у тихий побожний святковий алкоголізм).

Серед українських активістів відсоток куплених і засланих традиційно великий. Саме тому у нас ще не ллється кров, як у Єгипті. Але не варто заспокоюватись. Адже в «панів майорів» свої плани. А над майорами стоять пани полковники. А над тими – пани генерали. А над генералами аж подумати страшно, хто стоїть. А над тими, про кого страшно думати, стоїть щось таке, про що не лише думати, а й здогадуватись не варто. І що саме у тому «щось» назріває, нам достеменно невідомо. Себто відомо, але не достеменно.

Взагалі, всю правду про активістів каже Євангеліє. Є там такий епізод, зафіксований Марком, Матеєм та Лукою. Коли Ісуса арештовували слуги Каяфи, один із активістів схопив меча і відрубав вухо слузі первосвященика. Саме тоді Ісус сказав своє знамените: «Вклади твій меч назад до піхви: всі бо, що за меч беруться, від меча загинуть» (Мт. 26:52).

Володимир ЄШКІЛЄВ