Як незаконне стає законним

Вже понад шість років в Івано-Франківську тягнеться історія з будівництвом пекарні на вул. Сахарова, 23. Незаконне будівництво у 2013 році узаконили, а тепер відводять під нього земельну ділянку. Однак мешканці навколишніх будинків скаржаться, що підприємець забирає декілька метрів дитячого майданчика та проїзд.

Передісторія

У березні 2011 року підприємець Марія Криницька придбала у  ВАТ «Івано-Франківський завод «Промприлад» старий металевий кафе-кіоск площею 119,6 кв. метрів. Після цього вона його демонтувала та почала будувати триповерхову пекарню. Однак все робилося без дозвільних документів.

Таке будівництво відразу викликало занепокоєння у мешканців навколишніх будинків, адже громадських слухань ніхто не проводив. З’ясувалося, що будівництво здійснюється з багатьма порушеннями, бо не враховані граничні відстані до будинків, дитячого майданчика, автостоянки, що розташована на території заводу. Окрім того, порушені охоронні зони газорозподільчих пунктів і санітарно-захисні зони до наявних об’єктів. Відтак інспекція держархбудконтролю (ДАБК) зафіксувала їх та наклала на Криницьку штраф – 850 гривень. Для усунення порушень дали місяць.

Втім підприємець так нічого і не зробила. Тож ДАБК подав до суду, і 6 квітня 2012 р. Івано-Франківський міський суд зобов’язав Криницьку «знести самочинно збудовану споруду шляхом приведення до попереднього стану». Однак у квітні підприємець таки почала розбирати дерев’яний каркас і… зводити цегляну споруду. Тоді влада, хоч і визнавала, що будівництво незаконне, але була безсила щось зробити. Спілкування з підприємцем обмежувалось лише листами та судовими позовами. Зокрема, про звільнення самовільно захопленої земельної ділянки.

Проте будівництво завершилося, і все стихло. Втім цього року в приміщення вже завезли обладнання і запустили виробництво. А 27 жовтня міська рада дала дозвіл Марії Криницькій на складання проекту землеустрою на відведення земельної ділянки для обслуговування приміщення кафе.

 

Мешканці – проти

Однак мешканці навколишніх будинків виступають проти цього. На початку грудня вони зареєстрували звернення до міського голови Руслана Марцінківа. У ньому йдеться про те, що підприємець планує взяти в оренду землю, до якої входить частина спільного проїзду (приблизно 100 кв. м), яким користуються мешканці та організації, та частина дитячого майданчика (приблизно 9 кв. м), який належить двору будинків на Сахарова, 21А та Коновальця, 77. Тож вони просять залишити проїзд для спільного користування всіма сусідами, врегулювати межі дитячого майданчика, а для обслуговування пекарні – передати необхідну кількість землі по периметру будівлі.

Люди побоюються, що недобросовісний підприємець може поставити на орендованій земельній ділянці якісь тимчасові споруди або павільйони. Тож вийде, що три будинки ­- на вул. Сахарова, 21 і 21А та вул. Коновальця, 77 – матимуть тільки один заїзд – з боку вул. Коновальця.

«Ми не знаємо, чи це приміщення здане в експлуатацію, чи ні. Раніше документів у підприємця не було, що зараз з ними – невідомо. Громадських слухань не було, і межі ділянки з нами ніхто не погоджував, тобто все робилося підкилимними методами. Цілком ймовірно, що мер про це може не знати. Ми не проти бізнесу, але це захоплення землі», – кажуть жителі.

Мешканець будинку на вул. Коновальця, 77 Віктор Бурко вважає, що доцільніше було б збільшити дитячий майданчик і залишити другий проїзд, а не віддавати цю землю в оренду. Адже двір крихітний і діткам немає де гратися.

«Ми проти пекарні, бо вона під нашими вікнами. Я не скажу, що запах булочок противний, але витяжна труба повернута до нашого будинку, і ми постійно перебуваємо в ньому. Ми не знаємо, наскільки ця пекарня безпечна. Там цілодобово проводиться випікання хлібобулочних виробів, тому є ризик спалаху пожежі», – продовжує він.

Чоловік також пригадує, що колись вже була суперечка між мешканцями та підприємцем, коли вона хотіла зробити заїд з вул. Коновальця. Але тоді люди відстояли свої інтереси і не дали Марії Криницькій це зробити.

Мешканка сусіднього будинку Тетяна Гальма нарікає також на те, що у цьому приміщенні не тільки випікають хлібобулочні вироби, а й готують гарячі страви. «Там щурі, як коти, бігають. Навіть серед білого дня на дитячому майданчику, який за пару метрів від пекарні. Вони поставили якийсь мотор, то сусідка каже, що її син мешкає на Київщині біля аеропорту, а зараз таке враження, що вона живе в нього. Той мотор гуде цілу ніч і день», – скаржиться жінка.

Таким сусідством, каже вона, незадоволені всі мешканці навколишніх будинків. Деякі навіть пробували поговорити з підприємцем, однак вона їм нагрубила. Також вони побоюються, що якщо в них заберуть заїзд з вул. Сахарова і залишать тільки з вул. Коновальця, то у випадку пожежі рятувальникам буде складно дістатися до них. Пані Тетяна пригадує, що якось були заклинили двері, то пожежна машина з драбиною ледь заїхала з вул. Коновальця під будинок, адже двір дуже маленький.

«Вони і так вже забрали перегородку і на метр у наш двір залізли. Як ті сепаратисти в Донецьку: хоч на одне село, але вже ближче до Києва», – обурюється жінка.

 

Спершу земля, потім приміщення

Т. в. о. начальника управління з питань державно-будівельного контролю міськради Олег Семків пояснив, що остання перевірка цього приміщення була ще у 2012 році. Саме він тоді її проводив та складав припис. За словами Семківа, якщо суд зобов’язав підприємця повернути приміщення до попереднього вигляду, то виконавча служба мала би це проконтролювати. Для того, щоб зараз прийти туди з перевіркою, потрібна підстава, наприклад, скарга від мешканців.

«Вони зробили незаконну реконструкцію, тобто змінили капітальність стін, адже там була залізна споруда. Тимчасову споруду можна в будь-який момент демонтувати, а капітальна буде постійно, і на неї треба отримати відповідні дозволи. Але їх видають тільки тоді, коли є відведена земельна ділянка», – пояснює Семків.

Він наголошує, що якщо хтось узаконює самовільне будівництво, то має пройти повну процедуру отримання дозвільних документів. Однак для того, щоб узаконити його, потрібно спершу відвести земельну ділянку. Тільки після того можна оформлювати документи. Тому, якщо підприємець хоче це зробити, то робить правильні кроки.

«Перед тим, як видавати дозвільний документ, ми притягуємо до адміністративної відповідальності. Але якщо підприємця вже притягували за це до відповідальності, то другий раз вже не можна. Він просто має виконати вимоги припису», – наголошує Семків.

Немає про що говорити

Однак з’ясувалося, що підприємець Марія Криницька ще у 2013 році оформила право власності на нежитлове приміщення на вул. Сахарова, 23, хоч процедура, про яку говорив Олег Семків, і не була дотримана.

Начальник відділу землеустрою Микола Іванчишин зазначив, що міська рада дала дозвіл на складання проекту землеустрою на підставі права власності на нежитлове приміщення та довідки з містобудівного кадастру. Тож тепер протягом 180 днів підприємець має виготовити проект та подати його на затвердження.

«Зараз ще немає про що говорити, бо підприємець не має ніякої документації. Розмір, площа та конфігурація земельної ділянки будуть визначатися проектом землеустрою за погодженням суміжників, держгеокадастру і архітектури. Тож чи буде йти ділянка попри дитячий майданчик і виїзд, зараз неможливо сказати», – пояснює він.

Втім суміжниками тут виступають не мешканці навколишніх будинків, а міська рада. За словами заступника начальника управління земельних відносин Олексія Лозового, мешканцям потрібно створити ОСББ, закріпити за ним земельну ділянку, і тоді їхня скарга матиме підставу. Для цього необхідно визначити межі в натурі та внести в кадастрову карту. Наразі ж ця земля перебуває у комунальній власності.

Однак скаргу від мешканців таки перевірять, але тільки після того, коли підприємець представить проект землеустрою. Тоді й долю ділянки визначать депутати на сесії міськради.

 

Пекарня, виробництво, кафе чи склад?

Журналіст «Галицького кореспондента» навідався у приміщення на вул. Сахарова, 23. На ньому немає жодних вивісок, а вікна – тоновані. Тому одразу важко визначити, пекарня це чи ні. Всередині відчувається стійкий запах хліба, а в коридорі помічаємо контейнер з чимось смаженим.

Марії Криницької на місці не було. Жінка на ім’я Вікторія пояснила, що мама зайнята, тому дала номер свого чоловіка Олега Плиторака, який займається оформленням документів. Також вона зазначила, що тут здійснюється виробництво, однак яке саме, не уточнила.

«Там склад. Я торгую борошном, наповнювачами, мастиками, кремами… Хліб також печемо, але мало. Дівчата деколи для себе печуть, деколи для інших цілей. Тобто це така собі невеличка фірмочка, яка має свій склад», – пояснює чоловік.

За його словами, з документацією у них все в порядку, є право власності, і тепер вони хочуть отримати ділянку для обслуговування приміщення. Колись за кожним приміщенням «Промприладу» була закріплена земля для обслуговування. Однак коли вони придбали це кафе, то, відповідно, старий договір на оренду ділянки втратив чинність і потрібно виробити новий.

Плиторак запевняє, що земля потрібна тільки для обслуговування приміщення і забирати заїзд він не збирається. «Це спільний проїзд для мешканців будинків, організацій, університету. Як я можу його забрати? Це так смішно виглядає. Вони просто до мене не дуже добре ставляться і постійно мають претензії. Згідно з планами міста, на місці заїзду планується вулиця, яка буде з’єднувати вул. Сахарова з житловим кварталом, який будується поруч», – наголошує чоловік.

Також він заперечує, що є проблеми з витяжками, щурами та недотриманням норм. Мовляв, це все наклепи. Що ж до невідповідності термінів «кафе» та «склад», він пояснює, що у всіх документах будівля зазначена як «комерційне приміщення-кафе». «Не має значення, що там. Комерційним приміщенням може бути і кафе, і магазин, і склад», – наголошує підприємець.

Наталя КОЗАК

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!