Івано-Франківщина потерпає від нашестя рудих слимаків. Вони з’їдають все: від картоплі до чорнобривців. Єдиного ефективного методу боротьби з ними немає. Для того, щоб виявити масштаби проблеми, у Facebook-спільноті UkrBIN започаткували ініціативу #ЗупиниРудого. Саме під цим хештегом сотні людей публікують місця, де бачили цих слимаків, а науковці аналізують інформацію.

 

Загроза для врожаю

Ці іспанські слимаки з’явилися на наших теренах приблизно 10 років тому. До нас вони потрапили, найімовірніше, з Польщі, а туди – з інших країн. Природний ареал їхнього проживання – Іспанія та Франція. Однак через торгівлю деревами, рослинами та ґрунтом вони швидко поширилися по світу.

Небезпека полягає ще й у тому, що ці слимаки дуже швидко розмножуються. Вони – гермафродити, кожна особина може відкласти за сезон близько 400 яєць.

Зазвичай іспанські слимаки бувають завдовжки 8-12 см, але трапляються й такі, які досягають 15-20 см. Їхнє забарвлення варіюється від темно-коричневого до яскраво-оранжевого. Через це їх і називають рудими. Слимаки ведуть нічний спосіб життя, і вдень їх можна побачити хіба після дощу.

Саме через часті дощі та вологість для них створився сприятливий клімат, і цих непроханих гостей суттєво побільшало. Вони є повсюди: від городів і садів до парків, скверів чи навіть центральних частин міст.

Богдан Гринишин з села Клузів Тисменицького району збирає слимаків вручну, хоч каже, що це і не дуже приємно, бо вони слизькі і липкі. Вечорами з ліхтариком він шукає їх та «стриже» ножицями навпіл. Розповідає, що проходить через 15 хвилин повторно, а там уже сидять три слимаки і їдять вбитого. У червні протягом тижня чоловік «стриг» по 700-800 слимаків за вечір. Наразі їх уже трохи менше.

Любомир Федоляк, який має дачу в Хриплині, бідкається, що слимаки завдали цьогорічному врожаю неабиякої шкоди – з’їли майже все. Якщо торік надибував рудих слимаків на подвір’ї десь-не-десь, то цього року їх дуже багато.

«Вони їдять усе підряд. В інтернеті пише, що з ними можна боротися чорнобривцями. Але, незважаючи на специфічний запах, вони їх з’їли дотла. Також з’їли огірки, перець, від декоративних соняшників лише стебла лишилися. Їдять помідори, а картоплю – ще навіть більше, ніж жуки. Це повний завал. Добираються і до винограду», – нарікає пан Любомир.

Хімічними препаратами боротися зі слимаками чоловік побоюється, бо не хоче наразити на небезпеку собаку. Пробував посипати огірки попелом, щоб вберегти їх, але дощі змивали. Щоб визбирувати якнайбільше слимаків, пан Любомир розкладає на подвір’ї дошки чи картон, під якими вони збираються. А потім він кидає їх у воду з попелом.

«Це якесь екологічне лихо. Вони дуже великої шкоди цього року завдали. Навіть не знаю, що робити», – зітхає дачник. 

Качки і кури прийдуть на допомогу

Ірина Свінтіцька з села Верхній Вербіж Коломийського району розповідає, що руді слимаки почали масово лізти зі сторони лісу до подвір’їв ще шість років тому. Їх видно було щовечора на дорозі. Підкріплювалися кінськими кізяками, яблуками та іншими плодами. Тоді їх можна було побачити біля хат неподалік лісу.

Для боротьби зі шкідниками жінка купувала польську отруту, і вони гинули. Але боротьба виявилась неефективною, бо в інших обійстях слимаки безперешкодно розмножувалися. Навіть домовившись з сусідами проводити труїння одночасно, змінити нічого не вдалося.

«Вони заліпили пивниці, вони під кожною дошкою, під кожним камінцем, у кожному кущі – всюди. Лазять по стінах і рослинах. На малинах у сусідів по 5-7 штук на самісінькій верхівці, де стиглі ягоди, вже мовчу, що під ногами. Їдять усе: квіти, ягоди, фрукти. Дуже люблять гриби. Пастки з пивом, сіль, мило, оцет і т.д. – нічого не допомагає. Таке враження, що це нашестя може призвести до голоду», – продовжує пані Ірина.

Жінці порадили боротися природними способами – слимаків полюбляють їсти їжаки й качки. Вона завела качок, і вони одразу ж взялися за справу. Якщо перші дві висадки розсади чорнобривців не доживали навіть до ранку, то з качками вже ростуть.

Також у спільноті UkrBIN люди пишуть, що слимаків полюбляють їсти і кури. 

#ЗупиниРудого

Нещодавно національна мережа інформації з біорізноманіття у Facebook-спільноті UkrBIN започаткувала ініціативу #ЗупиниРудого. Людей просять під цим хештегом публікувати фото рудого слимака та додавати місце, де його побачили. Це необхідно для створення бази даних. Фото науковці радять публікувати, щоб не переплутати цей вид з іншими слимаками, які не є небезпечними.

Керівник та співзасновник Національної мережі з біорізноманіття, кандидат біологічних наук, ентомолог, науковий співробітник зоологічного музею університету Осло (Норвегія) Микола Юнаков та аспірантка університету Вермонта (США), еколог, учасниця проекту UkrBIN Марина Голівець розповідають, що не мали жодного досвіду таких ініціатив у соцмережах. Тому навіть не усвідомлювали, наскільки активними будуть люди і який масштаб проблеми. Буквально за декілька днів до них приєдналися тисячі людей. З їхньою допомогою дослідники вже склали інтерактивну карту. На ній помітно, що найбільше руді слимаки поширені в Івано-Франківській, Львівській, Закарпатській, Тернопільській та Чернівецькій областях. В інших регіонах фіксують лише поодинокі випадки.

Марина Голівець зауважує, що руді слимаки для великих фермерських господарств не становлять загрози, бо не проникають вглиб. Від них здебільшого страждають особисті селянські господарства, яким вони завдають більше збитків, ніж колорадські жуки. Якщо не контролювати чисельність іспанських слимаків, то є ризик, що наші місцеві види просто зникнуть.

 

Способи боротьби

Національна мережа інформації з біорізноманіття розробила план боротьби з іспанським слимаком на 2018-2019 роки. Він складається з двох етапів: перший охоплює літо-зиму поточного року, а другий – 2019 рік.

Спершу науковці радять максимально очистити ділянку від будівельних матеріалів, дров, куп сміття і інших схованок для слимаків та їхніх яєць. Саме там для них є всі умови: темнота та вологість.

Наступним кроком є відловлювання слимаків за допомогою пасток, збирання вручну та свійською птицею. Як відомо, ці шкідники їдять абсолютно все, навіть фекалії чи вже дохлих собі подібних. Тому вони є переносниками кишкової палички, і збирати їх радять тільки в рукавицях. До того ж, їхній слиз густий і важко відмивається.

Микола Юнаков радить розкладати пивні пастки, адже слимаки дуже полюбляють цей напій. Пиво потрібно налити у маленькі відра чи миски та закопати на рівні із землею, а коли шкідники сповзуться на запах – швидко зібрати і знищити їх.

В групі UkrBIN дописувачі радять використовувати темне пиво. А от отруту в пивні пастки не радять сипати, адже вона вб’є і жуків-турунів, які також полюбляють пиво. Ці жуки харчуються яйцями слимаків, тому дуже допомагають людям у боротьбі з ними.

Також боротися зі слимаками допомагають кури та качки, які залюбки ласують ними. Однак у такому випадку слід забезпечити їм доступ до води, бо слимаки великі, мають густий слиз і можуть застрягати в стравоході.

Завершальним кроком на цьому етапі стане перекопування верхнього шару компостних куп під час холодів у листопаді-грудні. Холод – шкідливий для слимаків та відкладених яєць.

Навесні наступного року науковці радять обробити ділянку препаратом Ferramol виробництва Neudorff або Bayer (Німеччина). Дозування: 5 г/кв.м.

Пані Марина зауважує, що часто люди пишуть, що користуються синіми гранулами, де діючою речовиною є метальдегід. Такі препарати мають різні назви, але є дуже токсичними. Якщо їх застосовувати строго в тих дозах, які вказані на упаковці, то вони не завдадуть шкоди, наприклад, собакам, їжакам та іншими тваринам. Якщо ж перевищити дозу і тварини з’їдять ці гранули, то можуть отруїтися.

Ще одна небезпека пов’язана з тим, що гранули не розчиняються у воді, тож   можуть з ґрунтовими водами потрапити у водойми та питну воду.

«В Англії це велика проблема. Препаратами з метальдегідом активно користувалися, але почали виявляти його у питній воді. Тому в Європейському Союзі йде жваве обговорення про їх заборону. В Америці також обмежене його вживання, але в Україні ним активно користуються», – додає Марина Голівець.

Микола Юнаков зазначає, що нещодавно розробили новий препарат Ferramol. Він є неотруйним для інших тварин. Однак навіть найсильніша отрута не здатна знешкодити яйця слимаків. Тому тут на допомогу прийдуть хижі жуки, вже загадані туруни та стафіліни. Їх можна навіть наловити в лісі за допомогою пивних пасток та випустити на ділянці чи подвір’ї. Вони розповзуться і будуть харчуватися слимаками та їхніми яйцями.

«Це, можливо, трохи складно, але цілком реально. Однак всі ці заходи треба проводити одночасно з сусідами та всією громадою. Інакше ефект буде тимчасовий і слимаки переповзуть до вас. Тому знову доведеться витрачати кошти і час. Тож або всі борються одночасно, або боротьба буде безкінечною», – наголошує ентомолог.

Він радить людям домовитися між собою і створити фонд для боротьби з рудими слимаками. Також варто обрати кількох координаторів, які будуть відповідати за своєчасність і синхронність проведення заходів. Крім того, всім потрібно інформувати один одного про наявність слимаків.

 

Уважність – понад усе

Дуже часто люди посипають слимаків і ґрунт сіллю. Мовляв, це дешевий і ефективний метод, адже вона їх роз’їдає. Однак Микола Юнаков не радить ні в якому разі так робити, бо сіль руйнує фізико-хімічний склад ґрунту. Тому через деякий час доведеться знімати шар пошкодженого ґрунту і завозити новий. Тож він рекомендує вже краще брати рукавички, пінцет та збирати слимаків вручну, ніж застосовувати сіль.

Науковці радять людям, на обійстях чи городах яких немає рудих слимаків, дуже уважно підходити до купівлі розсади чи ґрунту. Адже таким чином додому можна принести цих непроханих гостей. Наприклад, у Вінницю рудих слимаків завезли в торговий центр з розсадою, а звідти вони поширились по всій області.

Також варто утриматися від завезення великого об’єму ґрунту чи будівельних матеріалів. До речі, ґрунт можна стерилізувати. Для цього треба покласти його тонким шаром у чорний пластиковий мішок для сміття та розстелити у спеку на асфальті, даху чи гарячому камінні. Таким чином яйця та навіть маленькі слимаки загинуть.

«Контролювати це на вищому рівні майже нереально. Тільки власними силами і уважністю люди можуть уберегтися від рудих слимаків і запобігти більш масштабному лиху», – підкреслює Микола Юнаков.

 Нема документа – нема проблеми

Начальник Головного управління Держпродспоживслужби в області Роман Гурський не сказав би, що рудих слимаків зараз стало більше. Просто, пояснює він, хто живе, наприклад, ближче до річки, в того вони є, а хто дальше – у того немає.

«Це все пов’язано з погодними умовами. Якщо б було сонечко, то слимаків би не було. А дощі, вологість та сирість сприяють їхній популяції», – зазначає посадовець.

Також Гурський зауважує, що управління вже давно на офіційному сайті запропонувало методи боротьби зі слимаками. Однак там жодним чином не виокремлені саме руді слимаки.

Микола Юнаков пояснює це тим, що в державі, хоч і знають про таку проблему, але заперечують її. «У них є офіційні документи – перелік небезпечних карантинних видів. Там немає рудого слимака. На папері цієї проблеми не існує, тому кошти з бюджету на боротьбу з ним навіть не планують виділяти. Нема документа – нема проблеми», – підкреслює він.

Наталя ДЕРКЕВИЧ