Як подолати гендерні бар’єри

Можливості самореалізації для чоловіків і жінок в Україні дещо різняться. Зрештою, і зарплата у чоловічої частини працюючих на чверть вища, ніж у жіночої. Натомість в Європі всі гендерні питання врегульовані, адже ті чи інші відмінності у ставленні, вимогах чи зарплатні можуть бути розцінені як дискримінація.

Без доступу

Навіть попри те, що вже ХХІ століття, для України залишається актуальною низка гендерних питань. Це і нерівномірна участь чоловіків і жінок у процесі прийняття рішень, і різниця в їхній оплаті праці, і кількісна перевага чоловіків у ТОП-менеджменті, і безліч стереотипів щодо поведінки і ролі жінок та чоловіків у суспільстві, і насильство над жінками та інші речі.

Жінки-підприємниці, власниці бізнесу та робітниці часто обмежені в максимізації можливостей, що виникають внаслідок імплементації угоди про вільну торгівлю, аналізує ситуацію в Україні Барб Мак-Ларен, спеціалістка з гендерних питань проекту CUTIS. Соціальні норми, пов’язані з традиційними гендерними ролями, та неоплачувані сімейні обов’язки призводять до обмеження економічної участі жінок. Гендерні бар’єри у просуванні жінок у корпоративному світі зберігаються навіть попри те, що корпорації декларують зобов’язання щодо гендерної рівності. Відтак урядам країн важливо працювати над політикою гендерної рівності задля сприяння торгівлі та інвестиціям.

За статистикою, жінки в Україні, порівняно з чоловіками, обмежені в доступі до працевлаштування та економічних можливостей, їм складніше знайти добре оплачувану роботу. Актуальним є розрив в оплаті праці. Навіть при однаковому рівні освіти жінки заробляють орієнтовно на 25% менше, ніж чоловіки. Значна частина жінок зайнята у галузях з найнижчою оплатою праці. Зокрема, в Івано-Франківській області, за даними 2017 р., жінки в середньому заробляли 5396 грн., а чоловіки – 7000.

Важливими є також юридичні бар’єри на шляху працевлаштування: у понад 500 професіях жінкам працювати заборонено. З одного боку, таке положення захищає жінок від небезпечних умов праці, але з іншого – обмежує їхні можливості. Українські жінки недостатньо представлені і на керівних ролях. У звіті Європейської комісії за 2016 р. говориться також про те, що жінкам набагато складніше отримати кредит, тому що вони мають менше ресурсів, які можуть слугувати заставою. Жінки зазвичай отримують короткострокові кредити під вищі відсоткові ставки.

Сфери діяльності

Психолог, тренер, експерт ПРООН з протидії насильству в сім’ї і питань гендерної політики Наталія Чаплинська пояснює, що гендер – це рівність чоловіків і жінок у всіх сферах життя. Саме слово перекладається як «стать», але це не означає, що чоловіки та жінки рівні у статі – вони все-таки різні. І гендер якраз порушує ці питання.

Якщо взяти до уваги виробничу сферу, промисловість, то можна зрозуміти, що сфера обслуговування – жіноча, а виробництво – чоловіча. Сфера великих коштів і великого бізнесу – абсолютно чоловіча, а сфера дрібного бізнесу – жіноча.

«Як на мене, це великий перекіс. Тому що саме розвиток малого і середнього бізнесу робить державу сильнішою, стійкішою, вона починає розвиватися і отримує багато плюсів. Перекіс в одну чи іншу сторону дає мінус», – висловлює думку фахівець.

За її словами, в Україні зарплата чоловіків та жінок за аналогічну роботу сильно різниться. І ця різниця складає до 28% на користь чоловіків. У Європі та інших західних країнах такого вже давно немає, а на роботу приймають не за статевою ознакою, адже це елемент дискримінації.

«Я була у багатьох країнах: Іспанії, Португалії, Канаді… У жодній не помітила нерівності. Якщо ти хочеш розвиватися, ти маєш таку можливість», – зауважує психолог.

Більше того, в європейських країнах жінки, які займаються підприємництвом, – соціально активні. Вони об’єднуються у громадські організації, допомагають жінкам, які потрапили у скрутне становище: потерпають від домашнього насилля, втратили роботу тощо. Для того, щоб відстоювати свої права, вони лобіюють і висувають на місцевих виборах своїх кандидаток. З одного боку, це бізнес, а з іншого – це активна соціальна робота, де підтримуються соціально незахищені верстви населення, розповідає пані Чаплинська.

Суспільство чоловіків?

Чому ж жінок менше на керівних посадах чи в політиці?.. Наталія Чаплинська пояснює це тим, що багато років складалася думка про те, що жінка повинна бути вдома, займатися кухнею, дітьми, будинком. Чоловіки напористіші, можуть тиснути, кричати, натомість жінкам така поведінка не притаманна. Чоловіки часто не готові до того, що з жінкою може бути розмова на рівних. Вони нав’язують свою думку і не готові сприймати жінок, наприклад, у політиці.

Водночас і самі жінки не завжди готові йти у політику. Інше питання, що жінки не дуже охоче підтримують жінок-кандидаток. Зрештою, і це можна зрозуміти. Адже ті жінки, які були в політиці, залишили по собі не зовсім позитивний слід. А на негативі завжди концентруються більше, акцентують увагу, відтак негативні приклади і запам’ятовуються. Жінок-політиків мало, вони на виду, тому й піддаються критиці. Чоловіка не критикують за те, у що він одягнений, за зачіску, чоловіка сприймуть, навіть коли він лається. Але все це актуальне для жінок.

«Наше суспільство готове до обслуговування на вищому рівні чоловіків. І навіть меблі і стільці робляться для чоловічого типу», – висловлює бачення психолог.

У країнах Європи, США та Канаді ситуація інша. Там не прийнято пропускати жінку вперед, це може розцінюватися як дискримінація або ж навіть домагання. Жінки працюють на різноманітних роботах, є водіями вантажівок, тракторів – і це нормально. У різних державах по-різному встановлюється термін декретної відпустки. Наприклад, у Португалії  жінка перебуває в декреті до чотирьох місяців, далі – віддає дитину в ясла. Водночас для неї передбачений час для грудного вигодовування. А ще створюються умови, щоб жінка могла перебувати разом з дитиною на робочому місці. Це не заперечується, і жінка має право вибору.

Необхідний баланс

Керівник департаменту зовнішньоекономічної діяльності Івано-Франківської торгово-промислової палати Наталія Бартків вважає: розуміння, що жінки в бізнесі мають бути окремо від чоловіків, хибне. Вона каже, що для жінок нині є дуже багато можливостей. Жіночі асоціації, спільноти зараз дуже розвинуті за кордоном. Невеликими кроками вони приходять і до нас, в Україну. І при ТПП два роки тому був створений комітет «Жінки в бізнесі».

«Та все-таки моя думка така, що лише жіночий бізнес, тобто без чоловіків, неможливий. Тут необхідний баланс. Розуміння, що жінки повинні об’єднуватися і між собою, і з чоловіками. Питання повного відокремлення не може звучати взагалі», – зауважує пані Наталія.

Чому ж у бізнесі менше жінок, ніж чоловіків?.. Більшість жінок бояться почати власну справу, у них немає розуміння, як усе це має відбуватися, як знайти час для праці на свій бізнес, вважає вона.

«Рекомендую не боятися. Наразі є багато мотиваційних курсів, відео. Варто говорити про те, що подобається, шукати однодумців, об’єднуватися. Головне – це прийняти рішення про те, що ти хочеш займатися своєю справою. Я як колишній власник бізнесу, підприємець з власного досвіду знаю, що це буває страшно, виникають сумніви, що буде, коли не вигорить справа», – розповідає Наталя Бартків.

Головне – зробити перший крок, взяти на себе відповідальність. Каталізатором для старту можуть бути різні речі, у кожного він свій.

«Особисто я цікавлюся історіями успіху відомих людей, аналізую, що ж у них таке відбулося, коли настала та точка неповернення. У кожного було щось інше. Для когось це телефонний дзвінок, інший прочитав книжку. До того моменту, поки ти не готовий прийняти рішення, ти не зможеш зробити крок», – зазначає вона.

Кожен потенційний власник бізнесу має чітко розуміти, що йому потрібно. Далеко не всі можуть бути власниками бізнесу. Дехто, наприклад, може бути хорошим управлінцем і отримувати набагато більше дивідендів у вигляді зарплати, ніж власник тієї чи іншої справи.

Ментальні нюанси

На думку пані Бартків, важко порівнювати питання гендерної рівності в Європі й Україні. Через наші культурні аспекти важливо не повністю переймати все «під копірку», а брати найкраще, звертати увагу на успішні речі і адаптувати їх до українського менталітету, реалій, життя.

А от різниці в оплаті праці чоловіків і жінок вона не відчувала ніколи. Хоча не заперечує, що в деяких чоловіків ставлення до жінок у бізнесі упереджене. Інші не розуміють, як жінка може бути на рівні з чоловіком, робити однакову роботу, брати відповідальність на себе.

«Як на мене, варто об’єднуватися, йти до якоїсь справи разом. Стикаючись з владою, відчуваю, що перевага надається чоловікам. Але якщо ти себе проявляєш, показуєш, чого ти варта, то жодних проблем немає», – підсумовує представниця ТПП.

Програми для жінок

Європейський Союз впроваджує чимало програм на підтримку жінок у бізнесі. Чи не найвідомішою є EU4Business – програма ЄБРР «Жінки в бізнесі» у країнах Східного партнерства, що діє до 2022 року, а на її реалізацію передбачено 43,4 млн. євро. Програма створена задля сприяння жіночому підприємництву, участі жінок у бізнесі за рахунок підтримки фінансування підприємств, очолюваних жінками для їх сталого зростання і створення нових робочих місць, створення стійких фінансових продуктів, придатних для МСП тощо. Завдяки цій програмі можна дізнатися про можливості фінансування, пройти навчання, знайти оточення однодумців тощо.

«Глобальний фонд для жінок» підтримує жіночі групи, діяльність яких спрямована на поліпшення становища жінок і дівчат у світі. Фонд постійно виділяє гранти на загальний розвиток діяльності жіночих об’єднань, які сприяють розбудові миру і викоріненню гендерної нерівності, участі жінок у суспільно-політичному житті, підвищенню доступу до освіти тощо.

Питання рівності

Як же у Європі добивалися рівності можливостей для чоловіків і жінок?..

У 1952 р. на рівні ООН було прийнято Конвенцію про політичні права жінок, у 1979 р. – Конвенцію про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок. Ідея рівних прав і можливостей для жінок і чоловіків зафіксована у Римських договорах, де мова йшла про рівну оплату праці, відсутність дискримінації тощо. У Хартії фундаментальних прав ЄС йдеться про заборону дискримінації на основі статі, акцент робиться на рівності між чоловіками і жінками.

У квітні ц.р. уряд України затвердив Державну соціальну програму забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2021 р., яка сприятиме утвердженню принципу рівності жінок і чоловіків у пріоритетних сферах соціального та економічного розвитку в країні, ефективному розв’язанню проблем та усуненню диспропорцій гендерного розвитку з чіткою орієнтацією на права людини. Програма враховує рекомендації ООН, Ради Європи, Євросоюзу, ОБСЄ, міжнародних моніторингових інституцій у галузі прав людини, а також – положення міжнародних договорів, зокрема Угоди про асоціацію з ЄС.

У розділі V (гл. 21) Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом «Співробітництво у галузі зайнятості, соціальної політики та рівних можливостей» йдеться про посилення діалогу та співробітництва щодо забезпечення гідної праці, політики зайнятості, безпечних та здорових умов праці, соціального діалогу, соціального захисту, соціального залучення, гендерної рівності та недискримінації. Співробітництво передбачає покращення якості людського життя, протистояння спільним викликам, збільшення кількості та покращення якості робочих місць з гідними умовами праці, сприяння розвитку соціальної та юридичної справедливості у контексті реформування ринку праці, посилення рівня соціального захисту та модернізації систем соціального захисту, забезпечення гендерної рівності та рівних можливостей для чоловіків і жінок у сфері зайнятості, освіти та навчання, економічної й суспільної діяльності, а також у процесі прийняття рішень, подолання дискримінації в усіх її формах та проявах.

Також діє низка директив про реалізацію принципу рівного ставлення незалежно від расового чи етнічного походження, встановлення загальної системи рівного ставлення у сфері зайнятості та професійної діяльності, про реалізацію принципів рівного ставлення до чоловіків та жінок у питаннях доступу та постачання товарів і послуг, про поступове запровадження принципу рівного ставлення до чоловіків та жінок у сфері соціального забезпечення тощо.

Відповідно до Угоди про асоціацію, Україна взяла на себе зобов’язання адаптувати законодавство до стандартів та практики ЄС у сфері зайнятості, соціальної політики та рівних можливостей. На виконання цих зобов′язань ще у листопаді 2015 р. прийнято у першому читанні проект Трудового кодексу України. На розгляді у Верховній Раді перебуває проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який передбачає імплементацію положень директив Ради Європи та внесення відповідних змін до Кодексу законів про працю, законів про зайнятість населення та про рекламу.

На рівні Івано-Франківська та області також передбачені певні заходи. Є розпорядження ОДА від 10.04.2017 р. №184 «Про Міжвідомчу раду облдержадміністрації з питань сім’ї, гендерної рівності, демографічного розвитку, запобігання насильству в сім’ї та протидії торгівлі людьми». Аналогічна структура діє і на базі виконкому Івано-Франківської міськради. У регіоні розпочато створення експертної ради з питань розгляду звернень за фактами дискримінації за ознакою статі. До складу ради запропоновано осіб, які представляють органи місцевого самоврядування, громадський сектор, ЗМІ, бізнес, а також осіб з інвалідністю, жінок-домогосподарок та інших зацікавлених осіб.

Ірина ФЕДОЛЯК

Ця публікація була підготовлена в рамках проекту «Просування реформ в регіони» за сприяння Європейського Союзу (http://ec.europa.eu/europeaid). Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю газети «Галицький кореспондент» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.

 

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!