Для кожного артиста зворушливий момент презентації дебютного кліпу з надлишком компенсує нерви, зусилля та кошти, витрачені на його створення. Дуже часто перша відеоробота надовго стає візитівкою музиканта. Це змушує її творців з особливою дбайливістю ставитися до знімального процесу і спонукає їх зробити все можливе, щоб вона закарбувалася в пам’яті глядачів. Утім, для самих музикантів дебютні кліпи запам’ятовуються дещо іншим.

Про перепетії створення відеороликів розповідають учасники гуртів Скрябін, Брати Гадюкіни, Green Grey, The ВЙО, Плач Єремії, Друга Ріка, Фактично Самі та Димна Суміш.

Скрябін – «Чуєш Біль» (1989)

Режисером кліпу на заголовну пісню дебютного альбому новоярівського колективу став Володимир Зайковський. Промо-ролик знімався упродовж серпня–жовтня 1989 року у рідному місті Скрябіна і став першим в історії групи. Відео було знято на чорно-білу плівку. Повідомляє MusicInUA.

«Той перший кліп – то скоріше не кліп, а серйозний арт-хаусовий кінодоробок, котрий і без звуку заслуговує високої оцінки», – зазначено на офіційній сторінці гурту ВКонтакте.

Для виднограю «Чуєш Біль» була записана спеціальна версія пісні, бо перший варіант композиції, як і більшість пісень альбому, було втрачено.

Цікаво, що оригінал кліпу демонструвався на фестивалях андеґраундного кіно 1990 року в Москві та Брюсселі. Деякі його фрагменти увійшли й до кліпу 2003 року на пісню «Наш Останній Танець».

2006 року кліп було видано на DVD на неофіційній збірці відеокліпів Скрябіна, знятих Володимиром Зайковським. Спеціально для того видання всі «несюжетні» вставки виднограю були розфарбовані в колір з переважаючою жовтою гаммою.

Оригінальну версію кліпу (повністю чорно-білу і з оригінальним розміром кадру) було викладено 18 березня цього року на сайті телеканалу ICTV.

Брати Гадюкіни – «Наркомани На Городі» (1989)

Кліп на культову пісню Братів Гадюкіних «Наркомани На Городі» відзняв український кінорежисер, сценарист та продюсер Віктор Приходько 1989 року. Сам виднограй, як кажуть музиканти гурту, був мало не його студентською дипломною роботою.

Сергій Кузьминський, екс-вокаліст гурту Брати Гадюкіни, в інтерв’ю виданню «Тиждень» розповідав історію, пов’язану із кліпом:

«Працювали у Музеї під відкритим небом «Пирогове». Ми там носилися з якимись палицями. Мені це все дуже не подобалося: метушня, зйомка, не можна курити. Та нарешті все зробили, і я повернувся до Львова. І раптом телефонує Приходько: «Завтра об 11:00 у тебе літак, мені потрібні крупні плани». А на сьому вечора я замовив закритий зал у ресторані «Фестивальний» і покликав усіх своїх львівських друзів відзначити завершення чергових гастролей. І ми відірвалися… Повертаючись додому, відчув, що дуже втомився, і дорогою вирішив сісти на якісь ґанок. Але коли сідав, втратив центр тяжіння і лівою щокою проїхав по асфальту. Вранці мене будить мама: «У тебе літак». Дивиться на мене, і я бачу, що в неї округлилися очі. Дивлюся в дзеркало: на одній щоці вже кірка, а на підборідді зідрана шкіра. Ну, думаю: «Що ж робити? Поїду». Гадав, що Приходько кричатиме, а він поглянув на мене і каже: «А нічого…» І бачу, що в нього вже спалахнула чергова творча ідея…».

Виднограй «Наркомани На Городі» було випущене під піратським лейблом SOVOC TV. Саме ж відео стало одним із перших в Україні кольорових музичних кліпів.

Green Grey – «Подо**ем Под Дождем» (1996)

Наприкінці 1996 року за перемогу у фестивалі «Покоління-96» «зелено-сірі» розжилися першою у своїй історії відеороботою на пісню «Подо**ем Под Дождем».

«Наш перший кліп ми виграли на фестивалі «Покоління-96». Знімав його московський режисер Олександр Солоха… В ім’я мистецтва довелося підвісити барабанщика Реву (Ярослав Рева – ударник гурту Green Grey з 1999 по 2005 рік.) за ноги і поливати з брандспойта. А була пізня осінь, до речі», – згадує Андрій Яценко (він же Diezel), беззмінний лідер «зелено-сірих».

Бюджет кліпу на той час складав близько трьох–п’яти тисяч доларів і вважався чи не найнижчим для вітчизняних виконавців. Але завдяки Гран-прі московського фестивалю групі він не коштував жодної копійки. Зйомки ж проводилися російською Art Pictures, однією з перших в СНД компаній, що спеціалізувалися на створенні музичних відео.

The ВЙО – «Моя Космішна» (1997)

1995 року музиканти стали лауреатами конкурсу Червона Рута. А далі була співпраця з агенцією «Територія А», завдяки якій, за великим рахунком, колоритний гурт із міста Кобеляки, що на Полтавщині, і став відомий широкому загалу.

Над першим своїм відео на пісню «Моя Космішна» музиканти працювали в одному із похоронних бюро міста Тернополя.

Мирослав Кувалдін, співзасновник та вокаліст гурту: «Кліп на пісню «Моя Космішна» знімався тернопільською студією «ТАКТ». Знімали в самому Тернополі. Сценарій придумували на місці. Коли ми туди приїхали, нам сказали, що у них на вибір є три локації – РАГС, кладовище і похоронне бюро. Ми вибрали самі знаєте що…».

За словами фронтмена The ВЙО, на той час було багато натяків на те, що лягати у кадрі у домовину – погана прикмета, але учасники гурту не були забобонні.

«Головну героїню зіграла добра подруга музикантів Лєна Тімофєєнко. Зараз вона жива-здорова, виховує двох синів», – зазначив вокаліст колективу.

Для зйомок кліпу використовувалося найновіше на той час обладнання, а з декораціями допомагали місцеві ентузіасти.

«Десь рік тому зустрів хлопця, який зізнався, що він у дитинстві, коли бачив кліп «Моя Космішна», дуже лякався, заплющував очі або ховався під ковдру. Ось вона, сила мистецтва», – підсумував Мирослав Джонович.

Плач Єремії – «Я Піду В Далекі Гори» (1999)

Пісня «Мила Моя» (перша назва композиції. – Прим. ред.) була написана 1968 року. Композиція стала першою з тих, що згодом принесли славу не лише молодому композитору Володимиру Івасюку, а й усій українській музиці.

1999 року Тарас Чубай та Ко переспівали цей шлягер та помістили його кавер-версію під назвою «Я Піду В Далекі Гори» до однойменного міні-альбому.

Тарас Чубай, лідер гурту Плач Єремії: «Кліп на пісню «Я Піду В Далекі Гори» знімав Віктор Придувалов. Він хотів, щоб я весь час курив у кадрі. Моїй мамі це не сподобалось. А так, ми гарно провели час. Ярослав Пілунський – ґеніальний оператор!».

Власне, у кліпі Тарас Чубай, за задумом режисера, постає в іпостасі мандрівника-романтика.

До речі, попри те, що старт творчої діяльності Плачу Єремії припадає на початок 1990 року, «Я Піду В Далекі Гори» стало першим відео в історії команди. Раніше Тарас Чубай навіть стверджував, що Плач Єремії є «групою природно-популярною і не вимагає якихось штучних заходів по «розкручуванню» в електронних мас-медіа».

Цікаво, що бюджет кліпу становив 500 доларів та пляшку коньяку «Тиса».

Друга Ріка – «Впусти Мене» (1999)

Перший свій кліп хлопці знімали 27 березня – у день народження ударника гурту Олексія Дорошенка. Але замість святкування музиканти терпіли всі випробовування, які приготував для них режисер Макс Паперник. На думку Валерія Харчишина, режисер мав на меті зняти відео «як у групи H.I.M.».

«Ми раніше взагалі всім довіряли. Думали, режисер знає, що він робить», – говорить Харчишин.

Музиканти згадують, що зйомки були у прямому сенсі болючими. Воду, якою поливають у кліпі учасників Другої Ріки, брали з Дніпра. А її температура не перевищувала шести градусів.

«Пожежники, які поливали нас піною, думали, що ми якісь придурки. Так воно і є трохи»,– жартома зауважив вокаліст Другої Ріки.

З цим кліпом пов’язаний і міні-скандал. Коли рокери хотіли зробити відеоряд для реміксу пісні і використати для нього вже існуючий кліп, Макс Паперник не дозволив цього зробити, посилаючись на «свою інтелектуальну власність».

Фактично Самі – «Я Знаю Код» (2000)

Дебютний кліп попередньої інкарнації гурту Qarpa побачив світ 2000 року.

«Я там ще з косичками і в білих чоботах, що ми їх собі однакові купили із Кашою Сальцовою (Крихітка), бо в магазині біля нашого універу була акція «заплати за одні, візьми дві пари», – сміється фронтвумен Ірена Карпа.

Зйомки відео проходили у місті Славутич в одному з місцевих Будинків культури. За словами учасників гурту, під час творчого процесу їм та знімальній групі неабияк допомагали друзі та рідні. Так, мама Артура Данієляна (басиста й аранжувальника групи. – Прим. ред.) готувала їжу, сестра друга гурту Ксеня «щедро мазала» лідерку гурту кремом «Балет», приговорюючи, що «кращого за нього для зйомок не буває».

Ірена Карпа: «Знімали, як завжди, якісь молоді й перспективні режисери, що наробили розкадровок і довго, заплутано і з мудрим виглядом щось розказували про геніальність задумки, а потім назнімали чорті-шо і здимили. Так що Олег Артим, засновник гурту і просто людина-що-вміє-все, мусив усе те монтувати, клеїти, придумувати ефекти. Хоча, мушу сказати, сценарій теж був його».

За словами вокалістки, своєю появою цей кліп завдячує неабиякому ентузіазму всіх учасників творчого процесу.

«Натхнення ж взято з молодості й готовності експериментувати – оцю штуку головне не втратити впродовж життя», – резюмувала Карпа.

Димна Суміш – «В Країні Ілюзій» (2007)

Фактично, першим кліпом Димної Суміші є промо-ролик на пісню «Ти Живий» з дебютного однойменного альбому (2005). Однак самі учасники гурту ніколи не вважали його офіційним кліпом. Навіть незважаючи на те, що режисером виднограю була знана Олена Алимова, яка знімала «Ангела, Як Я» для Крихітки Цахес.

Зйомки «Ти Живий» проходили у червні 2006 року, хоча мали відбутися ще у січні. Спочатку планувалося, що за кліп візьметься Віктор Придувалов, та робота над роликом постійно переносилася через надзвичайну зайнятість режисера.

Але 2007 року Димній Суміші все ж таки вдалося залучити Придувалова до спільної праці. Кліп, який, за словами Олександра Чемерова, вважається першим у відеографії [нині вже не існуючого] гурту, було знято на титульну пісню альбому «В Країні Ілюзій» (2008).

«В Країні Ілюзій» знімав Віктор Придувалов у студії MTV-Україна. Домовитись з усіма допоміг Євген Ступка. Кліп знімали майже добу. Тоді здавалося, що все легко та просто, а згодом виявилось, що над цим плідно працювало багато людей. Димна Суміш дуже вдячні усім, хто був з нами на той час, і тим, хто з нами зараз», – розповів екс-фронтмен Димної Суміші.

Робота над кліпом розпочалася третього жовтня 2007 року, а в середині грудня відбулася його прем’єра.

Цікаво, що «В Країні Ілюзій» Димна Суміш екранізувала з другої спроби. Початкова ідея передбачала, що відеорядом до композиції стануть кадри зі зйомок живого концерту, який колектив відіграв у Києві посеред вулиці, неподалік від станції метро «Пл. Льва Толстого». Зрештою відзнятий матеріал було використано для відео до пісні «Вкрай Стомлений».