Якщо ти мама підлітка…

Якщо хтось думає, що я роздаватиму поради, як спілкуватися чи поводитися з підлітками, одразу розчарую. Я не про це. Я про беззахисність.

Вагітність, народження дитини, її виховання, навчання проходять під гаслом тотального пофігізму держави до її майбутніх платників податків і суспільства до його майбутніх громадян.

Звісно, дітей народжують не для держави, не для суспільства, не для того, аби заздрили сусіди. Не вірю і в те, що дітей народжують для себе, бо ж треба народжувати їх для них самих. Але останнє – то суто індивідуальне, тому облишимо це…

Отже, якщо ти мама підлітка, то ти маєш бути готовою до активного спротиву суспільства та закону щодо захисту своєї дитини там, де ти не спроможний її захистити. Якщо ти мама підлітка, ти маєш бути готовою до того, що твоїй дитині продадуть біля школи наркотики, цигарки, пиво. І ти нічого не доведеш, і нікого не покарають. Хіба що твою дитину. І хай навіть ти на власні очі бачила, як твоїй дитині продали у магазині пиво, тобі, аби щось довести, потрібно мати свідків, викликати поліцію, а ще твоїй дитині повинні дати чек. Уявляєте? Як гадаєте, хтось із продавців видасть неповнолітньому чек на придбані цигарки? І я переконана, що якщо підлітка, не дай Боже, зловлять із наркотою, то проблем він матиме більше, аніж той, хто продав йому ту гидоту.

Звідки я це знаю?

Нещодавно ми із сином брали участь у журналістському експерименті щодо доступності алкоголю і цигарок для неповнолітніх. Мій син розповідав мені, як просто і легко придбати їх. Я не вірила: думала, підліток з його категоричним сприйняттям світу просто перебільшує. Виявилося – применшує. Спиртне йому продали у магазині біля школи. Довести без чеку нічого неможливо. Я навіть не можу кинути фото цього магазину у Фейсбук, бо ж затягають по судах за наклеп. Цигарки готові були продати ледь не всі крамнички, куди він заходив з моїм паспортом. От покажіть мені у нашому законодавстві статтю, в якій було би написано, що неповнолітній із будь-чиїм паспортом може купувати усе, що йому заманеться!

Так, я подивилася у вічі і продавчині, яка продала моїй дитині спиртне, і власникам цього магазину. Що я можу сказати про них? Начебто нормальні люди. І виховані, і не грубіянять, і до церкви, мабуть, ходять як не щонеділі, то на Великдень точно, і за святковими столами, мабуть, співають українських пісень. А у перервах між любов’ю до України продають нашим дітям алкоголь і тютюн.

Я передбачаю бурхливу реакцію декого, хто читатиме цей блог: мовляв, виховуйте своїх підлітків нормально – от і не будуть купувати. Але ж йдеться не про виховання, а про порушення закону, за яке немає ні відповідальності, ні покарання.

Отже, якщо ви мама підлітка, скажіть йому, що так, він має рацію, світові начхати на нього, і чим чесніший він буде, тим беззахиснішим він буде перед нашим законом. Поки що, на жаль, так і є.