Євродопомога українському бізнесу

Малий та середній бізнес займає важливе місце в економічному розвитку країн Європейського Союзу. Та не тільки бізнес має вносити свою лепту у розвиток держави, часто йому також потрібна допомога. Для того, щоб фінансово підтримувати підприємців у Європі, розробили чимало програм, ініціатив та проектів. Але таким чином європейці допомагають не тільки своїм, деякі програми вони створюють спеціально для інших країн.

У Євросоюзі левову частку підприємств займає малий та середній бізнес – 99%. Та часто саме ці підприємства стикаються із фінансовими проблемами.

У 2008 році ЄС прийняв Акт з питань малого бізнесу, а згодом переглянув і доповнив його. Цей акт включає у себе десять важливих принципів, які стосуються малого та середнього бізнесу. Серед низки принципів є й ті, що пов’язані з фінансуванням. Зокрема, шостий принцип. У ньому йдеться про те, що для підприємців потрібно полегшувати доступ до фінансування та підтримувати створення правових та бізнес-систем своєчасних розрахунків у комерційній сфері.

Але європейці підтримують не тільки підприємництво на теренах ЄС. Також вони активно співпрацюють з низкою інших країн. До переліку партнерів Євросоюзу входить і Україна.

 

Сайт для мувінгової компанії

Співвласниця та керівниця мувінгової компанії «Комфортний переїзд» Леся Поливода з Івано-Франківська виграла грант від Європейського банку реконструкції та розвитку. Її підприємство займається переїздами та перевезенням речей. Програма, у якій вона брала участь,  створена для компаній, які пропрацювали не менше трьох років та могли показати свою ефективність.

«Це був 2014 рік. Ми могли скористатися різними послугами, але не купувати ноутбуки, бо це не розвиток, а інвентар», – згадує жінка. Тоді мувінговій компанії якраз потрібний був інтернет-портал із SRM-системою та внутрішнім інтернет-магазином і комунікацією з філіями в інших областях. «Тож наш сайт – це результат співпраці з європейцями. Тут є можливість читати нас трьома мовами, замовити дзвінок та порахувати витрати на калькуляторі», – розповідає пані Леся.

Керівниця компанії згадує, що вирішила взяти участь у програмі від ЄБРР випадково. У Львові на форумі познайомилася із консультанткою банку Наталією Бандерою, яка підійшла і запитала, чи знає вона щось про гранти. А на той момент в Івано-Франківську інформація про подібні програми сильно не розголошувалась – все робилося внутрішньо, і ніхто нічого не знав. Пані Леся одразу погодилась взяти участь, бо була готова на все заради вдосконалення бізнесу. «Та й просто досвід завжди є позитивним, яким би він не був», – додає жінка.

Для мувінгової компанії участь у програмі виявилася результативною та легкою. Спочатку підприємиця відправила в ЄБРР пакет документів, розповіла, хто вони є та скільки років працюють, показала фінансовий стан… «Дивилися також, ким є співвласники компанії, бо якщо б серед них був іноземець, то участі ми б не брали», – зауважує Леся Поливода.

Після перевірки документів європейці сказали, що можуть працювати з компанією. «Не було якоїсь конкурсної основи. Будь-яка компанія, яка відповідає вимогам, отримує гроші. Просто підприємці мають розуміти, чого хочуть, і наступні дев’ять місяців чи рік присвятити реалізації проекту», – пояснює керівниця «Комфортного переїзду». Мовляв, мало захотіти виграти грант, потрібно весь час працювати над своєю ідеєю, бо європейці дають гроші не одразу.

«Я виступала як замовник, був виконавець, а ЄБРР – третя сторона», – розповідає пані Леся. Європейський банк комунікував і з самою компанією, і з виконавцями, які, до речі, мають бути у них акредитовані. Тобто ЄБРР має базу професійних виконавців, і на будь-який запит від підприємців надають список професіоналів. Ваше ж завдання – сісти, обдзвонити всіх і вибрати, з ким у подальшому ви працюватимете.

Підприємиця наголошує, що ЄБРР не виконує роботи самостійно. «Це було б неправильно, тому що вони частково покривають витрати. Наприклад, якщо кошторис робіт складатиме 150 тис. грн., то 75% вартості оплачують європейці», – пояснює вона та зазначає, що гроші їм повернули після закінчення проекту.

Після обрання виконавців замовники склали технічне завдання, описали, як все має виглядати, та віддали аванс. Під час реалізації проекту консультантка ЄБРР Наталія Бандера телефонувала пані Лесі, цікавилася, як справи, як відбувається розробка сайту та на якому він етапі. «І всі документи ми відправляли додатково європейцям», – згадує Поливода. Це був тристоронній договір: ЄБРР слідкував за роботою виконавців, ми також все контролювали та оплачували.

За словами пані Лесі, бізнесменам не мало б бути важко подаватися на європрограми, бо за деякий час діяльності звикаєш до паперової роботи. «Коли ти одягаєш мантію підприємця, ти маєш зразу вникнути у ці всі документи. А якщо не ти, то людина, яка зробить все правильно», – додає вона.

 Допомога лабораторії

Гроші від ЄБРР також отримав івано-франківський підприємець Ігор Сусяк, який є засновником лабораторії «СІНТ-Майстер», що займається заправленням та ремонтом картриджів. Чоловік пояснює, що програма від ЄБРР, на яку він подавався, також підтримує вже наявний бізнес. Вони звертають увагу на діючі підприємства, яким просто у певний момент потрібна допомога.

Європейський банк уклав угоду на суму до 10 тис. євро. Частину грошей витратили на консультації щодо покращення роботи підприємства, а все, що залишилось, вклали у покращення програмного забезпечення. Умови отримання грошей такі ж самі, як у попередньому випадку. Спочатку підприємець за все розраховується сам, а потім частину суми йому повертають.

«Моя участь у європейській програмі припала на кінець 2013 і на початок 2014 років. Тоді почала падати активність клієнтів та продажу. Але на кінець 2014 року ми перевершили минулорічні показники», – розповідає пан Ігор. Головне, що треба для позитивної участі у цій програмі, – стати цікавими ЄБРР, щоб вас відібрали. Далі треба мати гроші на реалізацію. Наприклад, він брав їх у кредит. І останнє: слід бути готовим до більшої кількості паперової роботи.

 Консультації та рекомендації

В Івано-Франківську на базі Клуб ділових людей діє Центр інформаційної підтримки бізнесу «EU4Business». Їхній очільник Микола Савуляк розповідає, що тільки до них щороку звертаються більше сотні підприємців. Від початку функціонування Центру підтримки бізнесу за підтримки ЄБРР у рамках ініціативи «EU4Business» проведено шість бізнес-тренінгів, в яких взяло участь понад 100 підприємців, а також три форуми, які відвідали 460 учасників. Додатково на цей рік заплановано ще п’ять бізнес-тренінгів. Найближчий з них – бізнес-курс «Переговори у продажі. Продуктивний нетворкінг» від Ваче Давтяна – відбудеться 6-8 вересня. Також на кінець листопада запланований бізнес-форум «Тренди бізнесу-2019». Загалом же за перше півріччя 2018 року 3 978 українців відвідали 63 заходи центру в рамках програми «EU4Business».

«Роботи багато, вона цікава, а головне – ми можемо бачити реальні результати», – каже Савуляк. Здебільшого підприємці звертаються до центру за консультаціями щодо розвитку бізнесу. Їх цікавлять і навчальні програми різноманітного характеру, які потрібні для ефективного ведення бізнесу. Особливо, якщо мова йде про експорт. «Для будь-якого підприємця важливі три основні речі: контакти, знання та репутація», – наголошує керівник центру.

У центрі підприємцям допомагають знайти підрядників та партнерів, надають контакти або здійснюють зворотний зв’язок. Створюють платформи, так звані бізнес-групи, де на прикладах реальних бізнес-кейсів розглядаються поставлені завдання та проблеми. Проводять тренінги, бізнес-курси, форуми. Також центр виступає посередником під час співпраці підприємця з іноземними партнерами, інформує про міжнародні гранти та програми.

«У Центрі інформаційної підтримки бізнесу ми зосередилися на навчанні, оскільки вважаємо, що саморозвиток – це найцінніша інвестиція, – пояснює Микола Савуляк. – І тут не суттєво, якого масштабу у вас бізнес, скільки компаній ви відкрили – завжди є якісь прогалини чи то в практичному застосуванні, чи навіть у теоретичних знаннях». За його словами, дуже важливо зараз відслідковувати останні тенденції, розуміти, де можна здешевити просування свого продукту. Та підприємці не завжди можуть присвятити кілька годин на це, не кажучи вже про щоденний моніторинг та опрацювання якогось матеріалу.

Тому центр постійно працює в такому інформаційному контексті. Вони спілкуються із спеціалістами з різних сфер, вивчають досвід найуспішніших кейсів і мають можливість запросити професійних лекторів з їхніми навчальними курсами. Савуляк каже, що розробляючи навчальну програму, вони розуміють, які питання хоче вирішити бізнес у нашому регіоні. «Я дуже радий, що ми таки наблизилися до Європи. Суспільство, а особливо бізнес, розуміють важливість саме практичних навичок, – зазначає керівник центру. – Вони хочуть працювати прозоро, прагнуть розвивати свої компанії зрозумілими інструментами».

 Горизонти співпраці

У рамках програми «EU4Business» для підприємців існують можливості, що допомагають у розвитку бізнесу навіть без необхідності брати кредити. Наприклад, є можливість отримати грант – безповоротну фінансову допомогу на компенсацію 50% від вартості консалтингового проекту за підтримки ЄБРР. Отримати грант на такий проект дуже просто. Достатньо відповідати основним вимогам: бути учасником ринку понад два роки, мати штат працівників від 10 людей, 50% бізнесу має належати громадянам України і він мусить мати гарну ділову репутацію. Потрібно лише заповнити заявку ЄБРР, і якщо ваш бізнес відповідає зазначеним критеріям, вам буде призначено зустріч з представниками банку.

Для українського бізнесу діють ще декілька програм. Серед них – COSME, до якої Україна офіційно приєдналася у травні 2016 року. Це одна з основних програм Євросоюзу, бюджет якої сягає 2,3 млрд. євро. Вона працюватиме до 2020 року та покликана створювати сприятливі умови для розвитку малого та середнього бізнесу.

Українцям ця програма дає доступ до 900 млн. євро. Гроші надаються у вигляді грантів на фінансування інноваційних ідей та проектів. Також ця програма дозволяє отримати вихід на ринки ЄС і на ринки партнерів програми, отримати легкий доступ до інформації щодо ведення підприємницької діяльності. У рамках COSME підприємці можуть поїхати на стажування за кордон.

Щоб взяти участь у проектах COSME, потрібно в першу чергу ознайомитися з переліком пропозицій, які є, та обрати підходящу програму. Далі необхідно переконатись, що кінцевий строк подачі заявки ще не настав та ваша організація відповідає критеріям конкурсу. Потім прочитати опис та умови конкурсу і завантажити форми для заповнення.

Зауважимо, що подача проектної пропозиції здійснюється лише онлайн, а форми заповнюються тільки англійською мовою. Якщо ж виникнуть запитання стосовно заповнення форм, можна звернутися за консультацією до членів Консорціуму EEN-Україна (Enterprise Europe Enterprise network (EEN) – найбільша підпрограма COSME – Європейська мережа підприємств – ред.).

20 березня 2015 р. Україна підписала Угоду про участь у програмі «Горизонт 2020», що фінансує дослідження та інноваційні розробки і також діятиме до 2020 року.  Бюджет програми становить 80 млрд. євро. Вона має три головні завдання: зробити Європу привабливою для науковців, сприяти розвитку інноваційності та конкурентоспроможності європейської промисловості і бізнесу та за допомогою науки вирішувати найбільш гострі питання сучасного європейського суспільства. 80% бюджету Horizon 2020 витрачають на дослідження, що стосуються демографії, зеленого транспорту, очищення води, біотехнології та харчових технологій.

Для українців участь у програмі обіцяє низку переваг. Зокрема, всі конкурси повністю відкриті для учасників у всіх сферах та галузях. Міжнародне співробітництво в рамках програми також сприяє налагодженню зв’язків між науковцями, бізнесом і промисловістю з різних країн світу. Horizon 2020 відкриває доступ до європейських знань, даних, інфраструктур та провідних світових наукових співтовариств і надає можливість виводити на міжнародний ринок власні ідеї, ноу-хау й технології.

Якщо ж ви працюєте у сфері культури, то варто звернути увагу на «Креативну Європу». Бюджет програми сягає 1,46 млрд. євро. 31% бюджету виділено на суто культурні ініціативи, 56% – для медіа, а 13% – на міжсекторальний напрямок.

Не можна забути про Німецько-Український Фонд (НУФ), який надає мікро-, малим та середнім підприємствам кредити. Щоб отримати від НУФ гроші, підприємцям потрібно ознайомитися з програмами фонду та обрати ту, що підходить. Далі звернутися до головного офісу будь-якого з банків-партнерів, які беруть участь в обраній програмі, або до найближчого офісу банку-партнера у вашому регіоні та оформити документи на отримання кредиту.

Потім уже банк вирішує, чи давати вам гроші. Зауважимо, що банками-партнерами фонду є «Кредобанк», «Ощадбанк», «Мегабанк», «Міжнародний інвестиційний банк», «Укргазбанк», «Прокредитбанк» та «Кредитвест Банк».

Також існує окрема програма для жінок – «Жінки у бізнесі» від ЄБРР.

 Історія успіху

Прикладом того, що в Україні ці програми не просто існують, а ще й допомагають, є історія успіху Ольги Радінович, генерального директора компанії Reabilitimed (український виробник ортопедичних та медичних виробів – ред.)

На сайті «EU4Business» розповідають, що жінка роками шукала можливість інвестувати в нове обладнання з Німеччини. По радіо вона почула про кредити для підприємців від «EU4Business» через Німецько-Український Фонд. Пані Ольга звернулася до компанії, яка співпрацює з програмою в Україні, і згодом їй вдалось отримати кредит та купити обладнання.

«Підприємці, не бійтеся! Один телефонний дзвінок допоможе вам досягти того, що було заплановано», – підбадьорює Ольга Радінович своїх колег.

Людмила ОЛЕНЮК

 

Ця публікація була підготовлена в рамках проекту «Просування реформ у регіони» за сприяння Європейського Союзу (http://ec.europa.eu/europeaid). Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю газети «Галицький кореспондент» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.

Написати головному редакторові Тетяні Соболик: [email protected]

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!