Європейський ринок і манить, і страшить

Європейський ринок – понад 500 мільйонів потенційних покупців – ласий шматок для підприємців. Зі вступом у дію Угоди про асоціацію з Євросоюзом українцям стало простіше експортувати свої товари. Втім вибагливий європейський покупець змушує задуматися над якістю та сертифікацією товару, поки українське законодавство вчиться підтримувати своїх виробників.

 

З думкою про рівність

Українські підприємства віддавна робили спроби виходу на ринок країн ЄС, часом успішно. Та вийти за рамки внутрішнього ринку і стати повноцінною частиною європейської бізнес-спільноти українці змогли завдяки Угоді про асоціацію між Україною та ЄС, коли почала діяти поглиблена і всеосяжна зона вільної торгівлі з ЄС.

Втім очікувати, що Угода просто відкриє двері для бізнесменів з України, не варто.  Адже співпраця з Європою – це також велика відповідальність. Тож коли Угода вступила в дію, в Україні почали вносити деякі зміни до законодавства, наближуючи його до європейського. Європейської якості ми зобов’язалися дотримуватися і в товарах.

Так, митниці почали видавати підприємцям сертифікати форми EUR.1, що передбачають максимальне спрощення видачі сертифікатів на безоплатній основі у найкоротший термін. Водночас відповідальність експортера за достовірність інформації про товар стала значно вищою. Підприємцям довелося також значно покращити якість продукту, щоб сягнути рівня Європи. На підтвердження якості є численні перевірки і сертифікація товарів.

Сторони, зокрема, мали підтримати угоду АСАА. За умовами цієї угоди про взаємне визнання сертифікатів відповідності на промислову продукцію, торгівля товарами між сторонами в секторах, охоплених Угодою, відбуватиметься на тих самих умовах, які застосовуються в торгівлі товарами між державами-членами ЄС. Ось тільки втілити її в життя Україна поки що не поспішає. Необхідні певні регуляторні зміни, які зроблять угоду можливою. Цю можливість українці наразі не використовують.

 

Курс на Європу

Разом з тим, в Україні розпочинають багато практик, запозичених в Європі. Основна їхня мета – наблизити українське виробництво до європейського і подолати перешкоди на шляху до ЄС.

Український бізнес також отримує підтримку завдяки різноманітним програмам. До прикладу, одна з ключових, доступних для українців програм Євросоюзу COSME спрямована на створення сприятливих умов для розвитку малого та середнього бізнесу (МСБ). Приєднання до COSME відкриває Україні доступ до бюджету програми у розмірі близько 900 млн. євро у вигляді грантів на фінансування проектів, які підтримують експортну та інноваційну діяльність бізнесу.

У рамках програми підприємства бізнес-асоціації, громадські організації, профспілки, кластери, освітні заклади тощо можуть отримувати консультації, тренінги, практичну інформацію щодо ринкових можливостей, європейського законодавства, пошуку партнерів, тендерних можливостей та міжнародної співпраці, отримати повний доступ до Європейської мережі підприємств – EEN і знайти партнерів в ЄС та інших країнах-учасниках EEN.

Українським виробникам тепер допомагають і впоратися з ризиками, так би мовити, знаючи ворога в обличчя. Система аналізу ризиків, небезпечних чинників і контролю критичних точок НАССР дає змогу гарантувати виробництво безпечної продукції шляхом ідентифікації й контролю небезпечних чинників. Ця система не просто стала у нагоді, а є обов’язковою. Вона змушує виробників вкотре звернути увагу на якість.

Ще одним способом відкрити українських виробників Європі став проект ЄС «Підтримка розвитку системи географічних зазначень в Україні». Проект полягає у тому, щоб брендувати продукцію, виготовлену в конкретній місцевості, якщо продукт має властивості, репутацію або характерні особливості, зумовлені переважно цим місцем походження.

Національний експерт проекту Ярослав Андреєв пояснює, що суть проекту полягає у створенні національної системи реєстрації і захисту географічних зазначень, яка була би еквівалентною та визнавалася в ЄС.

«Відповідно до Угоди про асоціацію України з ЄС, сторони зобов’язалися взаємно визнавати та захищати географічні зазначення. І хоча система реєстрації у нас є, діє і в цілому відповідає європейській, та механізмів контролю немає. Тобто дотримання вимог щодо якості, а також питання використання інтелектуальної власності лежить виключно на совісті виробника, хоча має контролюватися незалежними органами», – зазначає експерт.

Андреєв розповів, що у Верховній Раді очікує на друге читання і затвердження в цілому проект закону №6023, який суттєво наближає національне законодавство у сфері захисту географічних зазначень до європейського. Також ведеться робота над створенням низки спеціалізованих законів, які більш детально регламентуватимуть питання реєстрації та контролю окремих видів продуктів. Але ця робота – ще на стадії перших робочих проектів, і тому говорити про них наразі передчасно.

Для виробників, як каже експерт, вимога є очевидною, хоча самі вони ще не до кінця можуть її зрозуміти. «Перш за все, це збільшення вартості продукції приблизно на 10%. Точні цифри залежать від багатьох чинників, але зазвичай 10% – це нижня межа. По-друге, це маркетинговий інструмент, який сприяє безпосередньому виходу на європейські ринки під власним брендом. По-третє, це збільшення вартості активів виробника, зокрема вартості землі. Є ще по-четверте, по-п’яте, по-шосте… Але це вже не такі очевидні переваги. Деякі з них непрямі, на кшталт розвитку суміжної діяльності й розвитку потоку туристів у регіон», – роз’яснює Андреєв.

На жаль, для більшості виробників такі переваги не є очевидними та переконливими, оскільки вони починають мати ефект лише через кілька років після реєстрації і роботи над підтримкою якості своєї продукції, а не одразу, як цього хотів би виробник. Вся історія географічних зазначень – це довга гра з плануванням на 7-10 років і далі, спрямована на виробників, які мають серйозні плани виробництва і зацікавлені у розвитку свого регіону в цілому.

 

Що потрібно бізнесу

Велика кількість законодавчих змін, проектів та програм спрямовані на те, щоб створити здорове конкурентне середовище в межах держав та на рівні Європейського Союзу і допомогти бізнесу розвиватися. Але навіть коли весь шлях пройдено, законів дотримано і документи – на руках, залишається питання: як все-таки переконати європейців у тому, що обрати потрібно саме українське?

Ігор Бартків, віце-президент Івано-Франківської торгово-промислової палати, пояснює, що український бізнес має чим здивувати, але до процесу торгівлі варто підходити дуже серйозно.

«Україна перебуває у дуже конкурентно сприятливому становищі, оскільки ми ближче, ніж, до прикладу, Китай. Україна є прикладом дешевої робочої сили, дешевого виробництва, дешевої сировини, які зараз в основному зосереджені в Азії, Китаї тощо. Україна дає можливість зекономити час і гроші на логістиці. Відповідно, дуже багато є випадків, коли європейський бізнес розглядає наших підприємців як потенційних партнерів. Крім того, Україна має унікальні речі, які можна запропонувати Європі», – пояснює Бартків.

Наразі завдання українського бізнесу – організувати модернізацію і вдосконалення бізнесових процесів. У ТПП підказують бізнесу, що робити, аби комфортно почуватися на євроринку. Для того, щоб твердо стояти на ногах, підприємці мають поглиблювати ступінь переробки, вивчати вимоги, які Європа ставить до продукції, задовольняти ці вимоги і не сподіватися лише на посередників. Треба тяжко працювати і постійно розвиватися, вивчати те, що відбувається довкола.

Добре про шлях до експорту знають у Богородчанах. У невеликому містечку на Прикарпатті вже роками виготовляють бочки, в яких настоюється алкоголь. Бондарне підприємство «ОЛПОЛ» співпрацює з Францією. Саме туди надсилають виготовлені бочки, а далі вони вже поширюються світом. Компанія експортує 80-85% від виготовленого. У бочках, створених на Прикарпатті, витримують вина, коньяк, віскі у різних куточках світу. Також підприємство займається ремонтом бочок з-за кордону, потім у них настоюють коньяк «Martell» та віскі «Johnnie Walker».

Незважаючи на те, що бочки з Богородчан обирають у світі, самостійно виходити на експорт «ОЛПОЛ» поки що не поспішає. «Ми відправляємо на французьку фірму бочки різних об’ємів, також займаємося ремонтом. Далі вони працюють з Португалією, Іспанією, Італією та іншими країнами. Вони конкурентні і тому продаються. Нам це вигідно, а продавати самим важче. Ті ж французи звикли, що витримувати напої потрібно саме у французьких бочках, хоча й купують клепку і бочки в Україні. Зараз вийти і сказати, ми українці і хочемо продавати вам бочки, буде важко», – пояснює директор підприємства «ОЛПОЛ» Ярема Поворозник.

Начальник відділу промисловості та розвитку підприємництва Івано-Франківської міської ради Володимир Устинський запевняє, що підприємці часом бояться перших великих змін. Тому їх потрібно навчати і пояснювати їм, проводити тренінги і наголошувати на перевагах виходу на експорт. А ще він каже, що владі не потрібно вигадувати велосипед: у світі є чудові практики, які допомагають бізнесу, їх потрібно лише втілити в Україні.

«Законодавство змінюється у Києві, ми лише робимо підтримку. Підприємців турбує те, щоб забрати адміністративні перепони, якщо це зробити – робота викристалізується. Звісно, є ще багато перешкод, але законодавство змінюється. Просто у нас часом видумують велосипед там, де потрібно брати і їхати. Підприємці спочатку бояться сертифікації, бояться перших виставок – щоб цього уникнути держава має постійно проводити навчання, тренінги. Є директиви, але потрібно думати, як їх дотриматися. Потрібно вчитися у сусідів, брати найкращі світові взірці і працювати з ними», – каже чиновник.

В Україні працюють над змінами: нові практики втілюють у законодавстві, бути ближчими підприємцям до Європи допомагають програми. Втім, перелаштуватися на європейський курс – справа серйозна, відтак і займає багато часу.

Марта БАРАНЕЦЬКА

Ця публікація була підготовлена в рамках проекту «Просування реформ у регіони» за сприяння Європейського Союзу (http://ec.europa.eu/europeaid). Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю газети «Галицький кореспондент» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.

 

Написати головному редакторові Тетяні Соболик: [email protected]

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!