Їсти м’ясо треба правильно

У час новорічно-різдвяних святкувань майже у кожній хаті столи ломляться від м’ясних наїдок, ковбас і сальцесонів. Виявляється, більшість цих поживних смаколиків світова спільнота медиків визнала причиною помолодшання багатьох важких хвороб. Дієтологи наголошують: білки дуже потрібні організму, але їхня користь залежить від того, яке саме м’ясо ви споживаєте, як часто і в якій кількості.

Білки мають бути правильними

Хвороби дуже помолодшали. Нині інсульт у 12-річної дитини, хронічний панкреатит у 7-8-річному віці або злоякісне утворення молочної залози в 16-літньої дівчинки – це норма. Жоден лікар уже не дивується таким випадкам, хоча ще 40-50 років тому такого взагалі не було.

Ці тенденції простежуються не лише в Україні, але й по всьому світі, тому світова медична спільнота не перший рік аналізує можливі причини стрімкого помолодшання недуг. Виявилося, що однією із причин є надмірне споживання тваринних білків, тобто м’яса.

Як пояснює терапевт, дієтолог, доцент кафедри загальної практики і сімейної медицини ІФНМУ Віра Бойчук, білки із м’ясної продукції є важливими для людини, однак їх користь залежить від того, яке саме м’ясо ви споживаєте, як часто і в якій кількості.

«Мабуть, уже всі знають чи бодай чули, що щоденне харчування має бути збалансоване: білки, жири і вуглеводи, – продовжує медик. – І білки – це фундамент. М’ясо містить весь склад незамінних амінокислот, залізо, цинк, вітаміни групи В. Існує навіть таке поняття, як приховане голодування організму. Наприклад, часто можна побачити повненьку дитину, яка дуже часто хворіє, має ослаблений імунітет. Потім виявляється, що у неї просто вторинне голодування, тобто є надлишок вуглеводів і нестача білків. Але важливо розуміти, що білки мають бути правильними».

 

Червоне м’ясо підвищує ризик раку

У 2015 році ВООЗ визнала, що червоне м’ясо (свинина, яловичина, баранина, конина, козлятина, оленина) сприяє виникненню раку і належить до групи ризику номер один офіційно визнаних канцерогенів, поряд із курінням та вживанням алкоголю. 20-річні дослідження проводили у різних країнах світу.

Світова спільнота наголошує, що найшкідливішим є процесоване червоне м’ясо, тобто ковбаси, сардельки, м’ясні вироби, і дуже небезпечним є смажене м’ясо і приготоване на грилі. Під час його обробки утворюються дуже шкідливі канцерогенні речовини, які спричиняють ризик розвитку колоректального раку, раку підшлункової залози і раку простати. Виявляється, щоденне вживання 50 г червоного м’яса підвищує ризик утворення колоректального раку аж на 18%.

На сайті МОЗ рекомендують рідко вживати червоне м’ясо, а якщо воно все ж є в раціоні, то хоча б не процесоване. Європейська асоціація дієтологів рекомендує вживати червоне м’ясо не більше двох разів на тиждень і не більше 70 г на порцію. Його бажано запікати, варити чи тушкувати.

«Свинина – це взагалі просто вбивство для нашого організму, – каже Віра Бойчук. – Взяти хоча б анатомію свині. У тварини не виводяться токсини – все, що вона з’їла, всмоктується в її кров, сало і м’ясо. А згадаймо лише, скільки хімії в комбікормах, якими годують свиней. Взагалі, саме через тваринні жири в організмі людини збільшується рівень поганого холестерину в крові. Про кров’янку взагалі мовчу – гречка, перемішана з кров’ю, що насичена токсинами, навряд чи додасть здоров’я».

 

Біле м’ясо – безпечніше

Біле м’ясо (курка, качка, індик, нутрія, кролятина) є значно кращою альтернативою для споживання, ніж червоне м’ясо, оскільки про його канцерогенні властивості ніде не згадується. Таке м’ясо легше для травлення.

В Івано-Франківську з-поміж асортименту білого м’яса домінує курятина, причому бройлерська, яку зазвичай продають у магазинах. Дієтолог застерігає від цього продукту, оскільки м’ясо курчат-бройлерів насправді не містить достатньо незамінних амінокислот, адже ця птиця росте буквально за кілька днів, відповідно, всі корисні речовини не встигають синтезуватися. Окрім цього, таких курчат вирощують без світла в закритих приміщеннях, годують лише комбікормом, гормонами і антибіотиками – аби не хворіли і швидко росли. Тому в їхньому м’ясі є дуже багато естрогенів, які, в свою чергу, потім порушують гормональний фон людини. Педіатри вже давно рекомендують не вживати діткам таку токсичну курятину, особливо хлопчикам, адже з часом у них починають рости груди.

Крім того, при регулярному споживанні бройлерської курятини в організм постійно надходить мікродоза антибіотика. До речі, це одна з причин того, що тепер чимало людей стали нечутливими до багатьох антибіотиків і часто медикам доводиться призначати більш токсичні і дорогі препарати останньої лінії захисту.

А ось домашня курятина дійсно містить багато вітамінів і незамінних кислот. Кролятина й індичатина теж рідше буває токсичною.

 

Альтернатива тваринним білкам

Добова норма білка для чоловіків становить біля 65-117 г, для жінок – 58-87 г. В середньому людині потрібно 1,5 г білка на кілограм маси тіла. У 100 г м’яса міститься близько 20 г білка. Але треба розуміти, що за один прийом їжі засвоюється тільки 30 г білка. Кожен прийом їжі може містити щось білкове, тому не варто з’їдати великий кусок м’яса раз на день у сподіванні задовольнити денну потребу в амінокислотах. Білкова їжа – це ж не лише м’ясо, а бобові, риба, яйця, молочні продукти, горіхи та перероблена соя.  

Коли в організмі забагато тваринного білка, вимивається кальцій, що веде до ризику утворення подагри, ниркової недостатності і т.д. Також жовч стає дуже густою, а це може стати причиною жовчнокам’яної хвороби.

«Пам’ятаю, коли під час новорічно-різдвяних свят працювала на приймальному покої МКЛ №1– це був жах, – розповідає Віра Бойчук. – Просто навала людей з гострим панкреатитом, виразковою хворобою, гострим холециститом. Для багатьох наслідки були дуже плачевними». 

М’ясна їжа дуже енергозатратна для нашого організму, адже в шлунку вона перетравлюється 4-5 годин. Тому дієтолог наголошує, що м’ясо треба вживати лише з овочами – так воно найкраще засвоїться.

Як пояснює медик, наслідки бездумного систематичного споживання м’яса не проявляються одразу, тому люди ніколи й не пов’язують його із причиною виникнення атеросклерозу, гіпертонічної хвороби, серцевої та ниркової недостатності.

ВООЗ оголосила, що найбільше м’яса вживають у країнах середнього і низького рівня розвитку. У високорозвинених країнах пріоритет надають овочам, фруктам і кисломолочним продуктам.

«Більшість дієтологів стверджують, що у молодому віці люди легко можуть прожити без м’яса, але, звісно ж, на збалансованому харчуванні, – каже Віра Бойчук. – Вживання м’яса рекомендують у віці після 50 років – коли організму потрібно більше білка. Причому м’ясо краще їсти перемеленим, аби воно легше перетравлювалося».

Як пояснює дієтолог, незамінні амінокислоти, які містяться у м’ясі, можна отримати і з інших продуктів. Наприклад, риба краще засвоюється, ніж м’ясо. Також жир, який міститься у рибі, особливо в морській, є цінним для людського організму завдяки наявності там омега-3 поліненасичених жирних кислот. Але йдеться про тушковану, запечену чи запарену рибу.

А взагалі кількість рослинних білків має переважати над тваринними, тому дієтологи радять вживати м’ясо не частіше двох разів на тиждень.

«Окрім м’яса, існує безліч альтернатив отримання білка з усіма необхідними корисними речовинами, – пояснює Віра Бойчук. – Так, не всі рослинні білки містять тих вісім незамінних амінокислот, які не синтезуються організмом, але, правильно поєднуючи продукти, їх легко можна отримати. Адже десь їх міститься більше, десь – менше. Наприклад, дві склянки кефіру і кілька шматків цільнозернового бездріжджового хліба є ідеальними по амінокислотній шкалі і заповнять одноразову потребу білка в 30 г. Те саме стосується риби з овочами; кілька варених яєць і кисломолочний сир; одна порція гречки має аж 20 г білка; бобові з овочами, але бобові перед приготуванням обов’язково треба замочувати на 8-10 годин – тоді їхня засвоюваність значно вища. Словом, комбінацій може бути безліч, треба лише навчитися поєднувати продукти збалансовано».

До речі, серед рослинних білків є і такі, які містять увесь набір незамінних амінокислот, як і м’ясо, просто не в такій кількості. Найбільше їх у зародках пшениці (їх можна додавати в салати), злаках кіноа, трохи менше – в зелені та авокадо.

Наталя МОСТОВА

 

 

 

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!