Їжа і комуналка: на що витрачає гроші українська сім’я (Інфографіка)

Абсолютна більшість витрат українців (понад 70%) іде на купівлю їжі та оплату комунальних послуг. А це означає, що у всьому іншому доводиться суттєво собі відмовляти.

24 канал проаналізував, як розподіляються витрати середньостатистичного українця.

То на що ж іде найбільше грошей?

За даними Держстату за перші 9 місяців 2017 року, 48,4% витрат українців припадало на продукти харчування та безалкогольні напої. На другому місці – витрати на житло і оплату комуналки (16,7%). На третьому (7%) – різні неспоживчі витрати, такі як допомога родичам, вклади в банки, ремонт житла тощо. Ще 12% припадає на купівлю одягу та взуття, охорону здоров’я та проїзд у транспорті.

Українці не мають з чого відкладати на відпочинок та предмети побуту

А на такі речі, як освіта або відпочинок, припадає менше 2% витрат українців!

Щодо їжі, то найбільше грошей українців іде на молочні продукти та яйця, овочі і хліб.

Чому це важливо?

Ці цифри добре показують, що українцям вистачає грошей, грубо кажучи, лише на виживання – щоб прогодувати сім’ю і не залишити її на вулиці. І це велика проблема. Про такі важливі речі, як щорічний відпочинок, саморозвиток чи купівлю речей, потрібних у побуті, більшість українців навіть не мріють. Бо відкладати просто немає з чого.

І не тому, що багато їдять, як колись казав міністр соцполітики Андрій Рева, а тому що рівень зарплати в Україні просто не дозволяє змінити стан речей. В середньому сукупні витрати українця за перші 9 місяців 2017 року становили 6903 гривень на місяць. При цьому середня зарплата за цей період становила 6848 гривень. А це значить, що українці витрачали навіть трохи більше, ніж заробляли.

Оскільки сума витрат і доходів українців майже однакова, то витрати на їжу становлять майже 50% і від доходів. Для порівняння: жителі Великобританії витрачають на харчування 8,1% доходів, поляки – 16,5%.

Тож владі треба дуже добре попрацювати над тим, щоб покращити економічну ситуацію в країні, аби люди не виїжджали за кордон, шукаючи кращого життя. В іншому випадку є дієвий спосіб – демократичні вибори. Як сказав у коментарі 24 каналу екс-посол США в Росії Майкл Макфол, уряд і парламент повинні відповідати за свої дії. “І вибори – це якраз хороша нагода: давайте вирішимо, що ви робите, якщо ви нічого не робите – час піти”, – зазначив експерт.

Чому так сталося?

Причини такої ситуації є як мінімум дві. По-перше, рівень зарплати в Україні в рази менший за середньоєвропейський. У 2017-му році 24 канал порівнював середню зарплату в Україні та інших європейських країнах (для зручності ми перевели всі цифри у гривні за тодішнім курсом). Наша країна у списку була остання (!) із розміром зарплати 7339 гривень (станом на липень). На другому місці із суттєвим відривом була Болгарія (12 736 гривень), а зарплата в наших сусідів Угорщині, Польщі та Словаччині становила від 19,5 до 23,6 тисяч гривень. Що вже згадувати про лідерів рейтингу – Норвегію, Ісландію та Ліхтенштейн, де зарплата становила від 106 до 170 тисяч гривень!

Тому й складається така ситуація, що попри те, що ціни на продукти та послуги в інших європейських країнах і вищі, ніж у нас, ці витрати для європейців становлять значно менший відсоток від зарплати, ніж в Україні.

По-друге, шалений ріст цін. У 2017 році Україна потрапила у двадцятку країн світу із найвищим рівнем інфляції. Нагадаємо, у 2017 році рівень інфляції в Україні становив 13,7% (хоча прогноз НБУ був на рівні 8%). У країнах Європи ця цифра коливається в межах 1-3%. А в Ірландії, наприклад, інфляція взагалі становила 0,4%.

АВТОР: Соломія Ніколайчук
Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!

НАШІ КОЛУМНІСТИ ТА БЛОГЕРИ

Христина КозловськаХристина Козловська

Очікування чуда

Колись час ішов якось зовсім не так, як зараз. Колись було дитинство. В дитинстві тижні, місяці, роки довші. Свого дня народження я починала чекати ще десь за два місяці, за два місяці запрошувала і подругу. А як чекалося Миколая! Я рахувала дні, а в останній день – години. Різдво, Пасха, Івана Купала, Спаса – стільки всього

Магда ЄвгенМагда Євген

Ідеологія не на часі

Партійний з’їзд «Слуги народу» не лише подарував нового голову партії влади, але і його оголошення про зміну партійної ідеології. Замість лібертаріанства, про яке говорили під час виборів, та початкового «турборежиму» у роботі парламенту дев’ятого скликання обіцяно «щось середнє між соціалізмом та лібералізмом». З огляду на масштаби владних повноважень, отриманих в результаті президентських та парламентських виборів

Літопис ГалицькийЛітопис Галицький

Норвакс

«Денис Шмигаль поставив під сумнів компетентність керівника Укртрансбезпеки Олега Суковатого через низькі показники виявлених порушень щодо вантажівок з перевищенням вагових обмежень: “Мені з голови не виходили цифри, які Ви озвучили на минулій нараді. Я порівняв ваші дані з іншими і цифри дуже відрізняються. Так, наприклад, у Волинській області йдеться про сотні штрафів. Якщо немає транзиту

Лінник ЛюдмилаЛінник Людмила

Звідки беруться громадські активісти?

Між двома способами мислення – “держава мені повинна” та “я сам і є держава” – суттєва різниця. З борсання в одвічній українській дилемі «хто кому держава» у нас з’явилося якесь абсолютно унікальне явище: громадські активісти по-українськи.  Звідки ж вони беруться, ті громадські активісти? Мені здається, з неспроможності або бездіяльності органів влади різних рівнів. Громадянське суспільство,