Закони добросусідства, або Я уб’ю вашого собаку

А у вас є діставучі сусіди? Ну, такі, у яких вічний ремонт або нічні гуляння? Або надто гучний секс чи своєрідні музичні смаки? Або ж гості до них соваються пізніми осінніми вечорами, чи пес виє на місяць? Чи сміття їм своє до смітника донести ліньки або пахнуть вони не парфумами, а (ну, ви зрозуміли). Є? Упевнена, в кожному будинку хтось такий та й є.

Отака-от плата за цивілізацію. У наших радянських вуликах, та і в новобудовах теж, зі звукоізоляцією халепа. А, між іншим, ви знаєте, що шум – то таке ж сміття, як і те, що ваші сусіди (ні, ну не ви ж, звичайно) не доносять до смітника?

Що каже закон?

В Україні є Закон “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”, у якому надмірний шум прирівняно до фізичних факторів, які можуть мати негативний вплив на здоров’я людини і навіть майбутніх поколінь. 24-та стаття цього закону передбачає, що органи місцевого самоврядування повинні забезпечувати дотримання прописаних у законі норм. Не наводитиму вам тут ті децибели – кому цікаво, знайдете. Але норми ці насправді доволі суворі і чітко визначені. І не можна дуже багато всього. Якраз отого всього, що так дратує і додає у життя похмурих барв.

А саме: заборонені гучні крики, свист, співи, гра на музичних інструментах, використання телевізорів, радіоприймачів, магнітофонів, а також пристроїв для підсилення звуку, у тому числі встановлених на автівках, кіосках, літниках. Не можна шуміти на балконах, лоджіях, при відчинених вікнах та на сходах будинків. Не можна сигналити своїй дівчині з машини у дворі будинку ні вночі, ні за дня, і стояти з диркаючим двигуном теж заборонено. Також не можна гучно слухати в машині музику. Вам ще не набридло читати всі оті «не можна»? А щоб запустити феєрверк на весілля чи день народження, взагалі треба брати спеціальний дозвіл. Тільки хто б то тим переймався…

За українським законодавством, тихо повинно бути з 22.00 до 8.00.

Що стосується ремонтно-будівельних робіт, там обмеження ще суворіші. Після 21.00 гупати, грюкати і гуркотіти – заборонено. А у вихідні та святкові дні – заборонено взагалі. От зовсім. Отож, якщо ваш сусід вирішив поміняти вікна у суботу або на першотравневі свята повісити нову картину на стіну, він не має права цього робити. Хіба що він спитає згоди у всіх сусідів і всі будуть такі люб’язні, що не заперечуватимуть.

Але – усе це в ідеалі. Насправді ж усе вирішує рівень культури. Або міра відповідальності. У нас і з першим, і з другим часто складно. В Італії одного чоловіка двічі ув’язнювали за порушення тиші – він надто голосно …займався сексом. У нас же неможливо втихомирити сусідів-алкоголіків, навіть за допомогою поліції…

А тепер про наболіле.

Ми – моя сім’я – доволі галасливі сусіди. У нас четверо синів віком від 1-го до 9-ти років, кіт та собака. І усі ми – музиканти. Гадаю, ви вже почали співчувати нашим сусідам. А дарма.

Одна із наших сусідок подарувала моєму старшому синові ноти зі словами: «Грай, будь ласка, частіше і якнайдовше». Інша сусідка каже, що коли він починає грати, вони в себе вимикають телевізор, щоб послухати музику.

Загалом, наші реготи, верески і бурхливі музикування доволі дозовані. Ми ніколи не шумимо рано-вранці. Хоча б тому, що молодші довго сплять, а старші розходяться по школах і садках. І ввечері, о 21-ій найпізніше, молодший уже спить. Тож, самі розумієте, в хаті більш-менш тихо, хоча пошепки, звичайно, ніхто не розмовляє.

Але іноді так трапляється, що старший син надто захопиться процесом музикування. А музика, як відомо, не ковбаса. Її обрізати ні сіло ні впало не можна. Принаймні, його музикальне серце і вухо такої наруги над творами великих Моцарта, Баха чи Скорика витримати не можуть. Тому він мусить дограти твір до кінця. Й іноді так трапляється, що закінчує грати о 21.05 чи 21.07. Це – не хеві-метал у колонки з підсилювачем. Це – Моцарт на фортепіано, щоб ви собі розуміли рівень шуму.

І от кожного разу, як це трапляється (а трапляється це раз на 2-3 тижні), наші найближчі сусіди, що за стінкою, рівно о 21.02 починають гупати у стіну.

Коли це сталося вперше, ми навіть не зрозуміли, що воно таке. Вдруге – добряче напідпитку, сусід о 21.02 гупав вже не в стіну, а в наші двері. Діти дуже злякались. Відкрив тоді мій батько і пояснив, що як сусідові заманеться ще раз потовкти у наші двері, то він випробує на собі швидкісний спосіб пересування сходами з 7-го поверху на 6-й як мінімум. До сусіда дійшло. І тієї ж ночі, за дивним збігом обставин, у нашій машині «розбилась» шибка… Сусідові натякнули, що за такі випадкові збіги можна і заробити по шиї. Шибки у нас більше не бились.

Але щоразу, як малий затримується біля фортепіано після 21.02, сусід починає товкти у стіну. Методично. Голосно. Наполегливо. І щоразу я прошу сина перестати грати. Ну дратується людина, може, має хворі нерви або забагато випила… Але…

От і цього разу: 21.02, син грає, стук у стінку. Син каже: «Слухай, мамо, а він дуже рівно стукає! Прямо, як метроном! Хоч якась користь із сусіда!»

Я посміялася, звичайно, і дозволила синові закінчити гру. До 21.16 малий грав, а сусід стукав. Методично. Голосно. Наполегливо. Ми реготали. Малий грав і заходився сміхом. Мені було просто цікаво, чим усе це скінчиться. О 21.17 сусідові таки набридло стукати, і він затих. Син здивовано підвів брову, дограв до кінця сторінки і закрив піаніно о 21.19.

А тепер за законом.

Грати моя дитина має право до 22.00. А стукати у сітну, що можна потрактувати як ремонтні роботи, сусід має право до 21.00. То хто ж порушує режим тиші? Насправді я мала повне право викликати поліцію. Звичайно ж, я цього не робитиму. Ну, бо змісту ж немає. Але формально – могла б. І, згідно з законом України, сусід мав би бути оштрафований. Але хто в нас коли кого штрафує?

Насправді ж, знаєте, як вирішити таку ситуацію по-добросусідськи? Печете яблучний пиріг, або, якщо пекти вам не до снаги, то згодиться і грамів 200 магазинного печива, йдете до сусідів у гості і кажете щось на зразок: «Знаєте, дорогі мої сусідоньки, у мене такий розклад життя/робочий графік/стан здоров’я (підставте, що вам найбільше підходить), що о 21.00 я потребую цілковитої тиші. Чи не могли б ви займатися своїми справами трохи тихіше?». Упевнена, що кожен адекватний сусід поставиться з розумінням та ще й вибачиться. Принаймні, я б саме так і зробила.

Ви спитаєте, до чого тут собака? Та ні до чого. Просто так. Клікабельний заголовок. А ви що подумали?