Заслужена земля

В Івано-Франківську в людей забрали городи, які вони обробляли понад 20 років, для інвалідів війни. Натомість міська рада пропонує людям необроблені землі, що їх зовсім не радує. А атовців?

До мера на прийом

Міська влада не раз нагадувала про те, що збирається виділити землі 35 інвалідам війни в мікрорайоні Опришівці, однак жодного разу не обмовилась, що ці ділянки роками обробляли люди. І ось нещодавно, 13 вересня, відбувся розподіл земельних ділянок шляхом жеребкування. Як пояснював заступник міського голови Олексій Кайда, цим методом скористалися, щоб ніхто не ображався, адже ділянки різні за розмірами. Та якщо атовці зраділи своїм наділам, то люди, в яких забрали городи, м’яко кажучи, не дуже.

3 жовтня обурені люди прийшли на прийом до міського голови, втім відповідей на свої запитання так і не почули. Вони розповідали Руслану Марцінківу, що вже роками обробляють ці городи і навіть хотіли їх приватизувати й зібрали для цього необхідні документи, та поки що безрезультатно. А зараз їхні землі роздали учасникам АТО, а їм натомість пропонують необроблені ділянки.

«Ну, а що я зараз інвалідам війни без руки, без ноги скажу?» – запитав у людей мер.

«Є багато городів за цвинтарем, їх ніхто не обробляє, то чому ви не роздасте їх учасникам АТО? Поля пустують, а городи, які ми обробляли 28 років, у нас забирають», – обурились люди.

Так і не почувши від мера конкретних відповідей, громада попросила його приїхати і подивитися на городи, які в них забрали, і порівняти з тими, які їм пропонують натомість. Однак Руслан Марцінків відповів, що приїхати не зможе, бо не має до цього ніякого стосунку. Відтак він доручив начальнику управління земельних відносин Кирилові Обладану та своєму заступнику Олексію Кайді виїхати на місце та врегулювати ситуацію.

1

Натомість – цілина

Більшість людей отримали згадані городи в Опришівцях ще 20-30 років тому як учасники Великої Вітчизняної війни, репресовані чи учасники бойових дій в Афганістані. Зараз ці землі обробляють їхні діти. Колись ділянки навіть намагалися приватизувати, однак цього так і не вдалося зробити, бо з’ясувалося, що землі взяло в оренду ТзОВ «Івано-Франківськміськбуд», яке тоді очолював Руслан Гусак.

«На мій погляд, якщо готують питання виділення землі воїнам АТО, то треба було виїхати на місце, зібрати людей, щоб було видно, які городи посаджені та обробляються. Люди обурились, бо, згідно із Земельним кодексом, обробляючи землю понад 15 років, ми мали право на приватизацію, – розповідає пані Світлана. – Не треба зіштовхувати людей лобами. Ми не проти того, щоб давали землю інвалідам війни, але треба давати те, що вільне, й не провокувати конфлікт. Ми вважаємо, так не можна».

Жінка розповідає, що 7 жовтня до них приїхав начальник управління земельних ресурсів Кирило Обладан і цього разу з ними уже ввічливо розмовляли. Каже, що спершу, коли люди ходили на прийом до Олексія Кайди, він говорив зверхньо, мовляв, що ви від мене хочете, ми ж праві, бо дали землю воїнам АТО. «Але я кажу, що ви не маєте права створювати конфлікт тільки через те, що як слід не підготувалися. Якби перед тим, як роздавати землю, ви приїхали на місце, поговорили з нами, обійшли городи, все поміряли, то компроміс знайшли б іще тоді», – вважає пані Світлана.

За її словами, наслідком приїзду Обладана стало те, що весь передній ряд городів, які виходять на вул. Коновальця, їм повністю залишили, а питання щодо інших ділянок начебто поузгоджували з людьми. Пані Світлана – одна з тих щасливчиків, чий город таки не чіпали. Жінка каже, їй пообіцяли допомогти з приватизацією і в листопаді це питання винести на сесію.

«Ми не поступимося і підемо в суд, якщо справу не владнають. Річ не в політиці, не у воїнах АТО, а в тому, що, згідно з земельним законодавством, в людей не мали права забирати городи, які вони обробляють понад 15 років», – стверджує жінка.

Її підтримує і пані Галина, що також обробляє батьківський город в Опришівцях. Вони свого часу отримали його як репресовані. «Справа не в атовцях, а в тому, що в нас забирають городи», – скаржиться вона.

Жінка розповідає, що у 2007 році люди збирали документи на приватизацію. І коли був готовий майже весь пакет і витрачені чималі кошти, їм повідомили, що землі неможливо приватизувати, бо їх орендує «Івано-Франківськміськбуд». Обурені люди оббивали пороги чиновників та просили допомогти, однак результату так і не було. Втім, тодішній міський голова Віктор Анушкевичус все-таки відповів, що приватизація там дозволена, однак депутати на сесії її не погодили. Згодом люди Гусака навіть хотіли викупити городи, однак цього все ж не сталось. Як уже потім з’ясувалося, через деякий час у чоловіка забрали документи на оренду цих земель, однак люди про це не знали, інакше знову би порушили питання про приватизацію.

«Ми надіялися, що все-таки знайдеться якась розумна влада, яка нам це дозволить. У мене батьки повмирали, і, слава Богу, вони цього не бачать, бо їм би було дуже гірко», – зітхає жінка.

За словами пані Галини, влада запропонувала людям замість їхніх оброблених городів цілину з каменюками та деревами. Щоб мати урожай, город треба обробляти понад 5 років. «Ну, як так, з 1990 року той город гноїли, орали, вискубували бур’яни, а тепер нам дають цілину?! Влада сказала, що допоможе привести до ладу ті городи, поможе з приватизацією, але який тоді сенс витрачати на нас гроші, якщо можна ту землю дати атовцям і допомагати їм? – обурюється жінка. – Ми знаємо, звідки загнати на наші городи трактор, культиватор, де сухіше чи мокріше, бо коли падають дощі, то може і вода стояти, але ми вже до того призвичаїлися».

Але після останнього візиту Кирила Обладана в людей таки з’явилася хоч якась надія, що не все так погано. «Деякі городи вони залишать, а якісь переполовинять чи таки заберуть. Мені сказали, що половину городу переріжуть, бо там має бути дорога, і щоб я брала частину землі свого сусіда Баранюка, а йому дадуть іншу ділянку. Та на яких підставах я можу забирати його город?» – дивується пані Галина.

Та й не розуміє вона, як бути з приватизацією. Адже для цього треба чітко знати межі свого городу та суміжників, а їх вона тепер не знає. Так само, як і не знає, як орати город на зиму, адже встановлювати межі земель планують аж навесні.

Колишній сусід жінки по городу Дмитро Баранюк – учасник бойових дій в Афганістані. Він каже, що за кілька днів може повикорчовувати кущі та привести новий город до ладу, але певен, що атовець, якому дістанеться та земля, цьому не зрадіє. «Не один учасник АТО буде співати владі «заповіт», бо мій город постійно підтоплює вода з аеропорту. На якій підставі в мене забирають землю і дають, вибачте, оце г…?», – обурився він.

Один із тих 35 атовців, які отримали земельні ділянки в Опришівцях, – Іван Чайковський, інвалід ІІ групи, він пройшов Іловайський котел. Чоловік розповідає, що жеребкування не бачив, бо був на реабілітації за кордоном. Однак про те, що отримає ділянку на городі, він нічого не знав. «Якщо це людський город, то я не хочу, щоб люди мене кляли. Я не люблю конфліктів. Якщо вони зрозуміють, то зрозуміють, якщо ні, то нехай забирають цю землю назад», – заявив атовець.

«По-чесному і справедливо»

Начальник управління земельних ресурсів міської ради Кирило Обладан відмовився коментувати це питання й повідомляти дату та час, коли виїде на місце, аби поспілкуватися з людьми. Щедрішим на коментарі виявився заступник міського голови Олексій Кайда. Він навіть заявив, що скаже про час зустрічі, та попросив залишити йому відповідні контакти, однак так і не зробив обіцяного.

За словами Олексія Кайди, згадані ділянки перебувають у власності територіальної громади міста Івано-Франківська і в людей, які їх обробляють, немає на них документів. Відтак прийняли рішення виділити земельні ділянки  під садівництво інвалідам війни, на яких вони зможуть будувати садові будинки. «Тобто нормальні будинки», – уточнив він.

Однак, як пояснює далі Кайда, влада зарезервувала для тих 12-14 людей, в яких забирає городи, інші ділянки. «Ми могли цю землю просто забрати і віддати атовцям, але, розуміючи те, що люди роками обробляють її, ми дали їм ділянки в цьому ж мікрорайончику, хоча трохи інакші. Так, можливо, вони не оброблені, так буває. Ми роздали ці ділянки інвалідам війни. Тому це по-чесному і справедливо. Ми пішли назустріч людям», – заявив заступник мера.

Кайда наголосив, що землі, які раніше обробляли люди, призначені для садівництва і на них можна будувати будинки, а от землі, які пропонують натомість, належать до охоронних зон  і на них не можна нічого будувати. Тому влада і вдалася до такого обміну. Втім, деякі городи таки залишать людям, каже Кайда, бо нові ділянки пропонують тільки вісьмом особам.

«Я думаю, мешканці Опришівців мають зрозуміти, що хлопці пройшли через війну і стали інвалідами, тому й заслужили цю землю. Ми прийняли абсолютно справедливе рішення. Моя позиція принципова. Якщо поставити на шальки терезів хлопців, які стали інвалідами внаслідок війни, і питання обробки городів та гною, думаю, все зрозуміло. Якби не хлопці, то москалики би прийшли і забрали ті городи, як це було 1939 року, й ніхто не квакав. Прийшли, забрали і все. А хлопці робили все, щоб цього не сталось. Ці ділянки люди мають право приватизувати, і ми підемо їм назустріч. Конфлікту тут однозначно не мало би бути», – резюмує Кайда.

Наталя КОЗАК